Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Склад твору

Жарких М.І.

Праця складається з 53 невеликих розділів. Для орієнтації випишемо їх назви й додамо номери:

Таблиця 1. Зміст праці М.Броневського "Опис Татарії"

Назва розділу Обсяг, умовні одиниці Названі в тексті джерела Вживані в тексті архаїчні назви
[ОРОГРАФІЯ]
1. Степи Савранські та Очаківські, що лежать між Бугом та Дністром. 86 Скіфи народ. Гіпаніс р. Борисфен р. Тирас р.
2. Частина нижньої Молдавії чи Валахії, яка раніше звалася Бесарабією. 30 Страбон Ольхіонія. Гієрас р. Неоптолемова башта. Гермонакта. Никоній. Офіуса.
3. Степи Білгородські та Очаківські, що лежать між Тирасом та Борисфеном та поблизу Чорного моря. 34 Страбон Ликастем. Карцинітська, Тамирацька, Карпанейська затоки. Гіпаніс р. Борисфен р. Тирас р.
4. Місто та фортеця Очаків. 16 Птолемей. Пліній. Страбон Ольбія. Ольбіс. Борисфенос. Ольбіополіс. Гіпаніс р. Карцинітська затока. Істм.
5. Істм, що лежить між Понтом Евксинським та Борисфеном. 10 Істм. Понт Евксинський. Борисфен р.
6. Татарські халупи. Яким чином татари кочують у степах. 55 Птолемей. Страбон Таврика. Танаїс р. Істм. Меотійське оз. Зенонов Херсонес. Роксолани народ.
7. Таврійський Херсонес, у стародавніх мала Татарія, а на мові варварів Гадзарія. Місто і фортеця Перекоп. 44 Страбон Евпаторія. Помейополь. Дромон. Грецида. Гераклеум. Таврійський Херсонес. Борисфен р. Танаїс р. Меотійське оз.
8. Місто і фортеця Козлов. 5
9. Інгермен місто і фортеця. 54 Страбон Ктенунт. Тирас р. Море Евксинське.
10. Херсонес або Корсунь, найдавніше місто Таврики. 59 Страбон Істм. Таврійський п-ов. Партеніум.
11. Ямболі або Балахея, місто і фортеця 17 Таврида.
12. Фортеця й місто Манкоп, або як звуть його турки, Мангут. 43
13. Палаци та місце перебування ханів. 68 Таврійський п-ов.
14. Місто і фортеця Крим. 22 Птолемей Пліній Херсонес. Тафрос. Тафри. Таврида.
15. Сидагіос, три замки та місто. 42 Таврійський п-ов.
16. Опис та відстань приморських міст. 18 Страбон Феодосія. Таврика.
17. Місто Кафа або Феодосія. 21 Феодосія. Таврійський п-ов.
18. Вимірювання та опис Таврійського півострова. 41 Страбон Танаїс р. Меотида.
19. Місто і фортеця Керч. 19 Страбон Птолемей Меотида. Босфор Кімерійський. Фанагорія. Таврика. Колхида.
20. П’ятигорська область та її мешканці. 17 Колхида. Гирканське море.
21. Віддалі місцевостей та міст Таврійського півострова. 31 Таврійський п-ов.
22. Опис Таврики, що належить турецькому султану. 14 Таврика.
23. Виміри та опис степів. 14 Гіпаніс р. Борисфен р. Тирас р. Гієрас р.
24. Вимір материка. 15 Меотійське оз.
25. Перекопські татари та вхід до Таврики. 9 Ра р. Таврійський п-ов.
[ЕТНОГРАФІЯ]
26. Походження та імена ханів та їх проводарів. 13 Таврида. Херсонес.
27. Хани опановують Таврійським царством. 7 Таврида
28. Турецький султан підкорює таврійських татар. 8 Таврида.
29. Татари вибирають спадкоємця царства. 11
30. Стародавнє обрання ханів. 9
31. Як чинять хани з султанами, рідними братами. 7
32. Утримання й виховання султанів у татар. 12
33. Ханські радники та придворні. 38
34. Віровизнання татар. 10 Таврида.
35. Суворість законів. 27
36. Безтурботність татар при дворі хана та проміж своїми. 6
37. Домашній побут татар та триб їх життя. 39
38. Данина, отримувана ханом, та прийом польських послів у хана. 39
39. Влада та прибутки хана. 49 Таврида.
40. Походи хана й татар. 26 Страбон
41. Яким чином хан й татари вирушають проти ворога. 33 Борисфен р.
42. В якому порядку татари йдуть на ворога. 25
43. Татарський табір у ворожій землі та спосіб ведення війни. 19
44. Як татари б’ються та як розташовують війська. 19
45. Розподіл полонених на кордоні. 14
46. Утримання та спосіб викупу полонених. 49
47. Військо кримського хана. 19 Таврійський п-ов.
48. Коні, вживані татарами для війни. 14
49. Зброя й воєнне знаряддя татар. 19
50. Розвідка й розташування засади. 11
51. Як скоро татарські війська шикуються. 6
52. Ханський загін та прапори. 8
53. Як хан винагороджує заслужених та здібних вояків. 16

Обсяги розділів праці М.Броневського

Малюнок 2. Обсяги розділів праці М.Броневського

Щодо змісту праця складається з двох частин – орографічної та етнографічної. Перша з них більша за обсягом (775 одиниць з 1337, або 58 % загального обсягу), в ній зосереджена переважна частина посилань на стародавніх авторів і переважна частина випадків вживання стародавніх назв. Цей розділ явно орієнтовано на європейського ренесансового читача, для якого треба було встановити відповідність знайомих реалій стародавніх авторів (головно Страбона) і невідомих реалій сучасності.

Етнографічна частина праці, в свою чергу, складається з опису внутрішнього побуту татар (розділи 27 – 39) та опису воєнних традицій (розділи 40 – 53).