Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Наука / Мовознавство / Рідкісні українські слова / Д

Рідкісні українські слова

Д

Даві – якось (різні автори)

Дагеротип – давній спосіб фотографування на металеву пластинку (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Даки – давні фракійські племена (І. Франко)

Дактилі – тут: фініки (І. Франко)

Дактиль – плід дактилевої пальми (І. Франко)

Далібуг – далебі (М. Грушевський)

Дамасценка – шабля дамаської сталі (І. Франко)

Дамки – гра в шашки (І. Котляревський; Г. Квітка-Основ’яненко)

Дараба – сплав, пліт (І. Франко)

Дараби – сплавляння дерева рікою (І. Франко)

Дарувати – вибачати (М. Грушевський)

Даскал – дидаскал, учитель, дяк (І. Франко)

Дати – дані (М. Грушевський)

Дати нурка – піти під воду, сховатися (М. Грушевський)

Дати щипки – ущипнути (Г. Квітка-Основ’яненко)

Датки – пожертви, внески (М. Грушевський; І. Франко)

Даток – пожертва, внесок (М. Грушевський); пожертвування (різні автори)

Даточний – відданий у солдати; військовий із стану, який постачав рекрутів (А. Свидницький)

Дафмня – лавровий кущ (І. Франко)

Дачка – данина, податок (І. Франко)

Дащо – дещо, щось (І. Франко)

Двадцятьп’ятка – радянська банкнота вартістю 25 крб. (різні автори)

Двигатель – рушій (І. Франко)

Двигач – рушій (І. Франко)

Двійло – дишель для запрягання двох або трьох пар волів; ним з’єднуються ярма сусідніх пар; товста жердина, прикріплена до передньої частини воза або саней, що використовується для запрягання коней і допомагає правити ними; дишель (Г. Квітка-Основ’яненко)

Двір – панська садиба, маєток (І. Франко)

Двірець – вокзал, залізнична станція (М. Грушевський; І. Франко)

Двірський – належний до панського двору, поміщицький (І. Франко)

Дворак – селянин, що працює у панському дворі; дворовий (різні автори)

Дворець – вокзал, залізнична станція (І. Франко)

Дворурка – двостволка (І. Франко)

Деберка – зменш. від дебра, невелике провалля, ярок (І. Франко)

Дебра – лісистий яр, улоговина (І. Франко)

Девестація – спустошення, знищення (девастація) (І. Франко)

Девотка – святенниця, ханжа (І. Франко)

Девоція – набожність, ханжество; релігійна реліквія (І. Франко)

Девтероканонічні твори – второканонічні; біблійні книги чи розділи біблійних книг нижчого рівня канонічності, тобто такі, які церква визнає за менш вірогідні щодо їхньої «богодухновенності» (І. Франко)

Дегоді – насилу, ледве, де-небудь (І. Франко)

Дегресія – відступ, відхилення (дігресія) (І. Франко)

Дедикація – присвята, дарчий надпис (І. Франко)

Дедукції – висновки (М. Грушевський)

Дедукція – метод мислення, при якому часткове положення логічним шляхом виводиться з загального (М. Грушевський)

Дезабілє – вранішній домашній одяг; негліже (М. Грушевський)

Дезерція – втеча з війська, відмова від служби в армії, дезертирство, втеча з війська чи від якоїсь повинності (І. Франко)

Дезидерат (дезидерата) – 1) побажання, вимога, пропозиція; 2) поповнення, бажані в науковій роботі, бібліотеці, музеї тощо (І. Франко); 3) побажання, вимога (М. Грушевський)

Дезідерат – вимога, пропозиція, побажання (М. Грушевський)

Дейко – ану, давай-но (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Дейнецтво – народне повстання, заворушення, розбійництво (М. Грушевський)

Декаденція – занепад, декаданс (І. Франко)

Декалог – «десятислів’я», десять заповідей, записаних у Біблії, які нібито богом Яхве були вручені пророку Мойсею (І. Франко)

