Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Наука / Мовознавство / Рідкісні українські слова / А

Рідкісні українські слова

А

Аббе – тут: абат (І. Франко)

Абдикація – відмова (від влади), зречення (престолу) (І. Франко); зречення (М. Грушевський)

Абдукція – судово-медичне обстеження, розтин (І. Франко)

Аберація – хибність, відхилення від істини (І. Франко)

Абецадло – азбука, абетка, алфавіт (І. Франко)

Абіє – негайно, зараз же, несподівано (церковносл.) (І. Франко)

Абнегація – відстороненість, байдужість, самозречення, самовідданість, самопожертва (І. Франко)

Абруптивний – раптовий, різкий (М. Грушевський)

Абсентеїзм – масове ухиляння від участі у виборах або в засіданнях колегіальних органів; ухилення від виконання суспільних обов’язків, напр., від участі у виборах (М. Грушевський)

Абсенція, абсентеїзм – ухилення від участі у виборах, голосуванні (М. Грушевський)

Абсида – виступ будівлі, здебільшого напівкруглий у плані (зовні іноді багатокутний або квадратний), перекритий півкуполом. У християнських церквах абсида – вівтарна частина, орієнтована зазвичай на схід (М. Грушевський)

Абсольвувати – закінчити, відбути (М. Грушевський); тут: відокремити (І. Франко)

Абсолюторіум – затвердження звіту керівництва установи (І. Франко)

Абсолюторія – зняття відповідальності, звільнення від відповідальності (М. Грушевський)

Абсолюція – звільнення, виправдання; відпущення гріхів (І. Франко)

Абсорбувати – вбирати (І. Франко); відтягнути (М. Грушевський)

Абстиненція – повстримливість, утримання (від чого) (М. Грушевський, І. Франко)

Абстіненція (абстиненція) – утримання, відмова від чогось (М. Грушевський)

Абшит – відставка, увільнення від військової служби; документ про таке увільнення (І. Франко)

Абшитований – відставний (І. Франко)

Абшитовий – звільнений з війська, служби (І. Франко)

Аванс – тут: підвищення по службі (І. Франко)

Авансований – просунутий, підвищений по службі (І. Франко)

Авансувати – дістати підвищення по службі (І. Франко)

Авантурувати – ризикувати (І. Франко)

Авантюра – пригода (І. Франко)

Авва – святий отець (І. Франко)

Авгур – віщун. Тут: відвертий брехун, шахрай, який свідомо вводить людей в оману (лат.) (Ю. Дячук)

Авгури – жерці; шарлатани, віщуни (М. Грушевський)

Авдитор – військовий суддя (І. Франко)

Аверсія – лицевий бік медалі, предмета (І. Франко)

Авля – актовий зал у вищому навчальному закладі (І. Франко)

Авреола – ореол (І. Франко)

Авреоля – ореол, німб (М. Грушевський, І. Франко)

Авскультант – в Австрії кандидат на суддю (І. Франко)

Авспіція – надії (І. Франко)

Австерія – корчма у місті (І. Франко); харчевня (М. Грушевський)

Автентик – дійсний, вірний, першоджерело, оригінал (І. Франко)

Автодидакт – самоук (І. Франко)

Автодідакт – самоук (І. Франко)

Автократ – необмежений, повновладний правитель (І. Франко)

Автократизм – самодержавство (І. Франко)

Автократичний – самодержавний (І. Франко)

Автопсія – безпосереднє бачення (І. Франко); особисте дослідження (М. Грушевський)

Автосугестія – самонавіювання, самовплив на психіку (І. Франко)

Автохтони – корінне населення (І. Франко)

Агаряни – мусульмани, турки (різні автори)

Агенда – філія (І. Франко)

Агенди – реєстраційна книга, справа (М. Грушевський)

Агій – вигук обурення, невдоволення, відрази (І. Франко)

Агірувати – діяти (І. Франко)

Агравація – обтяження, утиски (І. Франко)

Агрест – агрус (різні автори)

Ад’юнкт – 1) нижчий судовий чин, помічник відповідальної особи, заступник; помічник судді; 2) вчене звання в деяких наукових установах; також особа, що має це звання (І. Франко; М. Грушевський)

Ад’юнктура – асистентура, аспірантура (І. Франко)

Адамант – дорогоцінний твердий камінь, алмаз, діамант (М. Грушевський)

Адамашк[а] – квітчастий шовк, візерунчастий шовк (І. Франко)

Адамашковий – шовковий (І. Франко)

