Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Наука / Історичні джерела / Поселення задніпрських місць… / 64. Опис руху російських військ від Переволочни до Бугу при поході…

Поселення задніпрських місць
до утворення Нової Сербії

64. Опис руху російських військ від Переволочни до Бугу при поході
на Очаків у 1737 році

Пивовар А.В.

Для прохода войск через Днепр, близ Переволочны, 18-го числа апреля приступлено к возведению судового моста; он имел длины 520 саж., ширины 3 саж., судов 120, и был окончен 20-го числа.

На неприятельской стороне сделан двойной редут, с ретраншаментом и с двумя малыми редутами, для закрытия от неприятеля пристани по нагорной стороне Днепра против Мишурина-Рога. Зачат делать апреля 15-го числа и для скорости сделано без лицовки дерновой мая 10-го числа.

26-го мая был марш от урочища Раздарок и Княжьих буерак, по реке Малой Каменке, до переправы – 8 верст, где наведено было 2 понтонные моста и сделаны были 4 фашинныя гати.

28-го был марш от вершины Малой Каменки [У подвійній згадці про перехід річки Малої Кам’янки мається на увазі її дві різні вершини (східна, від Омельника Переволочанського, і північна, від Омельника Келебердянського), через які до з’єднання біля Піщаного броду на Інгульці мали пройти окремі частини російської армії (за планом командуючого армією фельдмаршала Мініха переправа армії через Дніпро відбувалась крім Переволочни, також у районі містечок Власівки і Орла)] до речки Малого Ингульца – 5 верст, где переправлялась армия через 2 понтонные моста и 4 фашинныя гати.

3-го июня переправлялась армия через Ингул по 2-м понтонным мостам и 4-м фашинным гатям.

5-го июня переправлялась армия через речку Сугоклей по 2-м понтонным мостам и 3-м фашинным гатям. //

9-го июня имели марш от реки Сугоклей до речки Мертвых вод, где была переправа через один понтонный мост и 3 фашинныя гати.

16-го июня армия переправлялась через Буг по 2-м понтонным мостам, для марширования полевой и осадной артиллерии в 23 саж., и на оной дистанции реки употреблено 14 понтонов. Да с левого же крыла реки Буга, расстоянием в 150 саж., наведены два моста, которые сделаны из бочек, и утверждены между бочками для связи тремя понтонами.

Ласковский Ф. Материалы для истории инженерного искусства в России. Часть 3. – Спб., 1865, с. 779-780.

Примітка:

Маршрут, який обрали російські війська під командуванням фельдмаршала Мініха, відомий з кінця ХVІІ ст. як "путь от Мишуриного Рога из Переволочной к реке Богу и Пещаному броду". Детальний опис цього шляху було складено у 1697 році (20 січня). За повідомленням М.Мурзакевича пізніше він використовувався як додаток до "Книги Большому Чертежу" 1627 року (ЗООИД, т. 3, с. 577-578). Тогочасна копія опису шляху з зазначенням обставин його складання приводиться у Літописі Самійла Величка, де, зокрема, сказано:

[Фрагмент літопису]

"По щасливих оних прежде описанних дволетних росийских и козацких над Казикеменом и Азовом викториях, еще Марс росийский заохотился быть пойти войною на жилища бесурманские под Тягиню, албо под Очаков, и для того гетьман Мазепа [Відомо, що в 1709 році сам гетьман Мазепа, а також шведський король Карл ХІІ вимушені були скористатись цим шляхом після поразки під Полтавою від російських військ Петра І], зискавши з полку Полтавского килкох козаков, добре поля и шляхов к Азову и Белогородщине сведомих, велел их в канцелярии войсковой распросити о том совершенно, котория в допросе показали, же тракт от Мешуриного Рогу з под Переволочной до реки Богу и Пещаному Броду, ити гребнем до самого Ингулца звершаючи и вправе и в лево будучие речки.

От Днепра перешовши пеший стан на вершине речки Омельника, где и дрова и вода будет.

Второй стан на речке Каменочце, где также дрова з тернов и вода будет доволная, на якой Каменочце будут броди для табору, а будут и труднии местца, же треба будет робити переправы.

Третий отпочивок на Ингулце, где воды и дров // будет доволно, где такой брод, що килканадцеть лав может ити табором, а иншии местца то плесовии, то прогнойнии, то круто бережнии будут, и нелзе робити переправи, а коммонником и вишшей и нижше може перейти.

Четвертий стан на Бешце речце, которую треба переходити, и там дров и води достаток будет, где есть также местца, що можно табором перейти без трудности, а есть и такие, що и переправы треба робити.

Пятий отпочивок на речце – – – [В тексті пропуск назви річки. За описом цього шляху з додатку до "Книги Большому Чертежу" тут мається на увазі річка Аджинка (Аджамка). ( ЗООИД, т. 3, с. 577)], которая з правой руки припадает от Черного леса, а катит в Инкгул, на которой лози и терни есть и вода плесами, а ити понад нею не переходячи до Инкгулу.

Шестий отпочивок на речке Инкгуле, где тож дрова доволнии будут, на которой два броди Шляховии найдуются, якими здавна по рибу ходят, которими то бродами можно у три и в четире лаве ити табором, коли вода мала, а опрочь тих бродов на инших местцах переправи робити трудно для многих и крутих берегов.

Семий отпочивок у Сугаклии, и в Сугаклайчика, где дрова будут и вода доволная, а переход будет трудний, хиба робити переправу треба, на якое то местце и турецкое под Чигрин ишло войско, а недоходячи Сугаклия будет на шляху балка Грузкая, чрез якую табору пелатвий перевоз.

Осмий отпочивок над Мертвоводом, до которого от Сугаклии треба дновати добре ити, где и вода и дрова будут.

Девятий отпочивок тож над Мертвоводом, где и переходити Мертвовод, до которого треба день целий ити, по над тим же Мертвоводом, на той то реце есть бред, которим можна табору в десять лав ити, а по инших местцах и по большей лав пойти может, а о дрова там потрудно.

Десятий отпочивок на речце Гарбузиной, которая идет в Мертвовод, на якой тож вода есть, а о дрова // трудно, а переход чрез оную нетрудний.

Одинадцятий отпочивок у реки Богу, у броду Песчаного, где турки робили мост, там дров достаток, а на переход албо пороми мети, албо мост мети, для таборов тяжаров треба, а на роблене мосту не в далеких местцах можно винайти дерева способного".

Летопись Самоила Величка. Том третий. – К., 1855, с. 483-485.

Опубліковано: Пивовар А.В. Поселення задніпрських місць до утворення Нової Сербії в документах середини ХVІІІ століття. – К. : Академперіодика, 2003 р., c.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2018 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 2082

Модифіковано : 17.08.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.