Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Лошак

Степан Руданський

Варіанти тексту

Напосілися злодії

Раз на мужика

І, чи з поля, чи із стайні,

Вкрали лошака.

Мужик ходить, ломить руки,

На святе дає, –

Коли чує: аж у стану

Лошак його є.

Поклонився асесорам і

Мужик-неборак,

Асесори йому кажуть:

«Пашол вон, дурак!

На слово тебе поверіть?!

Екой дуралей!

Пріведі для показанья

Восєм душ людей!»

Мужик ходить, просить, поїть,

Восьмеро найшов,

Дав попові на молебень

І у стан пішов.

Поклонився асесорам

Знову неборак.

Асесори знов говорять:

«Пашол вон, дурак!

Екой чорт сюда пріносіт

Етаво хахла!

Суєтса с своей кабилай!..

Єсть важней дела!

Прідьош после!» Через тиждень

Знов мужик іде,

Вибирає, поїть свідків

І у стан веде.

Діла знову в асесорів, –

Гонять мужика!..

Став хазяїн, стали свідки,

Нема лошака!

Аж піднявся і говорить

Їден з-межи них:

«Не відіб’єш ти коняки

Від тих станових!

А як ще нас разів кілька

Сюди поведеш,

То будь певен, що й корову

З дому ізведеш!

Подаруй їм ту коняку

І не голоси,

А скажи, мов, що вклепався,

Ще й перепроси!»

І послухав мужик ради,

Іде до панів:

«Вибачайте! я вклепався!» –

Бух панам до ніг.

«Как же ти, дурак, не знаєш,

Что било твайо,

Да к чужому прівязался,

Видал за свайо?..»

«Вибачайте, благороддя,

За вину мою!

Маю жінку і із нею

Років сім жию,

А щоб її який ворог

В стан запакував,

Мусив би панам сказати,

Що ї не пізнав!»

18 окт[ября 1857].

Примітки

Вперше надруковано у петербурзькому тижневику «Русский мир», 1859, № 20. Автографів два: «Співомовки 1857 – 1859», стор. 16, і «Співомовки 1861», стор. 22 – 24. Подається за автографом 1857 – 1859 рр.

Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1972 р., т. 1, с. 108 – 109.