Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Наука / Києвознавство / Орнаменти Софії Київської

Орнаменти Софії Київської

Бібліографічний опис паперової версії видання: Орнаменти Софії Київської. – Київ: Видавництво Академії архітектури УРСР, 1949 р. – 67 с.

За загальною редакцією С.Я.Грабовського. Вступна стаття Ю.С.Асеєва.

Велика Жовтнева соціалістична революція забезпечила радянським вченим невидані раніше можливості розвитку науки у всіх її галузях. Радянська наука на основі марксистсько-ленінської методології очищає історію культури і мистецтва радянських народів від хиб та перекручень, заподіяних буржуазними істориками минулого і особливо істориками капіталістичних країн.

Багаторічні праці радянських вчених розкривають перед нами величну картину мистецтва Київської Русі – спільної колиски трьох братніх народів – російського, українського та білоруського. Радянські вчені спростували буржуазні теорії норманістів та візантіністів, які заперечували самобутність древньоруської культури.

Мистецтво Київської Русі, що розвинулося на основі багатої культури древніх слов’янських племен, у взаємодії з найпередовішими культурами того часу і було загальним початком розвитку культур російського, українського і білоруського народів, завжди особливо сильно підкреслювало їх спільність і братську близькість.

Найбільша споруда епохи Київської Русі Софія Київська дійшла до нашого часу з перебудовами і нашаруваннями пізніших епох, після неодноразових руйнувань і пожеж. І все-таки під цими нашаруваннями значною мірою збереглися і стародавні початкові архітектурні форми пам’ятника, і знаменитий мозаїчний і фресковий розпис.

Дослідження пам’ятника було поставлено на суворо науковий грунт лише після Великої Жовтневої соціалістичної революції. В результаті старанної і складної праці радянських вчених і реставраторів відкриваються у справжньому вигляді чудові твори староруського мистецтва.

Значною частиною всесвітньо відомого мозаїчного та фрескового розпису Софійського собору є орнаменти. Орнаментами покрито трохи менше половини всіх розписаних поверхонь стін та склепінь. Крім того, від початкового внутрішнього оздоблення собору збереглись залишки орнаментованих мармурових частин споруди, фрагменти мозаїчних підлог й різьблені шиферні парапетні плити, а також орнаментовані стародавні саркофаги.

Багатство орнаменту як тематикою (геометричний, рослинний, звіриний), так і технікою виконання (рельєфи по мармуру і шиферу, фрескові і мозаїчні) дає уявлення про орнаментальні оздоблення в монументальному зодчестві, що застосовувались в XI ст. на Русі.

Видання альбому “Орнаменти Софії Київської” має на меті ознайомити широкі кола радянської громадськості і особливо архітекторів, художників та мистецтвознавців з деякими елементами оздоблення Софії Київської – найвидатнішого пам’ятника мистецтва Київської Русі.

В цьому альбомі зібрано більшість орнаментів Софії Київської XI ст., що являють великий художній інтерес. Мозаїчні та фрескові орнаменти публікуються в розчищеному від пізніших нашарувань вигляді, якого вони набули після реставраційних робіт 1936 – 1940 рр. Виняток являють лише нерозчищені орнаменти пучкового стовпа на хорах.

Одним з основних принципів староруського монументального мистецтва епохи Київської Русі є підкорення живопису архітектурним формам з метою зміцнення впливу на народні маси християнської релігії, що стає в давній Русі основною ідеологічною опорою класу феодалів.

Внутрішні поверхні стін в пам’ятниках староруського зодчества декорували живописом, причому техніка його найбільше відповідає архітектурному сприйманню площини.

Значну роль в мистецтві цієї епохи відіграє живописний орнамент, який є найпростішим і виразним засобом декорації площин, при чому ритм, масштаб і форми орнаментів підкорені архітектурі внутрішнього простору споруди. В орнаменті Київської Русі, поряд із стилізованими античними акантами, спостерігаються елементи рослинної та звіриної орнаментики.

Різьблення по каменю в мистецтві Київської Русі X – XII ст., подібно до живопису, також підкоряється архітектурі. Особливого розвитку набувають орнаменти невисокого рельєфу, виконувані на шиферних плитах; матеріал для них добувався в овруцьких каменоломнях. На плитах можна бачити орнаменти: геометричний, рослинний, звіриний (птахи, риби – на плитах Софійського собору в Києві, Спаського собору в Чернігові та ін.). На плитах іноді вирізьблювали цілі барельєфні композиції (фігури вершників на плитах з собору Михайлівського монастиря в Києві, плитах Києво-Печерської лаври).

