Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Наука / Історія культури / 40 років українському фільму «Капітан Немо»

40 років українському фільму
«Капітан Немо»

Світлана Шакула

В 1975 році на Одеській кіностудії було завершено зйомки фільму «Капітан Немо». Режисер-постановник картини – В.Левін, оператор – Ф.Сильченко, композитор – О.Зацепін.

Фільм «Капітан Немо» був своєрідною сенсацією в радянсько-українському кінематографі.

По-перше, це була екранізація науково-фантастичної класики, по-друге – пригодницький серіал, по-третє, цей фільм, так само, як і фільм «Земля Саннікова», відкривав глядачам таємниці природи, зокрема таємниці підводного світу. А ще цей фільм показував освоєння морських багатств – навіть зараз, у ХХІ століття, підводні човни не виконують таких функцій, які виконувала команда «Наутілуса».

Всі ці характеристики забезпечили фільму популярність серед молодіжної аудиторії, хоча картину з задоволенням дивилися й дорослі. Сучасним же глядачам, котрі мають можливість дивитися фантастику високих кіно-технологій, фільм «Капітан Немо» теж подобається – своєю романтикою, а головний герой в усіх глядачів справедливо ототожнюється з самим Владиславом Дворжецьким, бо цей образ найбільше відповідав вдачі актора та його амплуа.

Ще в 1970 році, коли Андрій Тарковський збирався екранізувати повість «Соляріс», її автор, Станіслав Лем, висловив власний погляд на фантастичний твір: «Можна придумати собі майбутній світ, вирішити, що десь існує цивілізація, набагато розумніша за нашу, але все це буде мертвим для глядача, якщо у фільмі не буде показано живих людей з гарячим серцем та душевними переживаннями. Найважливіше у фантастичному фільмі – не технічна досконалість постановки, а те, як нові відкриття змінюють психологію суспільства…»

Роман «20 000 льє під водою» був найвищою вершиною в творчості Жуля Верна, бо показував героя свого часу, котрий науковими винаходами робив виклик несправедливому суспільству. А режисер В.Левін продовжив ідею Жуля Верна, показавши, що технічними досягненнями мають користуватися ті народи, які борються за свободу та незалежність. Саме тому фільм «Капітан Немо» буде актуальним в усі часи!

А ще українська кінострічка найбільше відповідала задуму Жуля Верна, бо показувала глядачам підводний човен з урахуванням всіх технологій ХХ століття. Адже Жуль Верн, як письменник-фантаст, був своєрідним пророком майбутнього, тому у фільмі за його романом треба було показати вже існуючі науково-технічні досягнення.

І режисер В.Левін гідно справився з цим завданням – в його картині оснащення «Наутілуса» було надзвичайно раціональним та ультра сучасним.

В цьому сенсі одеська картина виявилася набагато далекогляднішою від двох американських екранізацій (1954, 1997), котрі в гонитві за екзотикою та демонстрацією зовнішнього багатства відійшли від справжніх ідей письменника.

А в показі головного героя постановник пішов навіть далі – капітан Немо вийшов у нього набагато благороднішим за героя Жуля Верна, і ні в яке порівняння не йшов з жорстокими та фанатичними американськими персонажами.

Звичайно, в створенні такого образу капітана велику роль відіграли не лише режисерське трактування роману, а й талановита гра та шляхетна особистість самого актора – Владислава Дворжецького…

Жуль Верн у своєму романі дав таку характеристику капітана Немо:

«Цей чоловік був гордим – в його ясному погляді відчувалась шляхетність думки. Він був спокійним та впевненим – про це свідчила горда постава голови та очі, сповнені холодної рішучості.

Він був уособленням найсвітлішої вроди – мав високий зріст, ясне чоло, рівний ніс, чітко окреслені вуста, вузькі руки з довгими пальцями – все це було ознакою душі величної та палкої.

