Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Андрій Лівицький, нота Міністру закордонних справ Польщі, Варшава, 20 вересня 1920

Варшава, 20 вересня 1920

Мирові переговори в Мінську поміж Делегацією Речі Посполитої Польською з одної сторони, а Делегацією Російської Радянської Федераційної Республіки з другої сторони начались у зв’язку з тодішньою ситуацією на фронті в незвичайно тяжких для Речі Посполитої умовах та велися без участи представників Уряду Української Народної Республіки.

Відсутність представників Уряду Української Народної Республіки при переговорах в Мінську була вислідом становища Уряду УНР, який, не зважаючи на вельми небажані для Української Народної Республіки наслідки, викликані відсутністю Делегації УНР, не настоював на висланні Делегації, беручи під увагу тяжке становище Речі Посполитої Польської.

В сучасний мент характер мирових переговорів основно змінився на користь Речі Посполитої Польської, завдяки світлим побідам військ польських і українських над совітською армією.

Відсутність Делегації Української Народної Республіки при мирових переговорах, які знова мають начатися поміж Річчю Посполитою Польською а Російською Соціялістичною Федераційною Радянською Республікою, не була би нічим оправданою та загрожує у зв’язку з сучасною ситуацією найжизненійшим інтересам Української Народної Республіки.

Спираючись на Польсько-Український договір, заключений дня 21-го квітня 1920 року, та на випливаючі із нього взаїмні зобов’язання, як також беручи під увагу спільну мілітарну акцію польських і українських військ проти Російської Соціялістичної Федераційної Радянської Республіки, маю за честь прохати від імени Уряду Української Народної Республіки, щоби мирова Делегація Речі Посполитої Польської порозумілася з Делегацією Української Народної Республіки, яка в найближчому часі буде назначеною для ведення переговорів з Російською Соціялістичною Федер[ативною] Радянською Республікою, як також має честь прохати вжити відповідних заходів, які уможливили б спільну працю обох делегацій – польської і української у надходячих мирових переговорах з Російською Соц[іялістичною] Фед[еративною] Радянською Республікою.

Маю честь довести до відома, що Делегація Україн[ської] Народн[ої] Респ[убліки] матиме відповідні уповноваження для ведення переговорів з Делегацією Російської Со[ціялістичної] Фед[еративної] Радянськ[ої] Республіки. Про персональний склад згаданої делегації буде негайно повідомлено.

Відносно того, на дневному порядку мирова Делегація Рос[ійської] Со[ціялістичної] Фед[еративної] Радян[ської] Республіки в Мінську поставила справу Україн[ської] Соц[іялістичної] Радянської Республіки, маю за честь повідомити від імени Уряду УНР, що Уряд УНР принципово не може визнавати Україн[ської] Соц[іялістичної] Радянської Республіки за суверенну державну одиницю, тому що ані по відомим уряду УНР документам, ані по персональному складу Уряду Укр[аїнської] Соц[іялістиної] Рад[янської] Республіки, ані по відношенні українського населення до совітського Уряду, Уряд Україн[ської] Со[ціялістичної] Рад[янської] Республіки не має правних і фактичних даних, які стверджували би його суверенність.

Справа мирових переговорів між Укр[аїнською] Нар[одною] Республікою та Укр[аїнською] Соц[іялістичною] Радян[ською] Республікою може бути видвигнутою лише тоді, коли мирова Делегація Російської Соц[іялістичної] Федер[ативної] Радян[ської] Республіки пред’явить відповідні документи, які так з формального, як і фактичного боку ствердять існування Україн[нської] Соц[іялістичної] Радян[ської] Республіки як суверенної державної одиниці.

Голова української дипльоматичної Місії, Міністр

[Андрій] Лівицький

***

Друкується за примірником Міністерства закордонних справ УНР, машинопис / ЦДАВО України Ф. 3696. – Оп. 2. – Спр. 324. – Арк. 54.


Опубліковано

Архів Української Народної Республіки. Міністерство закордонних справ. Дипломатичні документи від Версальського до Ризького мирних договорів (1919–1921) / Упоряд.: Валентин Кавунник. – Київ: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, 2016. – С. 587-588.