Мармурова гробниця князя Ярослава Мудрого

В апсиді Володимирського нефа Софійського собору тепер стоїть мармурова гробниця засновника собору – князя Ярослава Володимировича, покрита різьбленим орнаментом.

Про смерть Ярослава літописець розповідає:

“Й представися Ярослав в Вышгороде, месяца февраля 20 дня, Всеволод же спрятав тело отчее, и привезе в Киев, и певше над ним обычные песни, и положи его в церкви святой Софии, в гробе мраморнем” [Лаврентьевський літопис. П. З. Р. Л., т. I, вин. 1, вид. 2, стор. 162, Ленінград, 1927 р.]

Про мармурову гробницю Ярослава Мудрого багато писали дослідники XIX і XX ст. Були висловлені припущення про місце й час виготовлення її. Більшість дослідників, базуючись на аналізі форми орнаментів, відносить саркофаг до VI-VII ст. Проте знахідки при археологічних розкопках фрагментів на місці Десятинної церкви доводять, що крім саркофага Ярослава в XI ст. в Києві існували аналогічні саркофаги.

Форма саркофага подібна до будинку з двосхильним дахом та акротеріями. Два схили даху і три сторони саркофага оздоблені символічними орнаментами, виконаними з великою майстерністю. Дах саркофага розчленовано на чотири ритмічні прямокутники, кожний з яких заповнений орнаментами, взятими з ранньохристиянської символіки: риби, птахи, пальмове листя, виноградна лоза та хрести. Бокові сторони прикрашені хризмами (монограми Христа) у вінках та хрестами на акротеріях.

Стилістично орнаменти гробниці Ярослава Мудрого беруть свій початок в ранньохристиянському мистецтві.

Мармурова гробниця епохи Київської Русі

Софійський собор і його галереї протягом багатьох років були місцем поховання князів київських. Крім гробниці Ярослава Мудрого, в ньому стояли мармурові та шиферні гробниці Всеволода Ярославича, Володимира Мономаха та інших. Одна така мармурова гробниця, приналежність якої невідома, знаходиться тепер в нартексі собору. Вона стоїть без кришки і оздоблена лише з одної сторони хризмою в колі і двома хрестами, рисунок композиційне поєднується гілками плюща.

Подібна орнаментація часто зустрічається в староруському мистецтві» наприклад, на різьблених шиферних дошках Софії Київської.

Мармурові орнаментовані архітектурні фрагменти XI століття внутрішнього вбрання

В своїх спогадах професор А.В.Прахов розповідає, що в 1884 році, риючи котлован для калориферного опалення, під землею знайдено було спочатку мармурові капітелі, оздоблені стилізованим листям аканту та рельєфними хрестами, потім одвірки і, нарешті, кусок мармурового карнизу, оздобленого чудовими орнаментами з розеток і пальмового листя, що чергуються в аркатурі.

Згодом при археологічних розкопках неодноразово знаходили мармурові орнаментовані фрагменти. Існують припущення, що частина цих фрагментів належить до стародавньої мармурової передвівтарної перегорожі, що стояла поміж східними опорними стовпами за сучасним барочним іконостасом, і, можливо, мармурового ківорію (сінь над престолом), подібно до того, що можна бачити на мозаїчній композиції Євхаристії в центральній апсиді Софії Київської. Можливо, що деякі з них належать до інших частий споруди, що не збереглися.

Різьблені шиферні парапетні плити на хорах Софії Київської

В проймах поміж опорними стовпами на хорах Софії Київської встановлено різьблені шиферні плити, з них збереглось 11 плит на хорах і 2 фрагменти. Подібні парапетні шиферні плити є також в Спаському соборі в Чернігові.

Матеріалом для плит був розовий шифер, здобутий в овруцьких кар’єрах, звідки його водними шляхами доставляли в Київ. Через легкість обробки (шифер легко розколюється на плити) застосовування шиферу в будівництві в Київській Русі було дуже поширене. З нього робили карнизи, саркофаги, огорожі. Більшість плит орнаментовано геометричним узором, частина плит оздоблена символічними орнаментами – рибами, хризмами, хрестами, геральдичним птахом.

Фрагменти мозаїчної підлоги XI ст.