Декан – благочинний, священик, що очолював церковне управління певної кількості парафій (І. Франко)

Деканат – церковна адміністративна одиниця в греко-католицькій і римо-католицькій церквах, що об’єднує декілька парафій (І. Франко); тут: парафія (різні автори)

Декастерський – нижчий чин у судейській колегії при консисторії (А. Свидницький)

Деклінація – 1) відмінювання за відмінками; 2) відхилення (М. Грушевський; І. Франко)

Декорум – зовнішня пристойність; обстановка, відповідна до рангу, службового становища (М. Грушевський)

Декрет – присуд (І. Франко)

Декретові (дозорці) – штатні (І. Франко)

Делин – обтесана балка, брус (І. Франко)

Делина – балка; груба дошка, брус, колода (дилина) (І. Франко; різні автори)

Делиння – дерев’яні колоди, дошки, колоддя, брусся (І. Франко)

Деліберувати – обмірковувати, обдумувати (І. Франко)

Делікт – правопорушення (І. Франко)

Делінквент – засуджений до страти (І. Франко)

Делірій – маячіння; порушення свідомості людини за деяких захворювань, отруєнь тощо (І. Франко)

Делія – верхній чоловічий одяг, затканий золотими та срібними нитками (М. Грушевський)

Делькотіти – тремтіти (різні автори)

Делятор – донощик (І. Франко)

Демена – колода, груба дошка, брус (І. Франко)

Дементувати – спростувати (І. Франко)

Демісія – звільнення зі служби, відставка (І. Франко)

Деміург – будівничий, творець (грецьк.) (Ю. Дячук)

Деморалізація – спад духовних сил, дисципліни; втрата здатності до дії (М. Грушевський)

Денар – давня римська срібна монета (І. Франко)

Денежка – дрібна монета (півкопійки) (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський); чверть копійки (Г. Квітка-Основ’яненко)

Денонседувати – попередити про відмову продовжити чинність якогось договору (І. Франко)

Денунціант, денунціат, денунціатор – донощик (І. Франко)

Денунціаторський – наклепницький (І. Франко)

Денунціація – викриття, оголошення недійсним; донос; звинувачення, таємне донесення, наклеп (М. Грушевський; І. Франко)

Денунціювання – донесення на когось (І. Франко)

Денунціювати – виказувати, доносити, клепати (І. Франко)

День – ніщо (І. Франко)

День патрона – іменини (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Департамент – відділ міністерства (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Депеша – телеграма (М. Грушевський)

Депозитки – тут: асигнації вартістю один карбованець (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Депортація – примусове виселення (І. Франко)

Депортований – висланий (І. Франко)

Депоседувати – здавати на збереження (І. Франко)

Деправація – упадок, перекручення (І. Франко)

Депреціація – позбавлення гідності, приниження (М. Грушевський); зниження вартості чого-небудь (І. Франко)

Дербанути – відібрати від когось, набути (І. Корсак)

Дербентський марш – назва маршу від міста Дербент, яке є тепер центром Дербентського району Дагестанської АРСР (Г. Квітка-Основ’яненко)

Дерга – верхній жіночий одяг у вигляді плахти темного кольору (різні автори); поясний жіночий вовняний одяг (І. Котляревський); товста груба тканина; рядно, покривало, килим (М. Грушевський)

Дерга, джерга – вовняна ковдра, вовняне покривало, ліжник (І. Франко)

Деренівка – настояна на дерені горілка (І. Котляревський)

Державець – володар, тут: поміщик; орендар, посесор (І. Франко)

Держати в крипах – тримати у строгості, ставитися суворо (М. Грушевський)

Держати на тузі – триматись в напрузі (І. Франко)

Дерзкий – грубий (А. Свидницький)

Дернева – зроблена з дернини (І. Франко)

Десені – узор, візерунок (І. Франко)

Десер – десерт (І. Франко)

Десигнувати – призначати (М. Грушевський)

Десная – правиця, права рука (різні автори)

