Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Наука / Мовознавство / Рідкісні українські слова / Пл – По

Рідкісні українські слова

Пл – По

Плавачка – сплавлюване дерево (І. Франко)

Плавочка – качечка (різні автори)

Плаз – тупа сторона меча (І. Франко)

Плазом – плиском, крижем (І. Франко)

Плазувати (від плаз – тут сторона меча) – бити плазом (І. Франко)

Плай – гірська стежка, дорога; галявина серед лісу в горах (І. Франко)

Планета – тут: доля (різні автори)

Планина – полонина, левада (І. Франко)

Плант – бульвар (І. Франко)

Плантувати – вирощувати (І. Франко)

Плат – кілька аршин білого тонкого полотна, яким обвивають молодій голову на весіллі; хустка, хустина (різні автори); клапоть, кусень (І. Франко)

Платва – балка, на який закріплюють крокви (І. Франко)

Платно – багатий боярський одяг (М. Грушевський)

Платов – балка, що на неї спирається дах (І. Франко)

Платовці – зменшена форма від «платов», «платва» – бруски, балки, дошки, якими обкладають яму. (І. Франко)

Платянки – онучі, ганчір’я (І. Франко)

Плахта – жіночий одяг замість спідниці;, складається з двох шматків товстої шерстяної тканини, зшитих до половини; покривало з картатої декоративної тканини (різні автори); жіночий одяг типу спідниці, зроблений із двох зшитих до половини полотнищ переважно вовняної картатої тканини (Ю. Дячук; Г. Квітка-Основ’яненко)

Плац – місце, земельна ділянка, площа (І. Франко)

Плачинда – виріб плескатої форми із прісного тіста із начинкою чи без неї (І. Нечуй-Левицький)

Плачка – плакальниця (І. Франко)

Плащаниця – церковна корогва із зображенням тіла Христа в труні; атрибут християнського культу (різні автори)

Плебанія – будинок приходського священика, попівська садиба (І. Франко)

Плебісцит – всенародне голосування, опитування (М. Грушевський)

Плебс – народ (І. Нечуй-Левицький)

Пледоае – адвокатська оборона (І. Франко)

Пленіпотент – виборний від сільської громади, що мав повноваження вести громадські процеси, заступати громаду перед владою чи паном; уповноважений (у справах майна), довірена особа, депутат (І. Франко)

Плеоназм – багатослів’я, надмірність, перебільшення; стилістичний зворот мови з однозначними словами, нагромадження яких виступає як засіб нагнітання почуттів, підкреслення чи перебільшення чогось (І. Франко)

Плескавка – риба (І. Франко)

Плесканка – глиняний посуд для горілки, що носиться на шнурі через плече (І. Франко)

Плець – площа (І. Котляревський)

Пливак – плавець (І. Франко)

Плин (плін, пліна) – трісочка, уривок, зламок (І. Франко)

Плис – бавовняна ворсиста тканина, різновид оксамиту (М. Грушевський)

Плита – дощ, дощова погода (І. Франко)

Плиткий – неглибокий, мілкий, поверховий (І. Франко)

Плиткість – мілизна, поверховість (І. Франко)

Плитше – мілкіше, поверхове, неглибоке (М. Грушевський)

Плік – стос, купа (І. Франко)

Плітка – риба. Тут: пестливе звертання до жінки (І. Котляревський)

Плоскінь – чоловічі рослини конопель, а також волокно з них. Коноплі – дводомна рослина, тобто її чоловічі й жіночі квітки утворюються на різних особинах одного й того ж виду. Жіночі рослини (на яких визріває насіння) називають матіркою. (М. Грушевський)

Плоти – огорожі (М. Грушевський)

Пльондрований – кількаповерховий (А. Свидницький)

Пльорез – біла нашивка на чорному траурному вбранні (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Плюгава – негарна, потворна (М. Грушевський)

Плюта – негода, хуртовина, сльота (І. Франко)

