Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Наука / Історичні джерела / Архів Української Народної… / Департамент чужоземних зносин / Місія УНР у Польщі (Варшава) / Андрій…

Архів Української Народної Республіки. Міністерство закордонних справ. Дипломатичні документи від Версальського до Ризького мирних договорів (1919–1921)

Департамент чужоземних зносин

Місія УНР у Польщі (Варшава)

Андрій Лівицький, лист Михайлу Тишкевичу, Варшава, 27 квітня 1920

Вельмишанвоний пане Графе!

Ще один етап в історії боротьби за нашу державність пройдено. Ми заключили з Польщею договір, по якому Польща визнає нашу незалежність і наш Уряд на чолі з Головним Отаманом [Симоном] Петлюрою. По договору границі між Польщею і Україною окреслені так, як в Декларації 2 грудня. Подробиці переговорів і майбутні перспективи перекажу Вам особисто в середині травня. Згідно директивам нашого Правительства я маю бути у Відні, куди буду просити п[анів] послів сильнійших держав Европи. Буду просити прибути до Відня Вас, п[ана] [Арнольда] Марголіна, [Миколу] Василька, [Миколу] Порша, [Максима] Славинського, [Дмитра] Антоновича і [Костя] Мацієвича. Взагалі кажучи, доведення до бажаного кінця наших переговорів є великою перемогою польської демократії над польською реакцією. В той час, як польські реакційні кола бажали мира з Совітською Росією і поділу України між Польщею і Росією, демократія польська на чолі з п[аном] [Józef’ом] Piłsudski’м уперто і послідовно прагнула порозуміння польських і українських народів як рівних з рівними. А в негативних рисах договору винна не демократія польська, а впливи польських імперіялістів, з якими не міг не числитись п[ан] [Józef] Piłsudski. Завтра має бути оголошено акт визнання, а в ближчих днях сподіваємось акту амнестії і зміну режиму в Східній Галичині. Пишу Вам в вагоні, їдучи до Кам’янця для участи в роботі по відновленню нашого центрального державного апарату. Хай судить нас історія. Ми з радістю приймемо вирок, навіть жорстокий вирок, аби він був винесений вільним українським народом в незалежній Українській Державі.

Сподіваюсь, що факт заключення Польсько-Українського договора вплине на відношення до нашої державної ідеї в державах Антанти і допоможе Вам в Вашій тяжкій праці. Прошу дуже напружити всю енергію, аби за визнанням нас у Варшаві наступило визнання України всім світом.

Коли можливо, притягніть до праці п[ана] [Артема] Галіпа і [Григорія] Лисенко, а п[ана] [Миколу] Шумицького командируйте до нас на Україну. Прошу віднестись з повним і безумовним довір’ям до п[ана] полковника [Олександра] Данильчука.

З побажанням всього найкращого

Андрій Лівицький

***

Друкується за оригіналом Миколі Васильку, машинопис / ЦДАВО України Ф. 4211. – Оп. 1. – Спр. 34. – Арк. 49.


Опубліковано

Архів Української Народної Республіки. Міністерство закордонних справ. Дипломатичні документи від Версальського до Ризького мирних договорів (1919–1921) / Упоряд.: Валентин Кавунник. – Київ: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, 2016. – С. 586-587.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2017 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 20

Модифіковано : 6.11.2017

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.