Але особливу увагу привертали його широко-поставлені очі, що могли враз осягнути чверть обрію – ця властивість поєднувалася з дивовижною гостротою зору.

Що то був за погляд! Ніщо не могло сховатися від нього, він пронизував вам душу! Він наче бачив підводний світ, недосяжний вашому зорові, й відкривав таємниці найглибших морів…»

В подальшому описі капітана письменник показує конструктора та інженера підводного човна, власника морських багатств та музейного колекціонера, знавця багатьох мов та галузей наук, чудового музиканта та поціновувача творів мистецтва. А ще Немо був творцем світу, що жив за власними духовними законами. Такими здібностями може володіти хіба що Бог…

А Бог – істота різнопланова та багатолика…

Як іконопис та різні види мистецтва зображують Бога в образі Ісуса Христа чи Будди, так і Владислав Дворжецький створив Бога в образі капітана Немо, неземним світом якого були підводні глибини:

– Я розірвав зв’язки з зовнішнім світом і не підкоряюсь людським законам… Я живу в морі. Що може бути кращим від моря? Подих його чистий, в морі немає деспотів. На поверхні вони ще можуть воювати та вбивати один одного, але варто зануритись в море – і влада їх закінчується. Тільки тут людина по-справжньому вільна…

В. Дворжецький у ролі капітана Немо (1975)

В. Дворжецький у ролі капітана Немо (1975)

Як Бог, герой Дворжецького допомагає бідним та поневоленим, і цим дуже відрізняється від науковця П’єра Аранакса, котрий до тваринного світу ставиться краще, ніж до колонізованих народів. В цій ситуації професор порівняно з капітаном – справжній «ніхто»:

– Який курс тепер ви обрали, капітане?

– Я обрав? Я не обираю, я лише подаю команду, «Наутілус» завжди там, де він найнеобхідніший…

А в образі індійського принца Даккара актор показує фатальну участь Ісуса Христа: «Не бійтеся, я не втечу», – говорить принц і зі спокійною мужністю стає перед гарматою.

Лише в одному випадку Немо виступає жорстоким Богом – в потопленні корабля давнього ворога, але совість капітана страждає від цього вчинку ще більше:

– Я стільки років чекав цього моменту… Я нарешті відомстив за вас. І я не відчуваю радості… Чому?.. Боже Всемогутній!..

В. Дворжецький у ролі принца Даккара (1975)

В. Дворжецький у ролі принца Даккара (1975)

Олександр Свєшніков:

– В ХХІ столітті з’явилося нове покоління прихильників Владислава Дворжецького. Це люди, які народилися після смерті актора й дивилися його фільми не в кінотеатрах, а лише по телебаченню чи в Інтернеті. Але і в сучасних глядачів враження від ролей Влада те ж саме – це екранний шок. Цей шок пояснюється не тільки глибоким талантом Дворжецького, але і його неймовірною магією…

…Звичайно, Влад чудовий в будь-якій ролі!..

Та все-таки його дар, своєрідна зовнішність і магічна привабливість найкраще розкривалися в історичних персонажах, в містиці, фантастиці.

Зоряна К. (Львів), 19.01.2015.

– Музика «Капітана Немо» зачаровує неземною красою, а герої фільму – своїм благородством…

Гіл (Саратов), 07.08.2012.

– Геніальний фільм! Коли ж прийде час, що і у нас будуть знімати такі ж сильні фільми, що тривожать душу й облагороджують серце?!

Юлія 777 (Київ), 20.04.2011.

– Серед акторів, що зіграли головні ролі, важко виділити когось одного. Дворжецький? Геніальний… Талашко? Неповторний… Родіонов? Просто вражає…. Кононов? Ну, немає слів!..

Андрій Костянтинович (Москва), 27.02.2011.

– Фільм «Капітан Немо» – гуманний, яскравий, добрий. Чудова музика, гра акторів, сюжетні пейзажі, підводні сцени. Всі автори фільму – інтелектуально і технічно – величезні таланти. Як добре, що їх дітище «Капітан Немо» можна передивлятися тепер! Передивлятися, щоб просто хотілося жити далі – в наш паскудний і міщанський вік!

Юля Лобастова (Красноярськ), 26.12.2010.

– Я пам’ятаю і люблю фільми нашого дитинства, я щаслива і вдячна радянському кінематографу за такі фільми, як «Капітан Немо».

Сучасне російське кіно – не дивлюся принципово. Нехай це «багатство» дивляться недалекоглядні молоді люди. Можливо, вони не заслужили таких добрих і світлих фільмів, які дісталися нам.

Юлія Німан (Красноярськ), 29.07.2010.

– Це мій найулюбленіший фільм! Завжди плачу, коли його дивлюся… Плювати на те, що немає супер спец-ефектів. В такому фільмі вони й не дуже потрібні. Не можу уявити іншого актора в ролі Немо – тільки Дворжецького.

Фільм «Капітан Немо» знімався в павільйонах одеської кіностудії, одеському ботанічному саду, в Білгород-Дністровській фортеці, на Чорному морі, на березі Дністровського лиману.

Працювати в Білгород-Дністровському виконавцю головної ролі було приємно ще й тому, що в цьому місті він мав близьких друзів – Михайла та Тамару Адамянців.

З родиною Адамянців Дворжецький познайомився ще в 1972 році.

Тамара Адамянц згадує:

– Одного липневого вечора я додивлялася фільм «Втеча». І в той момент, коли Хлудов стояв на березі й дивився вдалечінь, в кімнату заходить мій чоловік і каже: «А я сьогодні з цим артистом познайомився в ресторані, і він запросив нас у гості» (Дворжецький в нашому місті знімався у фільмі «Зарубки на пам’ять»).

Коли я побачила Влада наступного дня, він вразив мене своїм поглядом – наче рентгеном пронизував душу. Перед Дворжецьким не можна було лукавити, він бачив тебе наскрізь, але ніколи не критикував – лише посміхався та опускав очі. А коли з кимось розмовляв – був дуже делікатним, жодним словом не принижував співбесідника.

Влад запевняв нас, що ніде так не сміявся, як в Білгород-Дністровському, і називав наше місто чарівним. Він мріяв купити тут будинок та оселити в ньому маму. Думаю, Владик в нашому місті відпочивав і тілом, і душею… Та й для нас кожна зустріч з Владом була справжнім святом!

А найдовше Дворжецький жив у нас в 1975 році – під час зйомок фільму «Капітан Немо». Коли постановникам на ролі дітей Немо потрібні були хлопчик і дівчинка, Влад запропонував наших дітей – Юру і Рузану. Але актриса Земфіра Цахілова, котра грала дружину Немо, захотіла, щоб в ролі дочки знявся її патлатий син, тому у фільмі був задіяний тільки Юра. Влад дуже любив Юру, постійно запрошував його в гості в Москву – хотів, щоб він вплинув на його неслухняного Сашка. Сашко вчився разом з Юрою в одному класі в білгород-дністровській школі і теж знявся разом з Владом – в сцені зустрічі капітана з повстанцями Криту.

Після того, як Влада не стало, його мати подарувала нашій сім’ї багато фотографій з Дворжецьким, в тому числі з Хлудовим і капітаном Немо. На цих фото видно, що Влад навіть в перервах між зйомками настроювався на свою роль – був задуманим та серйозним.

На зйомках фільму «Капітан Немо» (1975)

На зйомках фільму «Капітан Немо» (1975)

На фото – Дворжецький в центрі, справа – Юра Адамянц, виконавець ролі сина Немо.

Стаття опублікована: Чорноморські новини, 3 вересня 2015 р. Передрук за згодою автора і редакції.

Попередня стаття | Перелік статей | Наступна стаття

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2017 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 1277

Модифіковано : 20.10.2015

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.