«Пам’ятаю осінь журавлину…»
Герась Соколенко
Пам’ятаю осінь журавлину,
Над лугами сині вечори.
Я з тобою за терновим тином
Про любов, про зорі говорив.
І можливо помилявся в де чім,
Бо вітри відносили слова.
Осипались кучері на плечі
І чомусь мовчали дерева.
Чорна хустка і кубанка чорна –
Під промінням зоряних вінків
Цілував мов юність неповторну
Твої губи ніжні і п’янкі.
Цілував до болю, до нестями
Пригортав п’яніючи за стан.
Ніжнотонно мрійно перед нами
Уставав над озером туман.
Уставало мариво північне –
Розливалось на коротку мить.
І здавалось – я так буду вічно
Цілувати – славити – любить.
1942
Герась Соколенко
Попередній | Перелік віршів | Наступний
|
