Указ
Степан Руданський
Варіанти тексту
|
||
Іде козак дорогою,
Дівку надибає;
Вийняв папір з-за пазухи
Та й її читає:
«І прочая, і прочая…
По сему указу
Кожна дівка козакові
Довжна дать по разу!»
«Чуєш, дівко, що в указі?»
«Та чую, козаче».
І вже ж рада-то, псяюха,
Аж мало не скаче!
Ізліз козак, покрепився,
На коня сідає,
А дівчина підійнялась
Та й ще забагає:
«А приглянься-но, козаче,
До того указу:
Чи нема там написано,
Щоб іще по разу?»
18 апреля [1858].
Примітки
Вперше надруковано у виданні: «Твори Степана Руданського. Том другий. У Львові, 1913», стор. 152 («Руська письменність»). Подається за автографом «Співомовки 1857 – 1859», стор. 82 – 82, звор.
Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1972 р., т. 1, с. 173.