Десниця – права рука (Г. Квітка-Основ’яненко)

Деспект – неповага (І. Франко)

Десперати – люди, що перебувають у стані відчаю (І. Франко)

Десперація – відчай (І. Франко)

Десперувати – вдаватися у відчай (в розпач), убиватися, побиватися (І. Франко)

Дестилярня – нафтоочисний завод (І. Франко)

Деструкційний – руйнівний (І. Франко)

Деструкція – руйнування, занепад, ламання (І. Франко)

Десценденція – спадковість (І. Франко)

Десятилчок – монета вартістю десять копійок (А. Свидницький)

Десятина – тут: повинність на користь церкви (І. Франко)

Десяткування – масове винищування (М. Грушевський)

Десятник, десяцький – у дореволюційній Росії виборна службова особа від десяти селянських дворів, яка виконувала адміністративно-поліцейські функції (різні автори)

Десятське – податок на десятника, нижчого поліцейського служителя на селі, якого обирали селяни (Г. Квітка-Основ’яненко)

Десяцьке – податок на десятника (десяцького) – нижчого поліцейського чина на селі, якого вибирали селяни (Г. Квітка-Основ’яненко)

Детайлічний – детальний, дрібничковий; торгівля – роздрібна (М. Грушевський)

Деталічний – детальний (М. Грушевський)

Дефензивний – тут: обережний (І. Франко)

Дефензивно – оборонно (І. Франко)

Дефінітивний – остаточний, вирішальний (М. Грушевський); визначений, означений (І. Франко)

Дефінітивно – остаточно (М. Грушевський; І. Франко)

Дефініція – визначення (І. Франко)

Дефіцієнт – нездатний до служби (І. Франко)

Дефравдація – крадіжка, розтрата урядових, казенних коштів; зловживання (І. Франко)

Дефравдіція – тут: крадіжка грошей урядовцем; розтрата урядових, громадських грошей (І. Франко)

Дефравдований – привласнений (маєток або гроші розорених власників) (І. Франко)

Децемвірат – у Стародавньому Римі колегія з 10 чоловік, яку обирали для виконання спеціальних державних доручень (І. Франко)

Децентний – пристойний, коректний (І. Франко)

Децидований – вирішений, розв’язаний, ухвалений; рішучий, той, що має вирішальне значення (І. Франко)

Децидувати – вирішувати, мати вирішальне значення; приймати постанову (М. Грушевський; І. Франко)

Децизія (децізія) – рішення (суду); постанова, ухвала (М. Грушевський; І. Франко)

Джаган – кайло, кирка (різні автори)

Джамія – соборна мечеть, в якій молилися по п’ятницях (І. Франко)

Джгут – 1) скручений шматок чого-небудь у вигляді канату (Ю. Дячук); 2) народна парубоцька гра (І. Котляревський)

Джерга – дерга, ліжник, вовняне покривало (І. Франко)

Джерегелі – жіночі коси, укладені вінком на голові (І. Котляревський)

Джума – чума (різні автори)

Джура – зброєносець (Ю. Дячук; І. Франко)

Джурка (криниця) – грайлива, дзюркотлива (І. Франко)

Дзвін віщовий – дзвін, що скликав на народні збори, віче (І. Котляревський)

Дзевгмати – мовні фігури, які складаються з двох або більше іменників і дієслова, яке за смислом відноситься лише до одного з них (І. Франко)

Дзенька – дзвін, шум (різні автори)

Дзєпати – виговорювати (різні автори)

Дзигар (дзигарі) – 1) годинник (І. Франко); 2) сигарета або цигарка (різні автори)

Дзиглик – стілець, стільчик (І. Котляревський; М. Грушевський; різні автори; А. Свидницький)

Дзигорити – швидко говорити, цокотіти (М. Грушевський)

Дзингра – тип грунтової породи, такий як морена (І. Корсак)

Дзіндзівер-зух – хлюст, пройдисвіт (І. Котляревський)

Дзіньо (в дитячій мові) – дрібні гроші (І. Франко)