Плявдувати – допомагати (І. Франко)

Плянти – алея (І. Франко)

Плястер – пластинка меду, стільник; скибка, шматок (І. Франко)

Плястр – пластир (І. Франко)

Пляц – місце, земельна ділянка, площа; місце під забудову (А. Свидницький; І. Франко)

Пляцок – корж, випічка, перепічка (І. Франко)

По балках – народний український танець (І. Котляревський)

По згору – зверху, на стінах (фортеці) (різні автори)

По ряду – по порядку, по черзі (М. Грушевський)

По сам пас – до пояса (І. Котляревський)

Поxодня (похідня) – смолоскип (І. Франко; різні автори)

Побабчений – зморшкуватий (різні автори)

Побазграний – заплямований (І. Франко)

Побарати – плюндрувати (І. Франко)

Побережа – охорона (І. Франко)

Побережник – лісничий, лісовий сторож (І. Франко)

Побирати – одержувати (М. Грушевський)

Побідник – переможець (І. Нечуй-Левицький)

Побліка – ганьба, скандал, гидота (публіка) (І. Франко)

Побої – дерев’яна покрівля (І. Франко)

Побудки – мотиви (М. Грушевський)

Побут – перебування (М. Грушевський)

Побуток – здобуток, надбання, набуток (М. Грушевський)

Поваб – тут: поклик, натхнення (І. Франко)

Поваба – спокуса (І. Франко)

Поважник – поважна людина (І. Франко)

Повала – стеля (І. Франко)

Повер – поверх (І. Франко)

Повзяти – прийняти (ухвалу) (М. Грушевський)

Повитичувати – визначити, скерувати (І. Франко)

Повитчик – служитель канцелярії, який відав діловодством у суді (Г. Квітка-Основ’яненко; І. Котляревський)

Повід – легка коляска (І. Франко)

Повідж – розкажи (різні автори)

Повіз – запряжена карета (І. Франко)

Повій – берізка, кручені паничі (І. Франко)

Повінувати – дати придане (віно) (І. Франко)

Повірений – тут: особа, уповноважена іншою особою чи установою діяти за їх дорученням і від їхнього імені (Г. Квітка-Основ’яненко)

Повісма (повісмо) – пучок оброблених конопель або льону, готовий до прядіння, а також одержане з нього прядиво; пасмо; міра прядива (І. Франко)

Повісмо – пучок оброблених конопель або льону, готовий для прядіння, а також одержана з нього пряжа (І. Нечуй-Левицький; І. Франко)

Повітка – хлів для худоби, також піддашок, накриття з соломи при такому хліві (М. Грушевський)

Повнити – виконувати (І. Франко)

Повновласть – повноваження (М. Грушевський)

Повстка – повсть (І. Котляревський)

Повх – польова миша (І. Франко)

Повшехний – загальний (М. Грушевський)

Погандрйчитися – пересваритися (різні автори)

Поганин – той, хто не сповідує християнської віри, нехристиянин, язичник (І. Франко)

Погедзкатися – тут: збуджено побігти (А. Свидницький)

Погирилися – порозносилися, погубилися (І. Франко)

Погірдливий – гордовитий, зневажливий (М. Грушевський)

Пограниччя – місцевість біля кордону (М. Грушевський)

Погратулювати – привітати, поздоровити (І. Франко)

Погреб – похорон (І. Франко)

Погребаний – похований (М. Грушевський)

Погріб – похорон (І. Франко; різні автори)

Подабати – бути подібним (різні автори)

Подання – заява, прохання (М. Грушевський)

Подвигатись – підірватися (І. Франко)

Подвигнення – тут: визволення (М. Грушевський)

Подвориця – селянське подвір’я (І. Корсак)

Поденна – тимчасова сезонна робота, оплачувана за кількістю відпрацьованих днів (різні автори)

Подення – тут: низи суспільства (І. Франко)