Адамашок – вид шовкової тканини (І. Франко; різні автори)

Адгерент – прибічник, прихильник (І. Франко)

Адепт – прихильник, послідовник (М. Грушевський)

Ади – вигук (а дивися, а глянь; адіть – а дивіться, а гляньте); дивись, дивіться (І. Франко)

Аді генде – а ось (різні автори)

Аді, ади – вигук: диви, глянь (І. Франко)

Адіть – дивись, дивіться (І. Франко; різні автори)

Адлятус – 1) прибічник, 2) папський посол (І. Франко)

Адмоніція – догана, нагінка, попередження (М. Грушевський)

Адоніс – (в переносному розумінні) дуже красивий мужчина (І. Франко)

Адоптувати – привласнити; адоптувати дитину – взяти дитину за свою, усиновити (І. Франко)

Адоратор – прихильник, поклонник (І. Франко)

Адорація – захоплення, поклоніння; поклоніння святим дарам, у переносному значенні – обожнювання когось, поклоніння (М. Грушевський; І. Франко)

Аер – повітря (Г. Квітка-Основ’яненко)

Ажень – адже (І. Франко)

Ажитація – хвилювання, тривога (М. Грушевський)

Ажитируватись – турбуватись, хвилюватись (М. Грушевський)

Аз – я (Г. Квітка-Основ’яненко)

Азиль – право захисту (І. Франко)

Азіміт – латинянин (І. Франко)

Азіят – тут: жорстокий (А. Свидницький)

Азофулакія – книгозбірня (І. Франко)

Академік – студент (М. Грушевський); тут: студент університету, вищої школи, учень гімназії (І. Франко)

Академія – назва деяких вищих навчальних закладів; тут: середній учбовий заклад, гімназія (І. Франко); урочисте засідання (М. Грушевський)

Акафіст – релігійний гімн, урочисто-хвалебний церковний спів (І. Франко); церковна служба із величальними піснями; молебень вдячності (різні автори; Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський); церковна служба із величальними піснями (А. Свидницький); церковний урочистий текст (грецьк.) (Ю. Дячук)

Аки – як (Г. Квітка-Основ’яненко)

Аксамітка – оксамит, орлики, павині вічка – багаторічна декоративна трав’яна рослина родини жовтцевих із поодинокими квітками різних кольорів (І. Франко)

Аксесорії – аксесуари (І. Франко); тут: додатки (М. Грушевський)

Акт – указ, грамота, постанова; офіційний документ (М. Грушевський)

Активальний – підвищеної активності (І. Франко)

Акцептант – особа, що зобов’язується сплатити за пред’явленим документом, векселем (І. Франко)

Акцептована – прийнята, схвалена, прийнятна (М. Грушевський)

Акцесорій – додаток (І. Франко)

Акцесорія – реквізит, бутафорія; тут: привхідне, другорядне (І. Франко)

Акциз[а] – непрямий податок на предмети широкого вжитку (І. Франко)

Акцизний – чиновник, що наглядав за виробництвом і продажем горілчано-винних виробів (А. Свидницький)

Алавастр (алебастр) – випалений білий гіпс; гірська порода (М. Грушевський)

Аларм – тривога (І. Франко)

Албо – або, чи (І. Франко)

Алегат – додаток (І. Франко)

Алегати – довідки, документи, додані до заяви (І. Франко)

Алегація – посилання в розмові чи творі на певного письменника (М. Грушевський)

Александріни – фігури танцю (І. Франко)

Алембик – прилад для дистиляції алкоголю; перегінний куб (І. Франко)

Алєгат – тут: посилання, примітка, додаток (М. Грушевський)

Алєгори – образне висловлювання (М. Грушевський)

Аліант – союзник (І. Франко)

Алілуя – вигук-славлення бога у церковних відправах; тут: церковна проповідь (А. Свидницький)

Аллодії – спадкові індивідуально-сімейні земельні володіння, що знаходяться у вільному розпорядженні їхніх власників (І. Франко)

Алопатія – офіційна медицина (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Алтин – старовинна російська монета вартістю три копійки (Г. Квітка-Основ’яненко)

Альбінози – альбігойці (І. Франко)

Алькад – суддя (в Іспанії) (І. Франко)

Алькир (алкир) – бічна невеличка кімната, звичайно служила опочивальнею і кімнатою для дітей; комірка (І. Франко)

Альменд – громадський земельний наділ (І. Франко)

Альтерувати – збуджувати, хвилювати (І. Франко)

Альянт – союзник, помічник (І. Франко)

