Той, що над нами
Степан Руданський
Варіанти тексту
|
||
Стоїть козак коло груші,
Дівку підмовляє.
А дівчина, як калина,
Полум’ям палає.
Зчервоніло повне личко,
Відскочили груди…
Отак дала б, та боїться,
Що то послі буде.
«А що, – каже, – як я буду
Дитиноньку мати?
Хто пригорне сиротину,
Буде доглядати?»
Козак жваво обіймає
Дівчину руками.
«Не журись, дівчино, – каже, –
А той, що над нами!..»
А із груші старий батько:
«О бісова мати!..
То ви будете робити,
А я годувати?!»
Як почули молодята,
Та від батька в ноги:
Дівча в хату з переляку,
Козак за пороги…
18 апреля [1858].
Примітки
Вперше надруковано у виданні: Степан Руданський, Твори, К., Держлітвидав України, 1959, стор. 191. Подається за автографом «Співомовки 1857 – 1859», стор. 81 – 81, звор.
Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1972 р., т. 1, с. 171.