Дзьобенка – торбина (І. Франко)

Дзьобня – гуцульська вовняна торба (І. Франко); ткана барвиста торбина у гуцулів (різні автори)

Дзюбак – заступ, лопата, кирка, сапка (І. Франко)

Дзялки – ділянки (І. Корсак)

Дзянканиста – плямиста, крапчаста (І. Франко)

Дибка – колодка, яку накладали на ноги або руки арештанта (А. Свидницький)

Диван – рада вищих сановників при султані (тур.) (Ю. Дячук)

Дивий – дикий (різні автори)

Дивитися – дивуватися (М. Грушевський)

Дивіденди – доходи з акцій, доходи власників акцій (І. Франко)

Дивовизія – незвичайне видовише (різні автори)

Дивоглєд (дивогляд) – недоречність, нісенітниця, дивацтво (різні автори)

Дигнітар – сановник, сановна, достойна людина (І. Франко)

Дигнітарство – почесті (І. Франко)

Дигресія – відступ, відхилення, відхід (І. Франко)

Дидекувати – присвячувати (І. Франко)

Дик – дикий кабан, вепр (І. Франко)

Дилин[а] – обтесана балка, брус, груба дошка (І. Франко)

Диль – груба дошка, балка, брус (І. Франко)

Дилькотати – дрижати, тремтіти (І. Франко)

Дилькотіти – дрижати, тремтіти, трястися, труситися (І. Франко)

Дильований – збудований з брусів (дилин) (І. Франко)

Диля – брус, балка (І. Франко)

Димавка – ручка, держак біля ковальського міха або насоса, яким качають воду з криниці (І. Франко)

Димати – піддувати вогонь ковальським міхом (І. Франко)

Димісія – відмова від місця, посади, заняття, переважно в державній службі (М. Грушевський); відставка, вихід у відставку з військової служби (І. Франко)

Димник – комин (І. Франко)

Димовий – зроблений з дими (димки), прозорої смугастої тканини (А. Свидницький)

Димчина – спідничина (різні автори)

Дипосидований – зданий на збереження (І. Франко)

Дирдати – незграбно ходити (І. Корсак)

Дискретний – 1) роздільний, перервний, протиставлений до неперервного; непомітний; 2) стриманий, обережний, такий, що дотримується таємниці (І. Франко)

Дискретно – непомітно (І. Франко)

Дискреційний – той, що діє за власним розсудом (І. Франко)

Дискреція – чітко виражене пошанування чужих таємниць, делікатність (І. Франко)

Дискурси – жваве, активне обговорення (І. Франко)

Диспенза – дозвіл; звільнення від регламентованих церквою обов’язків у особливих випадках; розпорядження, управління (І. Франко)

Диспонувати – розпоряджатись (мати щось у своєму розпорядженні) (І. Франко)

Дистингований – добірний, шляхетний (І. Франко)

Дистинкція – витонченість у манерах, уміння поводитись у товаристві; елеганція; обізнаність з правилами поведінки в товаристві, гарна поведінка (І. Франко)

Дифамація – знеславлення, публічне розголошування чуток, що ганьблять чию-небудь честь (І. Франко)

Дихавиця – хвороба легенів (астма) (І. Франко)

Дихавичний – астматичний (різні автори)

Дичар – дикуватий (А. Свидницький)

Дишель – товста жердина, прикріплена до передньої частини воза або саней, що використовується для запрягання коней і допомагає правити ними (І. Франко)

Дишло – товста міцна жердина, прикріплена до передньої частини воза або саней (І. Франко)

Диюрна – поденний кошт (І. Франко)

Диюрніст – канцелярист, писар (І. Франко)

Діадима – те саме, що діадема, прикраса на голову у вигляді корони (М. Грушевський)

Діакритики або діакритичні знаки – надрядкові, підрядкові або середрядкові знаки, за якими розрізняють звуки, позначені однією й тією самою літерою (І. Франко)

Діарій – щоденник (І. Франко)