Подеста – керівник адміністрації (подестату) в середньовічних (XII – XVI ст.) Італійських містах-державах (М. Грушевський)

Подивитися – подивуватися (М. Грушевський)

Подиння – горище, дно (І. Франко)

Подігач – рядно, верета, зношений верхній одяг (І. Франко)

Подігачка – рядно (І. Франко)

Поділля – відходи (різні автори)

Подобизна – схожість у певному відношенні, подоба (І. Франко)

Подорожна – проїзне посвідчення (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Подорожник – мандрівник (М. Грушевський)

Подра – горище; сідало для курей (різні автори)

Подригус – вихиляс (А. Свидницький)

Подрібність – подробиця (І. Франко)

Подрухотати – див. здрухотати (І. Франко)

Подря – горище (І. Франко)

Подуфалість – довір’я, приязнь (І. Франко)

Подушне – податок з кожної душі податного стану (Г. Квітка-Основ’яненко; І. Франко)

Поент – тут: основна суть (І. Франко)

Поєдинчий – окремий (різні автори)

Поєднати – тут: умовити (Г. Квітка-Основ’яненко)

Поєлику – оскільки (Г. Квітка-Основ’яненко)

Пожарливий – жадібний (І. Франко)

Пожиточність – корисність (І. Франко)

Пожуїрувати – погуляти (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Поземний – горизонтальний (І. Франко)

Позир – погляд (І. Нечуй-Левицький)

Позискання – здобуття (М. Грушевський)

Позискати – здобути (І. Франко)

Позискувати – здобувати (М. Грушевський)

Позитури – пози (І. Франко)

Позір – погляд (М. Грушевський; Ю. Дячук; І. Франко)

Позірний – уявний, насправді не існуючий (І. Франко)

Познака – характерна ознака, прикмета; подряпина, рубець, рисочка, пляма (М. Грушевський)

Позорище – видовище; сцена (М. Грушевський)

Позюмки – суниці (І. Франко)

Поїзд – тут: весільна чи похоронна процесія (Г. Квітка-Основ’яненко)

Поїти – з’єднувати (І. Франко)

Пойгранок – за іграшки (різні автори)

Пойда – жінка, що не тримається хати (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Пойняти, поняти – взяти в полон (М. Грушевський)

Покабутати – загуркотіти (А. Свидницький)

Покарбулятися – покотитися (І. Франко)

Покарм – харч, їжа (І. Франко)

Поки – тут: спокій (різні автори)

Покій – кімната (І. Франко; різні автори)

Покіст – оліфа (А. Свидницький)

Поклад – палуба (І. Франко)

Покладати – тут: думати (І. Нечуй-Левицький)

Покластися – тут: погодитися (різні автори)

Покмітити – помітити, зауважити (І. Франко)

Поковтувати – постукувати, ударяти (І. Франко)

Покоїк – кімнатка (І. Нечуй-Левицький)

Поколіти – задубіти, захолонути (М. Грушевський)

Покошитись – скінчити (А. Свидницький)

Покревний – рідний, споріднений; родич по крові (І. Франко)

Покрийому – нишком, крадькома, обережно, тихо, приховано (І. Франко)

Покулити – покрутити, покорчити (І. Франко)

Покуп – попит (М. Грушевський)

Покуса – спокуса (І. Франко)

Покутний – 1) закутковий (І. Франко); 2) пройнятий каяттям (різні автори)

Покуть – в українській селянській хаті – куток, розміщений по діагоналі від печі, та місце біля нього (різні автори)

Полапати – похопитися (І. Франко)

Полегойки – легенько (І. Франко)

Полет – еполет (І. Франко)

Полик – поперечна вишивка на верхній частині рукава сорочки, на кінцях рушника і т. ін (А. Свидницький)

Полика – 1) знак, слід; без полики – так, щоб не було видно, непомітно, без знаку; 2) плечко жіночої сорочки (І. Франко; різні автори)