В 1908 році архітекторові Мілєєву вдалося дослідити невелику площу підлоги в центральній апсиді Софійського собору і виявити фрагмент стародавньої мозаїчної підлоги. Археологічними розкопками в 1939-40 рр. були виявлені великі частини цих підлог, які являють собою багатофарбний мозаїчний килим.

Мозаїчна підлога зроблена з набору кусочків різнокольорової смальти (скляної маси зеленої, жовтої та червоної), яку укладали на шарі розчину цемянки. Рисунок частин під/тоги, що збереглися, складено з простої композиції трикутних й чотирикутних кусочків смальти, які вкомпоновані в кола та ромби.

Мозаїчні інкрустації в центральній апсиді Софійського собору

В глибині центральної апсиди влаштовано півколом місце для сидіння епіскопів (синтрон). Від стародавньої частини синтрону залишився лише верх, оздоблений мозаїчними та мармуровими плитами.

Частини мозаїчних плит, що випали, а також вся нижня частина синтрону в XVII ст. були реставровані і оздоблені полив’яними керамічними плитами, зробленими в одній кольоровій гамі з мозаїчними смальтовими прикрасами XI століття.

Мозаїчні плити зроблені тією ж технікою, що й підлоги, з чотирикутних і трикутних кусочків смальти жовтого й зеленого кольору.

Другим видом інкрустації є мозаїчні смуги, викладені на розчині в пазах шиферних плит. Таким способом була виконана частина підлог і інкрустацій горнього місця, від яких збереглася плита з хрестом на лівому боці центральної апсиди.

Спинка крісла митрополіта орнаментована тією ж кольоровою смальтою, вправленою в мармурову плиту.

Орнаменти мозаїчного розпису

Ще в античні часи мозаїку вважали найдосконалішим засобом архітектурної декорації площини.

З виникненням монументальної архітектури на Русі це мистецтво відразу ж завойовує собі провідне місце у внутрішньому оздобленні найважливіших за своїм значенням пам’ятників. В стародавній Русі мозаїкою оздоблюють лише найвідповідальніші місця інтер’єру: центральна апсида, головні несучі стовпи й арки, паруси й склепіння центрального купола. Решту – менш відповідальні місця – покривають фресковим розписом.

Так були оздоблені Десятинна церква, Софійський собор, собори Печерського й Михайлівського монастирів.

Мозаїчний розпис Софійського собору надавав особливої пишноти пам’ятникові і здавна привертав увагу мандрівників і вчених. Один з мандрівників XVII ст. так описує Софійський собор в 1640 році:

“Вигляд його прекрасний з якого боку на нього не дивився би; стіни його оздоблені мозаїчними зображеннями і картинами, складеними з різнокольорових, блискучих подібно до скла, камінців, так майстерно підібраних, що ці картини важко відрізнити від живописних…” [Сборник материалов для исторической топографии Киева, розд. II, стор. 44. Київ, 1874 р.]

Значну роль в композиції мозаїчного розпису центральної апсиди Софійського собору відіграють орнаменти.

Основним мотивом мозаїчних орнаментів центральної апсиди є ритмічне чергування ростків стебла з вусиками та листям, що розходяться від нього, вписаними в прості геометричні форми (квадрат, трикутник, коло тощо).

Подібними елементами оздоблені головна підсильна арка, віконні пройми центральної апсиди і мозаїчний орнамент над середнім поясом мозаїк в центральній апсиді.

Своєю тональністю – це двокольорові (білий з чорним і жовтий з чорним) орнаменти, обведені з двох боків червоною облямівкою.

Другий тип – це багатокольоровий орнамент над середнім поясом мозаїк в центральній апсиді і орнамент, що оздоблює арку центральної апсиди.

Композицією цього орнаменту є мотив арнікового цвіту. Цей мотив, очевидно, виникає від техніки емальових виробів, яка була дуже розповсюджена в старо-руському ювелірному мистецтві, що створило незрівнянні своєю художньою цінністю зразки, славетні у всьому світі. На це вказує характерна для емалей поліхромічність (сині, зелені, червоні, рожеві й білі кольори на золотому фоні), а також форми самих орнаментів.

Третій тип мозаїчних орнаментів Софії Київської – це геометричний орнамент в апсиді центрального нефа. Одна з різновидностей цього типу – це характерний для Київської Русі стрічковий геометричний орнамент над вікнами барабана центрального купола. Такий орнамент повторюється як на фрескових розписах Софійського собору, так і на наступних за часом фрескових розписах пам’ятників архітектури стародавньої Русі XI-XII століть (наприклад, в Кирилівській церкві в Києві).