Діаспора – розсіяння по різних країнах народу, вигнаного завойовниками за межі батьківщини (І. Франко)

Діатриба – сувора, різка критика, памфлет (І. Франко)

Діахиль – спеціальний пластир (І. Франко)

Дігнати – зробити прикрість, неприємність, засмутити (І. Франко)

Дігнітарство – високе становище у суспільстві (М. Грушевський)

Дід – старець-відун, чаклун (іст.) (Ю. Дячук); тут: старець (І. Франко)

Дідаскал – учитель (І. Франко)

Дідизна – батьківщина (І. Нечуй-Левицький)

Дідинець – цвинтар (М. Грушевський)

Дідицтво – спадщина, маєток («дідич» – поміщик) (І. Франко)

Дідич – поміщик, великий землевласник, спадковий власник маєтку (М. Грушевський; А. Свидницький; І. Франко)

Дідичити – панувати (І. Франко)

Дідичний – спадковий, отриманий у спадщину (І. Франко)

Дідичні (хвороби) – спадкові (хвороби) (І. Франко)

Дідне – вдосвіта (І. Франко)

Дідора – дід (А. Свидницький)

Дідчий – чортів (А. Свидницький)

Дієта – тут: добове утримання (М. Грушевський)

Дієтарій – канцелярський писар (І. Франко)

Дієцезан – єпископ (І. Франко)

Дієцезія (діоцезія, єпархія) – адміністративна церковна округа на чолі з єпископом; єпархія, область, підпорядкована в церковно-адміністративному відношенні єпископові (І. Франко)

Діздрити – доглядати, доглянути (І. Франко)

Діздріти – добачити, угледіти, запримітити (І. Франко)

Дійво – доїння (А. Свидницький)

Діктерійка – анекдот (І. Франко)

Ділання – діяльність (М. Грушевський)

Ділати – впливати (І. Франко)

Ділаш – жаргоне: бізнесмен (І. Корсак)

Ділетка – міра ваги – 25 кг, чверть корця (І. Франко)

Дільний – низький, ниций, підлий, негідний (І. Франко)

Дільниця – рів довкола села, за яким починаються посіви (А. Свидницький)

Діоцезія – церковна адміністративна одиниця, яку очолює єпископ (І. Франко)

Діптянка – гуляща жінка, повія (І. Котляревський)

Діставати буру – одержати нагінку, прочуханку (І. Франко)

Дістанс – дистанція (І. Франко)

Дістоді – справді, дійсно (І. Франко)

Дістодь-то – мов, мовляв, нібито так (І. Франко)

Дістодьто – нібито так, мовляв, мов насправді (І. Франко)

Діткливо – прискіпливо, дошкульно, гостро (І. Франко)

Діткнути – дістати (М. Грушевський)

Дітський – дитячий (І. Франко)

Діурни – поденщина (М. Грушевський)

Діурніст – поденник; чиновник низького рівня, якому платилося за день праці (М. Грушевський; І. Франко)

Діюрнист – початкуючий чиновник, писар з поденною оплатою (І. Франко)

Длобливість – настирливість (І. Франко)

Для того – в окр. випадках: тому що (І. Франко)

Дневник – щоденна газета (М. Грушевський; І. Франко; різні автори)

Дневникар – журналіст (М. Грушевський)

Днесь – сьогодні (Г. Квітка-Основ’яненко; різні автори)

Днище – тут: дошка, в яку пряха вставляє гребінь (І. Котляревський); дошка з отвором, в яку закладали гребінь при прядінні ниток ручним способом (Г. Квітка-Основ’яненко)

Днівка – перебування протягом дня (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

До кумпанії – тут: в армію (Кампанія – область в Італії) (І. Франко)

До сина – дуже багато, до біса (Г. Квітка-Основ’яненко)

До снаги – до решти, остаточно (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

До шпунт – до дна, до кінця (І. Франко)

Добиток – майно (різні автори)

Доборовий – добірний (І. Франко)