Полисовати – підлеститись, як лисичка (М. Грушевський)

Поличчя – портрет, фотографія (М. Грушевський); образ (А. Свидницький)

Полишне (поличне) – речовий доказ (Г. Квітка-Основ’яненко)

Політерований – полірований (М. Грушевський)

Політура – блиск, лак (М. Грушевський)

Половий – статевий (І. Франко)

Половії – воли, круторогі (заст.) (Ю. Дячук)

Половник – 1) засік для полови (А. Свидницький); 2) хлів (І. Франко); 3) (полоник) – черпак (розм.) (Ю. Дячук)

Положництво – акушерство (М. Грушевський)

Полотняна стіна – ширма (Г. Квітка-Основ’яненко)

Полоть – великий шматок сала (І. Франко)

Полтиник – монета вартістю 50 копійок (різні автори)

Полубочок – невелика бочка на 10 – 15 відер, за об’ємом вдвічі менша під звичайної бочки (М. Грушевський)

Полудень – південь (М. Грушевський)

Полудневий – південний (М. Грушевський; І. Франко)

Полудрабок – бік возового ящика, утворений за допомогою поздовжніх і поперечних жердин на зразок драбини (І. Франко)

Полукіпок – 30 снопів скошеного або зжатого хліба, складених колоссям усередину й прикритих одним снопом зверху (різні автори)

Полулук – арка (І. Франко)

Полумацьок – на Україні у XVII – XIX ст. – міра ваги сипких тіл, що дорівнювала близько 31 кг; низька широка, подібна до миски, посудина, що має таку міру (різні автори)

Полупушок – плетена з пруття частина до воза, аби з нього щось не розсипалося (І. Корсак)

Полуставець – молитовник, святці (І. Котляревський)

Получитися – з’єднатися (І. Франко)

Полушка – дрібна монета (чверть копійки) (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Польовий – 1) блідо-жовтий з рожевим відтінком (палевий) (І. Нечуй-Левицький); 2) тут: підручний сільського старости і наглядач за полем (А. Свидницький)

Полягаючи (на словах) – довіряючи чиїмсь словам (І. Франко)

Помак – застаріле в болгарській мові слово, означає болгарин-магометанин (І. Франко)

Помана – мана, мара, привид, потороча, дивна поява (І. Франко)

Поманджати – піти, почвалати (І. Франко)

Помет – зжатий, але не пов’язаний хліб (І. Франко)

Поминення – обминання (І. Франко)

Помир – мор (А. Свидницький)

Помір – численне вимирання внаслідок епідемій (І. Франко)

Помітувати – зневажати, нехтувати, погорджувати (М. Грушевський; І. Франко)

Поміть – нехтування, зневага, упослідження (від помітуватися – нехтувати, мало цінити) (І. Франко)

Помічений – спостереження (М. Грушевський)

Помічення – зауваги, коментарі, нотатки (М. Грушевський)

Помічний – допоміжний (М. Грушевський)

Помічні – допоміжні (М. Грушевський)

Поміш – разом, всуміш (А. Свидницький)

Помішання – хвилювання, збентеженість (І. Франко)

Помпатично – помпезно, пишно (М. Грушевський)

Помрачатися – запаморочуватись (І. Франко)

Понапорювати – нарвати (А. Свидницький)

Понеже – тому що, оскільки (Г. Квітка-Основ’яненко)

Понехати – знехтувати (М. Грушевський)

Понизок – низ, долина, в якій лежить частина гуцульського села; друга, звичайно більша його частина розташована по гірських верхах (різні автори)

Поносити – згадувати (А. Свидницький)

Понсовий – інтенсиво-багряний, вогняно-червоний колір (пунцовий) (М. Грушевський)

Понтифікат – діяльність і період правління папи римського (І. Франко)

Понудити – примусити (М. Грушевський)

Понч – пунш (І. Франко)

Понявиця – килим, покривало (М. Грушевський)