Орнаменти фрескового розпису

Як і в мозаїках, основним елементом фрескових орнаментів Софії Київської є завитки стебел, що переплітаються поміж собою і описані в геометричні форми.

В стародавній Русі вони розвинулись в розписах пам’ятників XI-XII століть (наприклад, Кирилівська церква й собор Михайлівського монастиря в Києві, Спаський собор в Чернігові), пам’ятках Новгорода (собори Антонієвого та Юр’євого монастирів, церква Спаса Нередиці і інші). Подібні орнаменти ми бачимо на фрескових розписах Михайлівського нефа Софії Київської, де вони збереглись найбільш непошкодженими, в проймах, склепіннях і стінах башт.

Виключно цікавим зразком цього типу орнаментів є фресковий розпис, розкритий в 1936 році на склепіннях простору під сходами південної башти, а також відкритий в 1948 році фрагмент орнаменту під аркбутаном в крещальні. Орнаменти збереглись там в незайманому вигляді і повністю зберегли свій початковий колір та фактуру. Ці орнаменти в основному розподіляються на три типи: а) коло, ромб або овал з вписаними орнаментальними ростками;, б) спіралі з стебел з вписаними орнаментальними ростками; в) кола і стебла сполучаються з геометричними фігурами.

Другим видом фрескових орнаментів Софійського собору є орнаменти панелей на першому і другому поверхах. Великі площини панелей оздобленіпростими геометричними фігурами. В даному разі ми маємо імітацію мармурових інкрустованих панелей.

Третім видом є звірині орнаменти на склепіннях сходів південної і північної башт Софійського собору. Башти, які були побудовані до основного об’єму Софії Київської, очевидно, незабаром після збудування основного об’єму, відомі своїми фресковими розписами, Ідо зображали мисливські сцени, ігри й вистави. Склепіння сходів башт оздоблені медальйонами з постатями людей, звірями, птахами, грифонами.

Ілюстрації

Примітка: Кожне ділення масштабної лінійки в ілюстраціях дорівнює 10 сантиметрам.

Софійський заповідник. Загальний вигляд

Софійський заповідник. Загальний вигляд. Фото І.Моргилевського.

План 1-го поверху Софійського собора План 2-го поверху Софійського собора Саркофаг Ярослава Мудрого. Фото М.Болотова

План 1-го поверху Софійського собора.

1. Центральна апсида.

2. Іконостас.

3. Михайлівський неф.

4. Саркофаг Ярослава Мудрого у Георгіевському нефі.

5. Центральний неф.

6. Нартекс.

7. Південна башта.

8. Північна башта.