Добра – маєтки; поміщицькі маєтки, велике господарство; шляхетські, церковні або державні маєтки в Галичині за часів Австро-Угорської монархії (І. Франко)

Добра інститутські – майно установ (І. Франко)

Добра камеральні – земельна власність держави (І. Франко)

Добра публічні – громадські маєтки (І. Франко)

Доброхітно – добровільно (різні автори)

Довбанці – взуття, видовбане з дерева (І. Франко)

Довбиш – барабанщик (І. Нечуй-Левицький); козацький барабанщик (іст.) (Ю. Дячук); посада у козацькому війську – відав військовими литаврами, за допомогою яких скликав запорожців на загальні козацькі, а також перед військовими походами або під час прибуття на Січ офіційних осіб (М. Грушевський)

Довг – борг (М. Грушевський)

Довід – доказ (М. Грушевський)

Довідний – переконливий (І. Франко)

Доводити – командувати, керувати (І. Франко)

Довпів – до половини (І. Франко)

Доганяти – в окр, значенні: докоряти, висловлювати догану (І. Франко)

Доглупатися – доміркуватися, здогадатися (І. Франко)

Догматика – тут: підручник для учнів бурси (А. Свидницький)

Договорить – тут: домовитись (А. Свидницький)

Догудний – придатний на що-небудь (І. Франко)

Догурити – допекти, дошкулити (І. Франко)

Додільний – довгий, аж до підлоги (А. Свидницький)

Доживотний – пожиттєвий (М. Грушевський; І. Франко)

Дозвилу – досхочу (А. Свидницький)

Дозорця – наглядач (М. Грушевський)

Доїдати – докучати, досаджати (М. Грушевський)

Дойда – мисливський собака- шукач (І. Котляревський)

Докапарити – насилу докінчити (І. Франко)

Докладний – точний (М. Грушевський)

Доксологія – поучення, моралізація; виклад поглядів давніх авторів (І. Франко)

Докувати – містити (І. Франко)

Документно – точно, саме, справ ді-таки (різні автори)

Долегливість – болячка (І. Франко)

Долегливості – клопоти, нездужання (І. Франко)

Доли – низинні райони (І. Франко)

Долівка – тут: низ, долина, діл (І. Франко)

Долішній – нижній (М. Грушевський)

Долман – плащ-пелерина (І. Франко)

Дольман – куртка (І. Франко)

Долягати – заважати, перешкоджати, непокоїти Драперія – ширма (І. Франко)

Доматор – домосід (різні автори)

Доматори – господарі (І. Франко)

Домен – особисте земельне володіння (І. Франко)

Домена – 1) визначальна риса, основна властивість (стіснює його домену – обмежує його властивість); 2) галузь, ділянка, царина; 3) тут: особисте земельне володіння (І. Франко)

Доместикальний – домашній, господарський, для внутрішніх потреб (фонд) (І. Франко)

Домінійний – той, то має або опікає велике земельне чи лісне володіння (І. Франко)

Домінікальний – панський (І. Франко)

Домінікальні грунти – підданські землі в Австро-Угорщині, якими на правах повної власності володіли поміщики, духовенство й міста за доби феодалізму (І. Франко)

Домінікальні папери – папери, що стосуються панських маєтностей (І. Франко)

Домінія – велика земельна власність, великий спадковий маєток; форма власності (вотчинної, церковної, державної) у період феодалізму, що поєднувалась з уособленою владою шляхти, церкви, держави (в королівщинах). В Галичині домінікальну владу пана присвоїла з 1784 р. держава (І. Франко)

Домінус – пан (Г. Квітка-Основ’яненко)

Домовини – обряд домовлення перед весіллям про гостей, подарунки тощо (Г. Квітка-Основ’яненко)

Домовник – домочадець, мешканець дому (М. Грушевський)

Донація – грошова сума або земельні добра, надані за заслуги, виконання певної функції, даровизна. (І. Франко)

Дондеже – доки (церковнослов’янське; Г. Квітка-Основ’яненко)