Пообщибав – пооббивав (І. Франко)

Попар – дух (І. Нечуй-Левицький)

Попарасканий – потрісканий (І. Франко)

Попару собі дати – одружитися (А. Свидницький)

Попас – привал (І. Франко)

Попендливий – швидкий (А. Свидницький)

Поперти – підтримати (М. Грушевський; І. Франко)

Попертя – підтримка (М. Грушевський)

Попис – парад (І. Франко)

Пописуватись – вдало представляти, красуватися, справляти гарне враження (М. Грушевський)

Пописуватися – показувати себе (М. Грушевський)

Попитова (роль) – популярна (І. Франко)

Попівство – приходство (М. Грушевський)

Поплачувати – давати добрий заробіток (І. Франко)

Пополох – переляк, переполох (І. Франко)

Попразень – наступний після свята (празника) день (М. Грушевський)

Попри – крім (М. Грушевський)

Попромувати – перевести на наступний курс (А. Свидницький)

Попудливість – лякливість (І. Франко)

Попуштіти – напутити (А. Свидницький)

Поранок – світанок, ранок (різні автори)

Порекла – гасла (І. Франко)

Порекло – прозвище, прозвисько (вуличне) (І. Франко)

Поржондний – порядний (І. Франко)

Порзний – скоромний (І. Франко)

Поривати – тут: проймати, підніматися (А. Свидницький); хапати, схоплювати (різні автори)

Порічина – місцевість уздовж течії річки (І. Франко)

Поріччя – місцевість уздовж течії річки (А. Свидницький)

Порнологія – непристойність (І. Франко)

Порок – таран (різні автори)

Поронений – зрізаний, підтятий, втрачений, загублений (І. Франко)

Поронцы – пороття (російське, жаргонне; М. Грушевський)

Порохівня – тут: порохова вежа (А. Свидницький)

Порощати – швидко і голосно говорити, кричати (Г. Квітка-Основ’яненко)

Порощати, порощити – швидко й голосно говорити, кричати (Г. Квітка-Основ’яненко)

Порскенька – швидка, жвава (І. Котляревський)

Порта – Османська імперія (тур.) (Ю. Дячук)

Портепе – ремінь (плечовий чи поясний) носити зброю, портупея (І. Франко)

Портер – міцне пиво (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Порти – штани (М. Грушевський)

Портик – розміщена перед входом у будинок відкрита галерея, утворена колонами або стовпами, що підтримують перекриття (І. Франко)

Портка – рот (різні автори)

Порто – поштові витрати коштом клієнта (І. Франко)

Портшез – переносне крісло, в якому сиділи напівлежачи (І. Котляревський)

Порфіра – багряниця, верхній урочистий одяг правителів (М. Грушевський; І. Франко)

Порфіроносець – монарх, цар; носій порфіри – довгої пурпурової мантії, символу влади монарха (І. Франко)

Порхкий – пухкий (грунт) (різні автори)

Порція – 1) тут: гроші, позичені селянами на відробіток; 2) чарка (горілки) (І. Франко)

Порядно – міцно, глибоко (І. Франко)

Посад – місце для наречених за весільним столом (Г. Квітка-Основ’яненко)

Посада – підмурок, фундамені (І. Франко)

Посвячення – пожертвування, самопожертва (І. Франко)

Посев – посол, посланець, представник (І. Франко)

Посесіонат – той, хто володіє спадковими землями (добрами); господар; власник землі (І. Франко)

Посесія – нерухоме майно, земельне володіння, домоволодіння, орендований маєток; орендне володіння землею разом з приписаними до маєтку селянами (М. Грушевський; І. Нечуй-Левицький; А. Свидницький; І. Франко)

Посесор – орендар земельної ділянки; тимчасовий або спадковий орендатор маєтку (І. Франко)

Посідання (посілість) – володіння (І. Франко)

Посідище – володіння, маєток, господарство (І. Франко)

