Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Кость Мацієвич, лист Миколі Васильку, Бухарест, листопад 1919

Вельмишановний пане Посол!

За той строк, про який Ви пишете, я Вам надіслав три листи: 1) через п[ана] [Charl’я] Dubreuil’я 2) п[ана] [Франца] Бонна і 3) через наше Міністерство закордонних справ. Дуже жалкую, що Ви не одержали ані одного з них, але сподіваюся, що Ви їх таки одержите, в них докладно інформував я Вас про наші справи. Для цієї ж мети Вам два своїх останніх листи до п[ана] [Михайла] Тишкевича, звіт військовий за жовтень і окрім того додаю те, чого в докладних листах немає.

Т. Неймарк вже давно проїхав на Україну і вже надіслав звідтіль телеграму, яку я передав до Відня, Будапешту і Берну. Оскільки можна судити він виніс гарне вражіння від нашого внутрішнього становища, і воно щодо жидівського питання взагалі не зле. В денікінській країні страшні погроми. За сим вслід приїхало до України чимало американців, як діячів Червоного Хреста, так і кореспондентів. Я цим тішуся надзвичайно, бо коли порівняти наш стан і денікінський, які описує [Арнольд] Марголін в мойому листі до графа, то ми маємо велику перевагу щодо внутрішнього спокою і ладу і відсутности насильства.

Граф [Михайло] Тишкевич справді хтів, подаватися до демісії. Я в курсі цієї справи, бо вся вона перейшла через мої руки, але цієї демісії допустити неможливо, і я все зробив для того, щоб позиція [Михайла] Тишкевича зміцнилась і всі непорозуміння, які викликали його незадоволення (невідповідний склад Місії, затримування грошей на пресу, уваги п[ана] [Симона] Петлюри щодо консерватизму і клерикалізму [Михайла] Тишкевича і т[ому] п[одібне]) улаштувати в той спосіб, щоб вони більш не виникали. [Михайло] Тишкевич призначається головою Місії і буде мати всі уповноваження.

[Володимир] Темницький проїхав через Букарешт до Кам’янця, де здає справоздання, що має робити не знаю. [Максим] Славинський має бути призначений Міністром, але він відмовляється по національним мотивам зараз залишати Прагу, і тепер є проект дати йому повноваження такі, які мав [Володимир] Темницький, себто заступити Міністра за кордоном. Але тим часом, здається, ще не затверджено і не знаю, чи буде затверджено. Виконуючий обов’язки Міністра А[ндрій] Лівицький виїхав на чолі Місії до Варшави і передав Міністерство Прем’єрові [Ісааку] Мазепі, якого помошником є д[окто]р [Станіслав] Старосольський. Ви його повинні знати. Кажуть освічена і гарна людина.

Верзія п[ана] [Василя] Панейка про блокаду нас чистійша брехня, яка розповсюджується русофілами. Цієї блокади не буде навіть для большевиків, а нам французьке Міністерство торгу навіть пропонує товарообмін, не кажучи про Румунію і Польщу, з якими він відбувається весь час. Як нема що казати за свою політику, то люди звичайно брешуть, і мені прикро, що такі патріоти, як [Василь] Панейко, ці брехні підбирають і видають за щось вартісне. Мені, навпаки, здається, що справи приймуть такий оборот, що Антанті прийдеться, мабуть, відмовитися від допомоги [Антону] Денікіну, якого большевики почали знов бити, і я боюсь, що ми зістанемось їх єдиними ворогами, і тоді нам гірко прийдеться, бо [Антон] Денікін знесилює нас, сам теж знесилюючись в цій зайвій бійці.

Бажаю Вам успіху і прошу вибачити, що не по моїй волі Ви не одержували в свій час листів від мене.

Зостаюсь відданий Вам

[Кость] Мацієвич

***

Друкується за копією, машинопис / ЦДАВО України Ф. 3542. – Оп. 1. – Спр. 8. – Арк. 7.


Опубліковано

Архів Української Народної Республіки. Міністерство закордонних справ. Дипломатичні документи від Версальського до Ризького мирних договорів (1919–1921) / Упоряд.: Валентин Кавунник. – Київ: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, 2016. – С. 534-535.