План 2-го поверху Софійського собора

1. Пучкові стовпи на хорах

2. Різьблені шиферні плити на хорах

3. Південна башта

4. Північна башта

Саркофаг Ярослава Мудрого. Фото М.Болотова
Нижня частина саркофага Ярослава Мудрого Деталь кришки саркофага Ярослава Мудрого Мармуровий саркофаг Київської Русі
Нижня частина саркофага Ярослава Мудрого. Фото з фондів Софійського заповідника Деталь кришки саркофага Ярослава Мудрого. Фото з фондів Софійського заповідника Мармуровий саркофаг Київської Русі. Фото М.Болотова
Орнаментована мармурова плита, знайдена при розкопках Мармурова капітель, знайдена при розкопках Мармурова капітель, знайдена при розкопках
Орнаментована мармурова плита, знайдена при розкопках. Фото М.Болотова Мармурова капітель, знайдена при розкопках. Фото М.Болотова Мармурова капітель, знайдена при розкопках. Фото М.Болотова
Пучкові стовпи і різьблені шиферні плити на хорах (північний бік) Різьблені шиферні плити на хорах (південний бік) Різьблені шиферні плити на хорах
Пучкові стовпи і різьблені шиферні плити на хорах (північний бік). Фото І.Моргилевського Різьблені шиферні плити на хорах (південний бік). Фото М.Болотова Різьблені шиферні плити на хорах. Фото М.Болотова
Різьблені шиферні плити на хорах Різьблені шиферні плити на хорах Різьблені шиферні плити на хорах
Різьблені шиферні плити на хорах. Обмір О.Пшеничного і В.Волкова Різьблені шиферні плити на хорах. Обмір О.Пшеничного і В.Волкова Різьблені шиферні плити на хорах. Обмір О.Пшеничного і В.Волкова
Різьблені шиферні плити на хорах Фрагменти шиферних плит, знайдені при розкопках Фрагмент мозаїчної підлоги
Різьблені шиферні плити на хорах. Обмір О.Пшеничного і В.Волкова Фрагменти шиферних плит, знайдені при розкопках. Фото М.Болотова Фрагмент мозаїчної підлоги. Фото М.Болотова
Фрагмент мозаїчної підлоги Мозаїка центральної апсиди Мозаїчні інкрустації в центральній ансиді
Фрагмент мозаїчної підлоги. Рис. Ф.Лісова Мозаїка центральної апсиди. Фото М.Болотова Мозаїчні інкрустації в центральній ансиді. Фото М.Болотова
Орнаментальні полоси мозаїчного розпису центральної апсиди Фрагменти мозаїчної інкрустації в центральній апсиді Фрагменти мозаїчної інкрустації в центральній апсиді
Орнаментальні полоси мозаїчного розпису центральної апсиди. Фото М.Болотова Фрагменти мозаїчної інкрустації в центральній апсиді. Рис. Г.Журавленко Фрагменти мозаїчної інкрустації в центральній апсиді. Рис. Г.Журавленко
Орнамент нижнього пояса мозаїк центральної апсиди Орнамент середнього поясу мозаїк центральної апсиди Багатокольоровий орнамент мозаїк центральної апсиди
Орнамент нижнього пояса мозаїк центральної апсиди. Рис. І.Руліної Орнамент середнього поясу мозаїк центральної апсиди. Рис. М.Душечкіної Багатокольоровий орнамент мозаїк центральної апсиди. Рис. В.Левицької
Мозаїчний орнамент на центральних пілонах Мозаїчний орнамент в прорізі вікна центральної апсиди Мозаїчний орнамент в прорізі вікна центральної апсиди
Мозаїчний орнамент на центральних пілонах. Рис. Ф.Лісова Мозаїчний орнамент в прорізі вікна центральної апсиди. Рис. В.Левицької Мозаїчний орнамент в прорізі вікна центральної апсиди. Рис. В.Левицької
Мозаїчний орнамент в барабані центрального купола Західна галерея Фресковий орнамент в Михайлівському нефі
Мозаїчний орнамент в барабані центрального купола. Рис. І.Руліної Західна галерея. Фото з фондів Софійського заповідника Фресковий орнамент в Михайлівському нефі. Фото арх. кабінета спілки рад. арх. України
Фрескові орнаменти в Михайлівському нефі Фрескові орнаменти в Михайлівському нефі Фрескові орнаменти в Михайлівському нефі
Фрескові орнаменти в Михайлівському нефі. Фото М.Болотова Фрескові орнаменти в Михайлівському нефі. Фото М.Болотова Фрескові орнаменти в Михайлівському нефі. Фото М.Болотова
Фрескові орнаменти в Михайлівському нефі Фрескові орнаменти над склепінням північної башти Фресковий орнамент в прорізі вікна Георгієвського нефа
Фрескові орнаменти в Михайлівському нефі. Фото М.Болотова Фрескові орнаменти над склепінням північної башти. Фото М.Болотова Фресковий орнамент в прорізі вікна Георгієвського нефа. Фото М.Болотова
Фрескові орнаменти на стінах північної башти Звірині орнаменти на стінах південної башти Звірині орнаменти на стінах південної башти
Фрескові орнаменти на стінах північної башти. Фото І.Моргилевського Звірині орнаменти на стінах південної башти. Фото М.Болотова Звірині орнаменти на стінах південної башти. Фото М.Болотова
Пучковий стовп иа хорах (північний бік) Фресковий орнамент на стінах південної башти Фресковий орнамент під сходами південної башти
Пучковий стовп иа хорах (північний бік). Фото М.Болотова Фресковий орнамент на стінах південної башти. Фото М.Болотова Фресковий орнамент під сходами південної башти. Фото М.Болотова
Фрескові орнаменти під сходами південної башти Фресковий орнамент під сходами південної башти Фрагмент фрескового орнаменту на пілоні в крещальні
Фрескові орнаменти під сходами південної башти. Фото М.Болотова Фресковий орнамент під сходами південної башти. Рис. В.Левицької Фрагмент фрескового орнаменту на пілоні в крещальні. Рис Ф.Лісова

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2017 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 10154

Модифіковано : 5.06.2015

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.