|
|
Поділля
Герась Соколенко
Коли, неначе біла шарфа,
Покриє яблуні весна,
Тоді наструнить вітер арфу
І бризне пісня голосна.
Тоді серця для нас окрилить
Любов, і там, де явори,
Замають лебедів вітрила,
Немов казкові прапори.
Небесний дах осипле жаром
Зорі палаюча рука,
І захитаються над яром
Рожеві крила вітряка.
Діди на втоптаній дорозі
Плуги у поле повезуть,
І я, забувши дальну осінь,
Тебе чекатиму внизу.
І прийдеш ти у час дозвілля
І зашумить вночі ріка;
І знов устане над Поділлям
Забута тінь Кармелюка.
Герась Соколенко
Попередній | Перелік віршів | Наступний
|
