Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Наука / Археологія / Археологічні дослідження в Україні в 1994 – 1996 рр. / Розвідки у Хоролі у 1994 році

Розвідки у Хоролі у 1994 році

Гавриленко I.М., Левченко Д.I., Супруненко О.Б.

Джерело : “Археологічні дослідження в Україні в 1994-1996 роках”, К., 2000 р., с. 19.

У червні 1994 р. Центром охорони та досліджень пам’яток археології Управління культури Полтавського облвиконкому проведено обстеження території та найближчих околиць м. Хоролу Полтавської обл., на загальній площі близько 5 км2, що включало ділянку плато правого берега р. Хорол (права притока р. Псел) та межиріччя річок Хорол та Лагодинка. У ході розвідки вперше обстежено 17 археологічних пам’яток, локалізовано в межах міста літописне поселення та рештки пізньосередньовічної Хорольської фортеці.

Серед пам’яток, вперше виявлених у басейні середнього та нижнього Хоролу – два поселення скіфського часу площею 1,6 га (90×180 м) та понад 1 га (60×120 м) в ур. Красна гірка й Остапівська гора, що займали миси правого корінного берега ріки висотою 38-40 м над рівнем заплави. Привертають до себе увагу давньоруські селища на території міста, що свідчать про існування тут у XII-XIII ст. низки поселень навколо знищеного перебудовами XVII-XX ст. невеликого городища в ур. Городище. Безперечно цікавим фактом є виявлення в ході розвідки в межах міста (по вул. Челюскінців, Чехова) курганів, які, напевне, складають залишки великого могильника скіфського часу.

Крім вищезазначеного, розвідкою виявлені поселення пізньоямного часу (Вишняки, ур. Острів), культури багатоваликової кераміки (Хорол, вул. Берегова), бондарихинської культури (Хорол, провулок Круглий), селища черняхівської культури (Хорол, вул. Крилова) та середини-третьої чверті I тис. н.е. (Хорол, вул. Лубенська, ур. Горб). Виразні керамічні матеріали XVII-XVIII ст. з території сотенної фортеці в ур. Городище (уламки горщиків, полумисок, глеків, фрагменти архітектурної кераміки, люльок) свідчать про перспективність досліджень культурних нашарувань доби українського середньовіччя на території районного центру. Товщина культурних нашарувань XVII-XVIII ст. на ділянці, обмеженій вул. Леніна, К. Маркса та долиною р. Лагодинка, складає 1,5-2,0 м і зайнята городами серед житлових споруд приватної забудови.

Попередня стаття | Перелік статей | Наступна стаття

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2018 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 1825

Модифіковано : 5.06.2015

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.