Алюзія – натяк (І. Франко; різні автори)

Алюмн – семінарист, казеннокоштний вихованець; учень духовної школи, семінарії (І. Франко)

Аляборат – твір, трактат, наукова праця (М. Грушевський)

Алярм – сполох, тривога, сигнал тривоги (І. Франко); тривога; шум, крик (різні автори)

Алярмовий дзвінок – дзвінок тривоги (І. Франко)

Алярмувати – полошити, тривожити (І. Франко)

Алярмуючий – тривожний, застерігаючий (І. Франко)

Амальгамуватися – тут: зливатися; зрощуватися (І. Франко)

Амануенз – помічник бібліотекаря, секретар (І. Франко)

Аматер – любитель (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Амбарас – клопіт, колотнеча, непорозуміння, заминка (І. Франко)

Амбасада – посольство (І. Франко)

Амбасадор – посол (І. Франко)

Амбіція – самолюбство: гордість; честолюбство (М. Грушевський)

Амбон – місце для проповіді в церкві (амвон) (І. Франко)

Амбре (амбра) – пахощі (І. Котляревський)

Амбулянс – санітарний візок (І. Франко)

Амвон – підвищення в церкві, з якого проголошується проповідь (церк.) (Ю. Дячук)

Амвон[а] – підвищення в церкві перед так званими царськими вратами, з якого виголошуються проповіді (І. Франко)

Амеліорація – доведення до кращого стану, покращення (І. Франко)

Амінт – коханець (І. Франко)

Аморети – амури (І. Франко)

Ампліфікація – збільшення, нагромадження; тут: розширена переробка (І. Франко); зміна, переробка (М. Грушевський)

Ампліфікувати – розширювати, нагромаджувати однотипні вирази (І. Франко)

Амстірен – прислужник при якій-небудь установі (за австрійських часів) (амстдінер) (І. Франко)

Анагнорізм – пізнавання, впізнання (І. Франко)

Анагност – читець, лектор (І. Франко)

Анаколут (анаколуф) – стилістична фігура, яка полягає у порушенні загальноприйнятих форм словосполучення (І. Франко)

Анаколюти – непослідовності; синтаксичні помилки (І. Франко)

Анаколютія – анаколуф, стилістична фігура, що полягає в порушенні граматичної чи логічної точності мови (І. Франко)

Аналой – високий, з похилим верхом столик у церкві, на якому кладуть ікони, богослужбові книги (І. Нечуй-Левицький, І. Франко)

Анальфабет – неграмотний, невіглас, неук, неписьменний; тут: політично неграмотна людина (І. Франко; М. Грушевський)

Анальфабетизм – неписьменність, невігластво (І. Франко)

Анальфабетичний – неписьменний, неграмотний (М. Грушевський)

Анархізм – тут: невизнання авторитету, порядку, дисципліни; свавілля (І. Франко)

Анафема – церковне прокляття, відлучення від церкви (Ю. Дячук)

Анахорет – відлюдник, самітник (М. Грушевський)

Анація – скрутне становище (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Ангажемент – запрошення артистів на певний строк для участі в спектаклях або концертах на основі договору (М. Грушевський)

Ангажувати – утягувати кого-небудь до якоїсь справи, залучати до активної участі в чому-небудь (М. Грушевський)

Англез – довгий сюртук (різні автори); парадний костюм (І. Франко)

Андрони – теревені, нісенітниці, вигадки (І. Франко); андрони плести – вести пусті розмови, теревенити, плести нісенітницю (І. Франко; різні автори)

Андрофаги – давній народ, який мешкав в північних лісах нинішньої Росії і харчувався людським м’ясом (Геродот) (Ю. Дячук)

Анекси – додатки (І. Франко)

Анектувати (анексувати) – 1) насильницьки приєднувати всю або частину території іншої держави; 2) нав’язати силою; приєднати, захопити; прихиляти (І. Франко)

Анектуй – від: анексувати (наказовий спосіб) (І. Франко)

Анімозія – антипатія (М. Грушевський)

Анімус – дух (М. Грушевський)

Анкета – тут: комісія спеціалістів (І. Франко)

Анніцітет – річна сума боргу, яку сплачують частинами (І. Франко)

Аннуітет – щорічна сума, призначена на оплату процентів за поступово сплачувані позики (І. Франко)

Анонс – оголошення, друковане в газетах або на листівках (І. Франко)

Антенати – предки (І. Франко)

Антецеденси – попередні події, обставини (М. Грушевський)