Донеслість – далекосяжність, важливість, значимість (І. Франко)

Доохресний – навколишній (М. Грушевський)

Доохрестний – довколишній (М. Грушевський)

Доочне – наочне (І. Франко)

Доперва – тільки-но (М. Грушевський)

Дормез – м’яка карета (І. Котляревський)

Дорожка – довгий віз без кузова з переднім і заднім місцем для сидіння, що поєднуються поздовжними брусами (І. Франко)

Досадно – виразно, яскраво (І. Франко)

Досвідні – призначені для дослідів (М. Грушевський)

Досвітки – вечірні розваги неодруженої сільської молоді (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Досра вгатись – дослужитись (А. Свидницький)

Доста – достатньо, досить, доволі (М. Грушевський)

Достави – військові постачання (І. Франко)

Достарчати – доставляти, постачати (І. Франко)

Достойник – особа, що має вищий духовний, військовий чин або займає керівну урядову посаду (І. Франко)

Достотний – певний, точний (І. Франко)

Достроїтися – п ристосуватися (різні автори)

Дотація – додаткові асигнування з державного бюджету; субсидія, допомога (М. Грушевський)

Дотикати – стосуватися (М. Грушевський)

Дотинки – кепкування, шпигання (словами) (І. Франко)

Дотинок – докір, дошкульне слово; звинувачення (М. Грушевський)

Дохна – дочка, дівчина (І. Корсак)

Доходжалий – підстаркуватий (І. Нечуй-Левицький)

Доходження – дізнання, розслідування (І. Франко)

Драб – здоровило, голодранець, ледащо, злодій, драбуга, волоцюга, ледар, ледащо, обідранець, босяк; вживається також як лайливе слово (І. Франко; різні автори)

Драбант – тут: королівський охоронець (Ю. Дячук)

Драбанти – тілохранителі, наймані охоронці (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Драбинка – ясла (І. Франко)

Драбуга – волоцюга, ледар, пройдисвіт, голодранець, гультяй, ледар, ледащо, здоровило (І. Франко)

Драбчастий – схожий формою на драбину, ребристий (М. Грушевський)

Драгоман – перекладач при посольстві, дипломатичній місії, переговорах, тлумач (І. Котляревський)

Дралювати – бігти (І. Франко)

Дрантива – слабка, негідна (М. Грушевський)

Драперія – завіса з тканини, зібраної в складки (І. Франко)

Драпічка (драпіжник) – хабарник, здирник (І. Котляревський)

Драпцювати – втікати (І. Франко)

Драстичний – відразливий, гострий, сильнодіючий, грубий, вульгарний, дразливий; дратуючий, той, що сильно діє; крутий, суворий; ризикований; роздратований (М. Грушевський; І. Франко)

Драстично – жорстко (М. Грушевський)

Драча – здирство, тяганина, податок (І. Франко)

Драчі – побори, податки, здирства, тяганина, сварки (І. Франко)

Драчка – форма оббирання, здирства (І. Франко)

Дрегіт – судорога, тремтіння (І. Франко)

Дреглі (драглі) – холодець (І. Франко)

Дрекілля – дрюки, кілля (І. Франко)

Дреколіє – друччя (церковносл.) (І. Франко)

Дреколій – кілок (І. Нечуй-Левицький)

Дреліх – дешева тканина (І. Франко)

Дрени – дренажне устаткування (І. Франко)

Дриглі – холодець (І. Франко)

Дриголити – тремтіти (різні автори)

Дрилити – штовхати (різні автори)

Дріб – 1) домашня птиця; дрібнота, дрібне птаство, пташенята (І. Франко); 2) тут: дрібнота (різні автори)

Дрібниці – тонко заплетені кіски (А. Свидницький)

Дрібно – докладно, детально (М. Грушевський)

Дрібушечки – дрібно, тоненько заплетені коси (Г. Квітка-Основ’яненко)

Дрібушки – 1) дрібно заплетені коси; 2) вид руху в українських народних танцях (Г. Квітка-Основ’яненко)

