Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Розкопки пізньопалеолітичної стоянки Анетівка 22 в 1994 році

Диханов В.Я.

Джерело : “Археологічні дослідження в Україні в 1994-1996 роках”, К., 2000 р., с. 36 – 37.

Пізньопалеолітична стоянка Анетівка 22 була відкрита в 1983 р. [Станко 1989]. В жовтні 1993 р. Миколаївська експедиція ІА НАН України під керівництвом В.Н. Фоменко в розкопі сабатинівського поселення Шуцьке I на глибині 0,8-1,9 м відшукала пізньопалеолітичні крем’яні вироби і фауністичні рештки. В 1994 р. в складі цієї ж експедиції автором було досліджено 63 м2 (7×9 м) площі стоянки.

Стоянка знаходиться на лівому схилі палеодолини р. Бакшали в 500-600 м від місця її впадіння в р. Південний Буг. Археологічні рештки знайдені в відкладах делювіального шлейфу потужністю 0,5-1,3 м, перекриваючого алювіальні піски давнього русла р. Бакшали. Делювіальний шлейф виклинюється до східного борту розкопу. Потужність розповсюдження артефактів неоднакова : біля східного борту розкопу вона складає 0,6 м (гл. 0,8-1,4 м), біля західного – 1,4 м (гл. 0,8-2,2 м).

Інвентар стоянки виготовлено з місцевого кременю темно-сірого або оранжево-буроватого кольору. Відклади його знайдені на протилежному схилі річки на рівні другої надзаплавної тераси. В процесі дослідження делювіальні відклади були поділені на 4 горизонти потужністю 20-25 см. Щільність крем’яних виробів у горизонтах неоднакова : чорнозем Б (гл. до 1 м) – 39 екз.; гор. І (гл. 1,00-1,20 м) – 123 екз.; гор. 2 (гл. 1,20-1,40 м) – 60 екз.; гор. 3 (гл. 1,40-1,65 м) – 193 екз.; гор. 4 (гл. 1,65-1,90 м) – 142 екз.; траншея (гл. 1,90-2,20 м) – 14 екз. Всього зібрано 571 кремінь. Мікростратиграфічні спостереження дозволили встановити, що найвища концентрація кремлю припадає на нижній мікрогоризонт гор. 3 та верхній мікрогоризонт гор. 3 та верхній мікрогоризонт гор. 4.

Морфологія крем’яного інвентаря та техніко-типологічний склад виробів у горизонтах також неоднакові. Відщепи складають у всіх горизонтах 48-55% виробів. Однак співвідношення пластин і відщепів у горизонтах відрізняються : для гор. 1 це співвідношення складає 1 : 3,5; для гор. 2 – 1 : 7,25; для гор. 3 – 1 : 15,8; в гор. 4 і траншеї пластини зовсім відсутні.

За результатами техніки первинної обробки кременю інвентар 3 та 4 горизонтів істотно відрізняється від інвентаря верхніх горизонтів, що дозволяє виділити 2 культурно-хронологічних горизонти – шари 1 і 2 та 3 і 4.

В першому культурно-хронологічному горизонті знайдено 4 вироби з вторинною обробкою (2,19%). Вироби ці вкрай невиразні : кутовий різець, анкош, відщеп з ретушшю та вістря.

Крем’яні вироби зі стоянки Анетівка 22

Рис. 1. Крем’яні вироби зі стоянки Анетівка 22 : 1-6 – горизонти 1-2; 7-15 – горизонти 3-4.

В колекції другого культурно-хронологічного горизонта 25 виробів із вторинною обробкою (7,46%). Чотири вістря, масивне скребло (8 см), чотири різці – три кутові та один серединний аналогічні вістрям і скреблам Анетівки 13 та Зеленого Хутору II. Більшість знарядь, як і на Анетівці 13, виготовлено на осколках.

Аналіз планіграфічного і стратиграфічного розподілу інвентаря стоянки дозволяє припустити, що досліджена площа є периферією стоянки. Матеріали верхніх горизонтів близькі до інвентаря Анетівки 1 (на думку В.Н. Станко); колекція нижніх горизонтів схожа з матеріалами Анетівки 13. Подальше дослідження цієї пам’ятки має виключно важливе значення і безперечно дозволить більш чітко з’ясувати стратиграфію та хронологічну послідовність пам’яток в долині р. Бакшали.