Антиділювіяльний – не підвладний модним віянням (М. Грушевський)

Антидот[ум] – заперечення; протидія; протиотрута; засіб протидії (І. Франко)

Антикофіл – любитель старовини (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Антиминс – зображене на тканині покладання в гроб Ісуса Христа (І. Франко)

Антимінс – предмет християнського релігійного культу; являє собою свячену архієреєм чотирикутну хустину із зображенням покладення Христа в труну (І. Франко)

Антипко – чорт, нечиста сила (І. Франко)

Антифон – спів, що виконується по черзі двома, хорами або хором і солістом (І. Франко)

Антиціпація – передбачення (М. Грушевський)

Антишамбровання – чекання в передпокої, оббивання порогів (І. Франко)

Антракс – рубін або гранат (М. Грушевський)

Антрепренер – власник, утримувач театральної трупи (різні автори)

Антріт – постій, зупинка (І. Франко)

Анципер – антихрист (І. Корсак)

Аншлюс – прилучення, з’єднання (нім.) (Ю. Дячук)

Апель, апеляція – звернення, оскарження ухвали, постанова нижчої інстанції (звичайно судової) перед вищою, звернення до кого-не-будь за підтримкою, порадою (І. Франко)

Апломб – самовпевненість (Ю. Дячук)

Аплявз – схвалення (І. Франко)

Аподектичність – категоричність (М. Грушевський)

Аподиктичний – категоричний (М. Грушевський); категоричний в своїх твердженнях (І. Франко)

Апокриф – стародавній релігійно-легендарний твір, зміст якого не цілком відповідав офіційному віровченню і який відкидався церквою, не визнавався нею священним (І. Франко)

Апокрифічний – пов’язаний з апокрифом; фальшивий, несправжній, сумнівний (М. Грушевський)

Апологет – захисник, охоронець кого-, чого-небудь (М. Грушевський)

Апологія – упереджений захист, вихваляння (М. Грушевський)

Апостазія – відречення, відступництво, віровідступництво; єресь, розкол, відступлення від християнських догматів (І. Франко)

Апостасія – відступництво (І. Франко)

Апостат[а] – відступник, віровідступник (І. Франко)

Апостатичний – ренегатський, такий, що зрікся віри, своїх переконань (М. Грушевський)

Апостол – у часи раннього християнства мандрівний проповідник, організатор і духовний наставник місцевих християнських громад; переносно – ревний прихильник якогось вчення, ідеї (різні автори)

Апострофа – в риториці прийом, коли серед загальних міркувань застосовується звертання до якоїсь конкретної особи з-поміж слухачів чи до уявного образу (М. Грушевський); звертання, стилістична фігура; повчання (І. Франко)

Апотегма – короткий вислів, стисле, дотепне висловлювання (М. Грушевський; І. Франко)

Апотезування – тут: звеличення (М. Грушевський)

Апотеозувати – звеличувати, вихваляти; підносити до апофеозу, ідеалізувати, натхненно оспівувати (М. Грушевський)

Апофеоз – звеличування (М. Грушевський)

Апофтегма – короткий дотепний і повчальний вислів, оповідання такого ж характеру (І. Франко)

Апретура – оброблювання тканин, шкіри, хутра (І. Франко)

Апріорно – незалежно від досвіду (І. Франко)

Апробат – схвалення (І. Франко)

Апробата – схвалення, згода (М. Грушевський; І. Франко)

Апробата, апробація – схвалення, затвердження (М. Грушевський)

Аранжер – організатор, ініціатор, розпорядник, керівник; той, хто щось організовує, влаштовує (М. Грушевський; І. Франко)

Арбайтер – робітник (І. Франко)

Арбалет – старовинна зброя, що має форму лука для метання стріл, каменів тощо; самостріл (М. Грушевський)

Арбейтер – робітник (І. Франко)

Аргатал – конюх-пастух у Великому Лузі (Запорозька Січ) (Ю. Дячук)

Аргузій – кінний стражник (М. Грушевський)

Аріанство – течія в християнстві, що заперечує вчення про єдину суть трійці (І. Франко)

Арідник – чорт (І. Франко)

Аркебузієр – озброєний гнотовою рушницею, яку заряджали з дула (була поширена у XV – XVI ст. у Західній Європі) (І. Франко)

Армата – артилерія (М. Грушевський)

Арогант – нахаба, зухвалець (І. Франко)

Арогантські – пихаті, зарозумілі, бундючні, зухвалі (М. Грушевський)

