Маркіян Шашкевич

Маркіян Семенович Шашкевич (1811 – 1843) – український поет.

Народився він 6 листопада 1811 р. у селі (нині Золочівського району Львівської обл.) у родині священика. Середню освіту він здобув у Бережанській гімназії, вищу – у Львівському університеті та Львівській духовній семінарії, котру закінчив у 1838 році.

Єдиний життєвий шлях для освіченого українця (тим більше поповича) у тогочасній Галичині, під владою Австрійської імперії, був у священики. Шашкевич короткий час був священиком у (1838, нині Буського району), потім – у (1838 – 1841, нині Радехівського району) та (1841 – 1843, нині Буського району; всі три села – у Львівській області). Його служіння проходило у тяжких злиднях, серед яких він і помер від туберкульозу 7 червня 1843 р.

В 1893 році прах поета був перенесений до Личаківського цвинтаря у Львові. Слід знати, що прижиттєвих портретів М. Шашкевича ніколи не було зроблено; ті зображення, які нині поширюються як «портрети М.Шашкевича», насправді є фантазіями художників на теми – як міг виглядати поет.

Літературну творчість Шашкевич розпочав у Львові в часи навчання у семінарії. Разом з товаришами – Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем – Маркіян почав писати поезії українською мовою, цікавитись фольклором і літературою українського та інших слов’янських народів. В очах начальства ця діяльність «Руської трійці» (як пізніше почали називати цих молодих українців) виглядала підозріло і навіть викликала поліційні обшуки.

З великою бідою друзям удалось опублікувати в 1837 році невеличкий літературний збірник «Русалка Дністрова». Через цензурні перепони його довелось друкувати в Будапешті, але партію книжок, надіслану до Львова, місцева цензура сконфіскувала і випустила на волю тільки у 1848 році. Щоби випустити книгу в світ, довелось струсити революціями всю Європу і повалити два – три уряди…

Ставши священиком, Шашкевич не полишав літературної праці, але все написане ним в цей період не побачило світла за його життя і було надруковано значно пізніше.

Літературний доробок Шашкевича кількісно дуже невеликий, але ми повинні цінувати його як першого новочасного українського письменника в Галичині, як першого діяча, котрий розпочав культурну реконкісту Галичини на користь України.

М. Ж., 9 лютого 2015 р.