Соєдиненими силами!

Цить, цить, думко! вітрець віє

Десь з запада, з-над Дунай,

Що аж душа веселіє,

Як літісь в день третій мая.

А вітер тот хмари гонить,

Чисте небо відслоняє;

Ще лиш хвильку, а відслонить

І заранням розсвітає.

Глянь, уже і зірка красна

Юним блеском засвітила,

Так благая, така ясна,

Як надія така мила.

А до ней ся пригортає

В гармонійних звуків згоді

Вся природа молодая,

Мабуть барди в пісней зводі.

Одна з всіма, всі з одною

З’єдиненими стопами

Зачинают піснь новую

Краснішую небесами.

Чи вам звісно, руські діти,

Що та зірка молодая?

Добре, лучше зрозуміти:

То Австрія свободная!

На блаженнім єй престолі

Юность силов потрясає,

Вражню тяжку тихой долі,

Крваву м’ятеж побіджає.

І небавком – ожидаймо –

А Франц Йосиф кликне з нами:

Мир, мир! далі поступаймо

З’єдиненими силами!

Примітки

Надруковано в газеті «Галичо-руській вісник» (виходить тричі на тиждень). Львів, 1849 р.

Viribus unitis – це звісний девіз цісаря Франца-Йосифа.

літісь – минулого року. Вираз в верховинах загально уживаний.

м’ятеж – (угорську) революцію з 1848 р.

Подається за виданням: Твори Николи Устияновича і Антона Могильницького. – Льв.: Накладом товариства «Просвіта», з друкарні Наукового товариства ім. Шевченка, 1913 р., с. 31 – 32.