Ароганція – зарозумілість, зухвальство, нахабство; нечемність, легковажне ставлення; зухвала, нахабна наступальність (І. Франко)

Арсенік – латинська назва миш’яку (І. Франко)

Артизм – висока майстерність, віртуозність, артистичність; художня майстерність, мистецька вправність, артистизм (М. Грушевський)

Артикул – тут: військовий статут (І. Котляревський)

Артист – мистець, майстер, художник (М. Грушевський; різні автори; І. Франко)

Артистичний – мистецький, художній (М. Грушевський)

Архимандрит – найвище духовне звання у монахів, титул ігумена монастиря (І. Франко)

Архідієцезіальний – єпархіальний (І. Франко)

Архієрей – у православній церкві вище духовенство (різні автори)

Архікнязь – ерцгерцог (І. Франко)

Архітект – архітектор (І. Франко)

Архонт – правитель, володар (грецьк.) (Ю. Дячук)

Арцерабин – головний рабин (священнослужитель) у євреїв (А. Свидницький)

Аршинник – латинська назва миш’яку (арсеник) (І. Франко)

Асафета – затверділий смолистий сік з рослини (І. Котляревський)

Асекураційне (товариство) – страхове (М. Грушевський)

Асекураційний – застрахований, страховий (І. Франко)

Асекурація – забезпечення, зобов’язання виплати визначеної суми, страхування, страхування, гарантія (М. Грушевський; І. Франко)

Асекуруватись – страхуватись (І. Франко)

Асентерований – взятий у рекрути (І. Франко)

Асентерувати – мобілізувати, забрати до війська (М. Грушевський)

Асентерунок – рекрутський набір, вербування до війська (І. Франко)

Асентирунок – рекрутський набір (І. Франко)

Асенціональний – угодовський (І. Франко)

Асесор – засідатель (І. Франко); засідатель суду (різні автори)

Асигнат – паперовий грошовий знак (М. Грушевський)

Асигнатка – документ на одержання грошей (М. Грушевський)

Асигнація – паперовий грошовий знак (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Асиндетичний – безсполучниковий (І. Франко)

Асистенція – оточення, супровід (І. Франко)

Аскеза – аскетизм, аскет (І. Франко)

Аспан – вашець (шаноблива форма звертання) (І. Франко)

Аспидна (дошка) – грифельна, зроблена з чорного сланцю (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Аспірація – 1) вдихання, проникання; дихання, подих; 2) домагання; прагнення, запит, стремління; прихильність, підпора, прагнення до якоїсь мети (М. Грушевський; І. Франко)

Аспр, аспер – арабська дрібна монета (І. Франко)

Астамент – заповіт (різні автори)

Атавізм – поява у окремих організмів якогось виду ознак, які існували у віддалених предків, але були втрачені в процесі еволюції (М. Грушевський)

Атанде – заждіть, утримайтесь (карточний термін) (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Атени – Афіни (І. Франко)

Атентат – замах на чиєсь життя, здійснений з політичних мотивів (М. Грушевський); напад, замах (І. Франко)

Атентати – люди, що вчинили на когось замах (І. Франко)

Атентатник – людина, що вчинила замах на когось (з політичних міркувань) (І. Франко)

Атракційна сила – привабливість (М. Грушевський)

Атракція – інтерес, привабливе; принада; тяжіння; цікаве, своєрідне (І. Франко)

Атрамент – чорнило (М. Грушевський; І. Франко)

Аттіненція – власність (майна) (І. Франко)

Атут – козир (М. Грушевський)

Аус – кінець (І. Франко)

Аускультант – вислуховувач (І. Франко)

Ауспіції – у Древньому Римі ворожіння за польотом та криком птахів. Тлумачились ауспіції жерцями-авгурами (М. Грушевський)

Афект – душевне хвилювання, пристрасть; симпатія; почуття, любов (М. Грушевський)

Афектація – неприродність, штучність у мові й поведінці (І. Франко)

Афини – чорниці (І. Франко)

Афронт – кривда, образа (заст.) (Ю. Дячук; Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Ахта – акт (І. Франко)

Ацю – вигук, яким відганяють свиней (різні автори)

Аче – хоч, якщо (І. Франко)

Ачей – адже ж, може, мабуть, може-таки, а що як (різні автори; М. Грушевський; І. Франко)

Ачень – може, мабуть, а що як (І. Франко)

Аще – коли, якщо (І. Франко; Г. Квітка-Основ’яненко)

Ая – так, авжеж, аякже (І. Франко)

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2017 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 11623

Модифіковано : 13.10.2016

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.