«Як часом у тебе заграє...»

Михайло Старицький

Як часом у тебе заграє

Ухмилка на ясних вустах,

Мене мимохіть огортає

Якийсь несподіваний страх:

В очах твоїх відблиск блакиті,

А в серці смиріння святе…

Чи зможеш боротись ти в світі,

Чи снігом твій шлях замете?

Чи ти між тієї пишноти

Розкішних осяяних заль

До рідного краю й голоти

Сховаєш на серденьку жаль?

А чи на єдвабі, на злоті

Забудеш найкращу мету

Та в тім запанілім болоті

Потопиш і душу святу?

1874

Примітки

Вперше надруковано в збірці «З давнього зшитку. Пісні і думи», ч. II, К., 1883, стор. 23. Друкується за цим виданням.

Подається за виданням: Старицький М. Твори у 8 тт. – К.: Державне видавництво художньої літератури, 1963 р., т. 1, с. 52.