Лицарі безсмертних чинів
Герась Соколенко
Немов у ясну і весняну днину
Неждано вдарив в піднебессі грім,
На молоду беззбройну Україну
Пішла Москва з мечем страшним своїм.
Гроза дійшла раптово до столиці, –
На Київ крила простягла свої.
Тоді знялись над краєм срібні птиці
І сколихнули села і гаї.
За рідний край – піднісся клич: – До зброї!
Не даймося в окови рабських пут!..
На клич озвались Лицарі-герої,
Вступивши в бій з Москвою біля Крут.
Поллялась кров на сніжногрудне поле…
… В огні навал, в нерівному бою
Герої впали на світанку Волі
За молоду республіку свою.
За молоду незборну Україну
Їх 300 впало трупами на сніг.
Вставало сонце в небо голубине
Над жертвою повстанців молодих…
Герась Соколенко
Попередній | Перелік віршів | Наступний
|
