Спогади про недавнє

Герась Соколенко

Ішли і помирали

У тій тяжкій дорозі,

Що була в далекий

І страшний Сибір.

А вдома дожидали,

Лили гарячі сльози,

Виходили із хати

Зустрічати в двір.

Ніхто не дочекався

Замучених катами…

Плакали дружини,

Сестри й матері.

А ворог насміхався,

Знущався над рабами.

Стогнали українці

І ждали до пори.