Дрімлюх (дрімлюга) – нічний комахоїдний птах сіро-бурого забарвлення з чорними плямами (А. Свидницький)

Дробушки – заплетене в дрібні коси волосся (І. Котляревський)

Дрохочучи – розтрощуючи (І. Франко)

Дружба (дружка) – тосариш молодого (різні автори)

Дружбарт – картярська гра (А. Свидницький)

Дружка – дівчина, яка на запрошення молодої бере участь у весільному обряді (Г. Квітка-Основ’яненко)

Дружки – молоді дівчата, запрошені молодою па весілля (різні автори)

Друхнути – упасти (І. Франко)

Друхотати – звалити, трощити в друзки, стерти на порох; ламати, розшматовувати; гриміти (І. Франко)

Дряпічка – хабарник, здирник (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Дуаліст – прихильник філософського вчення, за яким в основі всесвіту лежать два первені – духовний (ідеальний) і тілесний (матеріальний) (І. Франко)

Дубала дати – стати сторч головою (А. Свидницький)

Дубельт – подвійний, удвічі (І. Франко)

Дубельтівка – рушниця з двома стволами, двостволка (І. Франко)

Дубина – дубовий ліс (І. Франко)

Дубівка – сорт дині (І. Котляревський)

Дубова каша – каша з ячмінної крупи (І. Франко)

Дубот – тупіт (різні автори)

Дубти – копати, робити яму (І. Франко)

Дудка – дрібна монета (2 австрійські крейцари) (І. Франко)

Дудок – дрібна монета (два австрійські крейцари) (І. Франко)

Дудонь – тупіт, гул (різні автори)

Дудочка – український народний сюжетний танець (І. Котляревський)

Дука – багач, багатій (І. Франко)

Дука, дукар – багач (різні автори)

Дукар – багач, дука (М. Грушевський)

Дукат – золота європейська монета, в Речі Посполитій карбувалась з 1528 р., в Австрії з 1753 р. Вартість дуката змінювалась в залежності від зміни ціни золота і срібла (І. Франко)

Дулівка – горілка, настояна на грушах-дулях (І. Котляревський); наливка, настояна на грушах-дулях (Г. Квітка-Основ’яненко; А. Свидницький)

Дульєта – жіноче плаття із шовкової тканини (І. Котляревський)

Думка – пісня (А. Свидницький)

Думний – гордовитий (А. Свидницький)

Дундер – грім (І. Франко)

Дур – черевний тиф (І. Франко)

Дуриця – отруйний бур’ян, дурман, вид блекоти; отруйна рослина (блекота) (І. Франко)

Дурійка – отруйна рослина дурман чи блекота (М. Грушевський); вид бур’яну (І. Франко)

Дурно – дарма (М. Грушевський)

Дусер – комплімент (М. Грушевський)

Дутель – пустий горіх; дутель з’їсти – загинути (І. Котляревський)

Дуфати – вірити, надіятися на щось; думати, надіятися, покладатися на щось; мати довір’я, уповати (І. Франко; різні автори)

Дуфать – мати довір’я, покладатися на когось, на щось (І. Франко)

Дух – ополонка, тут: небезпека (А. Свидницький)

Духвати (дуфати) – надіятись, бути впевненим (А. Свидницький)

Духівник (духовник) – тут: священик, який постійно сповідав сім’ю місцевого попа (А. Свидницький)

Духівниця – заповіт про спадщину; завіщання (М. Грушевський)

Духовитий – пахучий, ароматний, духмяний (М. Грушевський)

Духовиця – заповіт (М. Грушевський)

Духовниця – заповіт (М. Грушевський)

Дучка – дірка, нора, отвір (І. Франко)

Душенина – тушковане м’ясо (А. Свидницький)

Дюгувати – штовхати (І. Франко)

Дяга – щось величне (І. Франко)

Дяківка – подяка (І. Франко)

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2017 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 4018

Модифіковано : 13.10.2016

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.