Посілість – земельне володіння, маєток (М. Грушевський; І. Франко)

Посіпака – прислужник, готовий допомагати в будь-яких діях, переважно ганебних (М. Грушевський)

Поскіпати – порубати, посікти, розколоти, потрощити (І. Франко)

Поскортися – поспішити (І. Франко)

Поскромити – приборкати, присмирити (М. Грушевський; І. Франко)

Посока – кров, сукровиця (І. Франко)

Посол – депутат (М. Грушевський; І. Франко)

Посольство – депутатство (М. Грушевський); доручення, обов’язок (І. Франко)

Поспів – посполу, разом (І. Франко)

Поспіл – докупи, разом (І. Франко)

Поспільний – взаємний (М. Грушевський)

Посполитак – селянин (А. Свидницький)

Посполитий – простий, звичайний, простонародний (І. Франко)

Посполиті – селяни, хлібороби (заст.) (Ю. Дячук)

Посполитуватися – демократизуватися (І. Франко)

Посполу – повсюдно, разом, спільно (І. Франко; різні автори)

Поставець – 1) посуд для пива, меду, квасу та ін. (М. Грушевський); посудина для пиття (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський); 2) мисник, шифоньєрка (заст.) (Ю. Дячук); 3) поставець (сукна) – тюк, штука (І. Франко)

Поставник – постамент (різні автори)

Постать – тут: смуга, ділянка ниви або поля, яку обробляє один жнець (різні автори)

Постебнувати – піти дрібними кроками (А. Свидницький)

Постемплювати – випалити залізом клеймо (І. Франко)

Постенфір[ер] – нижчий жандармський чин, дільничний жандарм, начальник жандармського поста в австрійській цісарській жандармерії (І. Франко)

Постепенний – поступовий (І. Франко)

Постерунок – відділок поліції на Західній Україні за часів панської Польщі; жандармська дільниця; пост (І. Франко)

Постівка – постіль, покіс (І. Франко)

Постоли – м’яке селянське взуття з цілого шматка шкіри без пришивної підошви, яке звичайно носили з онучами, прив’язуючи до ніг мотузками (різні автори; І. Котляревський)

Посторонок – шворка, мотуз, частина кінської упряжі (І. Франко)

Постригач – перукар (М. Грушевський)

Постулат – вимога (М. Грушевський)

Поступ – прогрес (М. Грушевський)

Поступати – просуватися, прогресувати (М. Грушевський)

Поступове – прогресивне (М. Грушевський)

Поступовець – прогресивна людина (М. Грушевський; І. Франко)

Поступовий – передовий, прогресивний (М. Грушевський; І. Франко)

Поступування – дії, вчинки; поведінка (М. Грушевський)

Постьобати – почимчикувати (А. Свидницький)

Потак – клітка для курей (І. Франко)

Потапці – сухарики з гарячою рибною юшкою, молоком, водою тощо (І. Котляревський)

Потасують добре – наб’ють добре (Г. Квітка-Основ’яненко)

Потахати – спадати (про спеку) (І. Франко)

Потахнути – загрузнути (І. Франко)

Потебенька (потебня) – шкіряна лопать з боків сідла (І. Котляревський)

Потентат – вельможа, особа з могутніми впливами, всесильний, могутній, магнат (М. Грушевський; І. Франко)

Потереха – дрібно потерте (потеруха) (І. Корсак)

Потинати (йдеться про упирів) – умертвляти, вбивати, також – висмоктувати кров з людини (І. Франко)

Потихнути – догоріти, вмерти, потухнути (І. Франко)

Потичка – сутичка, битва, бійка (М. Грушевський)

Потіпаха – волоцюга (І. Котляревський)

Потлачувати – толочити (І. Франко)

Поток – полон, заточення (різні автори)

Потомні (люди) – майбутні, прийдешні (І. Франко)

Потомність – майбутнє, прийдешнє (І. Франко)

Потороча – мара (Ю. