Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Наука / Історія культури / Дворжецький і Галан – правда і міф

Дворжецький і Галан – правда і міф

Світлана Шакула

На початку 1974 року на екрани радянських кінотеатрів вийшов фільм «До останньої хвилини», головну роль в якому зіграв Владислав Дворжецький – кінозірка 1970-х років.

Фільм був абсолютно брехливим і мав на меті зганьбити український національний рух, кращі представники якого перебували або на засланні або в глибокому підпіллі. Але ідеологічна машина, підтримувана меркантильними чиновниками, хотіла спаплюжити саму ідею національного руху, тому й задіяла для цього спаплюження найпопулярніший вид мистецтва – кінематограф.

Фільм «До останньої хвилини» знімався в 1972-1973 роках під строгим контролем органів КДБ та компартії, про що свідчать документи Центрального державного архіву-музею літератури та мистецтва України (фонд 1127, опис 1, справа 586). І створювалась кінострічка з великими труднощами, бо прототипу для фантастичного Галана у світі не існувало, тому сценаристу треба було добре помізкувати, аби придумати щось суттєве.

З дослідження Павла Правого (Картонні герої. «Ярослав Галан і сокира долі») відомо, що письменник Галан був агентом спецслужб, але в повоєнні роки дуже вже зазнався та перестав виконувати всі настанови, тому керівництво КДБ вирішило його прибрати, організувавши в 1949 році криваве вбивство як своєрідну «помсту оунівців».

Згодом керівні органи продовжили свою брехливо-злочинну діяльність та наказали створити фантастичний фільм про Галана.

В 1954 році фільм було створено – він називався «Про це забувати не можна» (в головній ролі з Сергієм Бондарчуком). Ця кінострічка вийшла чарівною мелодрамою, бо увага глядачів зосереджувалась не так на правильному письменнику-трибуну, як на другорядних героях – з комедійно-ліричними рисами характеру…

Тому на початку 1970-х років було вирішено створити новий фантастичний фільм про Галана – зі справжнім трагічним фіналом – вбивством головного героя. На роль письменника-трибуна запросили відомого актора – Владислава Дворжецького (1939-1978), і цей вибір пояснювався не тільки високим талантом артиста, а його незвичайною магією, котра буквально зачаровувала всіх оточуючих.

Дворжецького на той час добре знали по двох його перших фільмах – «Втеча» та «Повернення «Святого Луки», де він зіграв білогвардійського генерала Хлудова та злочинця Карабанова.

В. Дворжецький у кінофільмі «Капітан Немо»

В. Дворжецький у кінофільмі «Капітан Немо»

Коли артист – порядна людина, любов глядачів йому забезпечена, бо глядачі відчувають цю порядність в усіх його героях, навіть негативних. Саме таким і був Владислав Дворжецький, саме за це його й любили! Неймовірно любили!

А в КДБ працювали не дурні й чудово розуміли – коли народ полюбив актора за негативних героїв, то за позитивного героя ще більше полюбить, тому фільм з Дворжецьким стане надзвичайно популярним та виконає своє головну функцію – «одурманювання мізків».

Але тут спецслужби прорахувалися, бо, далекі від справжнього кіномистецтва, не здатні були зрозуміти головного – щоб створити хороший фільм, треба мати не тільки талановитих акторів, а й гідну літературну основу.

І яскравим свідченням цьому став пізніший фантастичний фільм з Владиславом Дворжецьким – «Капітан Немо» (1976), створений на тій самій кіностудії – Одеській.

Цей серіал до цих пір є улюбленим для мільйонів глядачів багатьох поколінь, бо створений він за мотивами романів Ж.Верна, котрий в своїх героях передав кращі риси всіх народів.

Режисер Олександр Свєшніков говорив:

– Влад не був святим, і не треба створювати з нього ікону, як це часто робить жіноча половина його прихильників. Дворжецький був геніальним актором та унікальною людиною, але він був живим. І як всі живі люди, допускався помилок. Однією з таких помилок була його згода на роль Галана у фільмі «До останньої хвилини». Тоді, в 70-х роках, переважна більшість радянських людей жила в атмосфері соціалістичної ідеології й сприймала її спокійно. Влад теж сприймав її спокійно й не виділявся в цьому із оточення, а свого героя вважав позитивним…

Перед зйомками фільму «До останньої хвилини» Дворжецький сказав в інтерв’ю:

– Чи хвилює мене зовнішня схожість з героєм? Звичайно, адже Галана багато хто пам’ятає не тільки з портретів, особливо тут, в Західній Україні…

Та все-таки портретна схожість – не головне. Знаєте, про кого я думаю в зв’язку з новою роллю? Про Губанова з фільму «Комуніст». В ньому є те, що, на мій погляд, так важливо для героя. Губанов – жива людина, з помилками та муками, земними радостями та бідами. І в той же час він наповнений високою ідеєю, бажанням здобути щастя для всіх – це в ньому проявляється в його вчинках, в його діяльності. Саме тому глядачі й вірять йому, переживають за нього. Мені хотілося б все це втілити в ролі Галана.

Останнім часом в моїй акторській професії сталися значні зміни. З розряду негативних героїв я, з волі режисури, перейшов до розряду позитивних. Одноплановість героїв завжди здавалась мені небезпечною, тому в кожній новій ролі я стараюсь знайти якісь нові грані, повороти. В картині «До останньої хвилини» це зробити й легше, адже мова йде про реального письменника. Але в такій роботі є і своя складність – важливо не зрадити духовному образу героя…

Сюжет фільму «До останньої хвилини» полягає в тому, що письменник Гайдай бореться проти якихось церковників та їхніх найманців-бандитів – бореться своїм полум’яним словом…

Як тут не згадати Лесю Українку з її вічним закликом «Слово, моя ти єдиная зброє, ми не повинні загинуть обоє!» Але Галану до Лесі Українки, як до неба рачки, тому й міф про агента КДБ рано чи пізно мав лопнути, що й сталося через неповних 15 років.

В. Дворжецький у кінофільмі «До останньої хвилини»

В. Дворжецький у кінофільмі «До останньої хвилини»

Але якщо фільм «До останньої хвилини» будуть дивитися глядачі, абсолютно не обізнані з українською історією (таких, як не дивно, вистачає в світі!), то він їм може сподобатись, адже постановка картини здійснена на високому професійному рівні, і державна нагорода – премія Т.Шевченка 1975 року, надана чотирьом його учасникам (Дворжецькому, Ісакову, Бєляєву, Заклунній), – цілком заслужена.

А про геніальну гру Дворжецького свідчать записи в архівних документах:

…В акторській особистості Владислава Дворжецького – виконавця головної ролі – закладені великі потенційні можливості для глибокого та правдивого відтворення образу Ярослава Галана.

…Перегляд відзнятого матеріалу свідчить про серйозну та творчо відповідальну роботу актора Дворжецького над образом Галана.

…Незаперечним успіхом можна вважати образ головного героя у виконанні Владислава Дворжецького.

…Дворжецький – актор на грані геніальності, природний та переконливий.

…Враховуючи особливу складність ролі письменника-трибуна та високу кваліфікацію актора, Держкіно УРСР просить встановити т. Дворжецькому В.В. тимчасову ставку 40 крб. за знімальний день на період роботи у фільмі «До останньої хвилини» (40 крб. – найвища ставка радянського кіноактора, в київському театрі драми у Дворжецького була зарплата 175 крб. на місяць).

Втілюючи образ Галана на екрані, Владислав Дворжецький мріяв піднятися до висоти Хлудова, але геніальна гра актора зійшла нанівець через жорстоку ідеологічну направленість картини. Та якщо фільм «До останньої хвилини» оцінювати не як кіно чи твір мистецтва, а як частину життя актора Дворжецького, то вийдуть суцільні плюси та знаки оклику – бо цю частину свого життя Влад прожив шляхетно, енергійно та яскраво!

І всі його роботи можна дивитися без словесного озвучування, бо основне в своїх героях він передав одним лише поглядом.

Актор Олександр Герасимчук:

– У акторів різні долі та різні професійні прийоми, зокрема на екрані. Козир в одних – міміка, в інших – пластика, треті – майстри того й іншого. Особливе місце серед цього ряду займають ті, кому лише достатньо подивитися з екрану, і мільйони глядачів застигають, наче зачаровані.

Фотопортрет В. Дворжецького

Фотопортрет В. Дворжецького

І чим довше ви не можете відірвати погляду від мовчазного обличчя актора, тим більше ви розумієте, що перед вами – ОСОБИСТІСТЬ. Вміння мовчати на екрані – це вміння говорити без слів. І перш за все – очима. Дворжецький вмів мовчати. Глибоко. І в корінь.

Легенди, міфи та казки створюються кращими представниками кожного народу, і героями цих легенд стають не правителі чи їх прислужники, а відважні богатирі та народні улюбленці – Прометей, Котигорошко, Данко, Снігуронька, Русалонька.

І кожен народ пам’ятає своїх героїв не так за їх вчинки, як за душевні поривання – чесність та доброту, щирість та благородство.

Хто з двох людей заслужив народну повагу – актор Дворжецький чи наклепник Галан – сказала вже сама історія, написана в період незалежності, а кінострічка «До останньої хвилини» – це не так міф про Галана, як живописна картина про самого Дворжецького, фантастичні образи якого є справжніми шедеврами в кінематографі.

Попередня стаття | Перелік статей | Наступна стаття

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2017 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 1085

Модифіковано : 2.03.2016

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.