Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Наука / Культурологія / Смислорозширення / Образотворчість / 1-й елемент методології: слово

Образотворчість

1-й елемент методології: слово

Даніель-Анрі Пажо,
переклад Володимира Баняса

Повернемося до визначення образу як запрограмованого тексту, запрограмованої комунікації, з метою теоретично виокремити три елементи, що утворюють його. Задля цілковитої ясності викладу розташуємо їх у певній черговості: I елемент – слово, II – ієрархічність, III – канва. На кожному з цих рівнів, за власним бажанням, пошуковець може комбінувати або відкидати різні методи аналізу.

Розпочнемо з того, що в будь-якій культурі є резерв слів (широкий чи ні – залежить од багатьох факторів), які сприяють більш або менш швидкому розповсюдженню образу Іншого. Ці слова через тексти, вербальні побудови, лексичні групи утворюють значеннєвий та емоційний арсенал, що ним користується як письменник, так і читач. Ми розрізняємо дві групи: слова з мовного ареалу країни, яка аналізує («споглядає»), слугують для зображення країни, яку аналізують («споглядають»); слова з мовного ареалу країни, яку аналізують («споглядають»), запозичені, без перекладу й адаптації, у мову, в культурний простір, у літературні твори країни, яка аналізує («споглядає»).

Аби проілюструвати першу групу, візьмемо образ іспанця, що запанував у французькій культурі від ХVII ст.: для його змалювання використовуються слова на кшталт «сановитий», «гордий», «чесний», «пристрасний», «пихатий», «екстравагантний», «романтичний». Ілюстрацією другої групи є слова, що не зазнали перекладу, позаяк указують на цілком закордонну реальність, на незмінювану відмінність: «ідальго», «фанданго», «сомбреро», «кастаньєти», «мантилья» – ці слова мовна асиміляція не зачепила, бо вони надто іспанські (тут ми вдаємося до термінології, розвинутої Бартом у книзі «Риторика образу»).

Позаяк ми займаємося письмом про відмінність, важливо бути уважним до наявних у ньому факторів, які вказують на диференціацію (Інший супроти «Я») або ж асиміляцію (Інший схожий на «Я»). Перший аспект розповсюдженіший, прикладом його може бути присутня в багатьох літературних текстах і загалом у суспільній думці Франції ХVII–ХVIIІ ст. стереотипізація, коли уявні риси кастильського характеру – марнославство, надмірна ревність, непереборна ледачість, близька до кітчу романтичність – протиставлялися не менш уявним чеснотам французького характеру – помірності, стриманості, працьовитості, розсудливості. Другий аспект складніший, тут часто виникає своєрідна ізотопія, коли споріднені чи майже ідентичні явища відрізняє один сутнісний фактор.

У досліджуваному тексті при аналізі його лексичного пласту треба бути максимально уважним до: всіх можливих слідів циклічності, повторення; до виявлення будьяких лексичних випадковостей, обмовок; до проявів автоматизму при виборі лексики, що стосується позначення місцевості (бо це – чужорідний простір) та часу (бо це – історична, актуальна чи застаріла виїмка образу Іншого); до лексики, яка охоплює зовнішність або внутрішній світ персонажів; до вибору імен і прізвищ (тут символічність проявляється особливо помітно); зрештою, до вибору слів – своєрідної відмички до системи рівнозначностей (вживаємо цей термін у нейтральному значенні) між «Я» та Іншим.

Варто також звертати особливу увагу на випадки ад’єктивації, що дає змогу виявляти процеси надання оцінок, характеристик. Загалом вивчати треба прийоми й слова впродовж усього процесу порівняння, завдяки цьому ми рухатимемося від однієї семантичної серії до іншої, наближаючись до розуміння того, як у тексті проявляється зближення з Іншим, інтеграція з ним (невідоме стає відомим – зокрема, на національному рівні), або ж навпаки – має місце його віддалення, екзотизація, маргіналізація. Врешті-решт, ми повинні в прийнятній формі «натуралізувати» для читача (реципієнта) чужорідні елементи в тексті, прояснити, декодувати їх для нього.

Уявлення, до якого відсилає словесний образ, стає свого роду лексичним переліком, словником у образах; це – значеннєвий інструментарій, ціннісний для багатьох поколінь, соціальних і культурних класів. А слово, своєю чергою, відсилає до таких релігійних, політичних, філософських оптацій, що спільні для різних культур, народів: хто міг передбачити кілька десятиліть тому успіх (літературний, ідеологічний) слова «ГУЛАГ» як у Франції, так і на Сході?

Або візьмемо ще одну ситуацію, коли атрибут сприймається за суть, а саме – уявну іспанську «жорстокість»: даний стереотип настільки приживсь у французькій культурі, що присутність його спостерігаємо (звісно, з історичними нюансами) в протестантській думці ХVІ ст., у класицистів ХVІІ ст., філософів та енциклопедистів ХVІІІ ст., у зображенні екзотичності романтиками ХІХ ст., а також в антифранкістів ХХ ст. Так імагологія стає необхідним додатком до історії ідей, але тільки до певної міри, бо тут не йдеться про оперування ідеями з філософського чи політичного пласту – лише ментального, уявленнєвого, імажинарного. А компаративіст, працюючи у вузькій галузі досліджень рецепції, з труднощами рухається від однієї лексичної відмітки до іншої, формуючи критичний дискурс у літературі про Іншого.

Втім, часто трапляється так, що слово, не пройшовши семантизацію достатньою мірою, перетворюється на щось, вельми схоже за природою та функціями на стереотип. Це стається тоді, коли воно починає генерувати однозначні семантичні інтенції, тобто стає надто простим для згадуваного декодування з боку реципієнта. Проте нас цікавлять слова-ключі, яким історія та культура надали автентичність; слова-зображення, в яких, умовно кажучи, багато віртуальних сем, а семантичне поле – широке. Слово-зображення не звужується до прямої, однозначної комунікації, воно схиляє до комунікації символічної. Візьмемо, наприклад, такі слова, як «гарем», «одаліска», «пустеля» – притаманний їм ефект екзотичності сприяє формуванню в нашій свідомості багатогранного й уявного образу Сходу.

Аби ескізно намітити інший шлях розвитку імажинарності, зробімо огляд кількох прикметників, які утворюють своєрідний дайджест образів Іншого: гомеричний, дантівський, пікаресний, фаустівський, вольтерівський, кафкіанський… То це стереотипи чи ні? Річ у тім, що в обширному контексті соціальних уявлень є специфічні стереотипи, котрі, підживлені інтелектуальним (історичним, емоційним) підгрунтям, набувають рис міфу. Так виникає потреба в порівнянні, зіставленні одного типу символічного мовлення – образу з іншим типом мовлення в найвищому ступені символічного – міфом. Одначе до цього питання ми повернемося трохи пізніше…

Отже, образ стоїть біля витоків кожного імагологічного дослідження, будучи фундаментальним словником, що перебуває на службі у процесів зображення й комунікації. Наголошуємо на тому, що лексичний аналіз, коли він обмежується простим поверховим описом чи ремарками про семантичний устрій тексту, хоч би яким цікавим здавався, має бути підпорядкований дослідженню вищого гатунку, котре займається глобальною організацією тексту, ідентифікацією фундаментальних тем його структури, архітектурою його зв’язків із іншими текстами. Мова про необхідність виробити своєрідний інвентар, завдяки якому можна використовувати різні методи серійного аналізу для дослідження умов появи тексту.

Загалом же вивчення стосунків між «Я» та Іншим перетворюються на те, що Мішель Фуко в розвідці «Історія безумства в класичну епоху» називав «висловлюваним взаєморозумінням» («Я» спілкується з Іншим). А текст, як попередня (проте більш-менш вичерпна) замальовка дефініції Іншого, розкриває фантазматичний усесвіт, що його створило й наповнило змістом «Я». Втім, перехід слова до синтагматичного рівня, до рівня наративних структур передбачає попереднє опанування нового дослідницького методу – наприклад, структуралістського аналізу, що його Клод Леві-Строс зумів застосувати до прочитання міфів.


Подається за виданням: Баняс В. В. Смислорозширення. – К.: 2017 р., с. 127 – 131.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2017 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 33

Модифіковано : 2.10.2017

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.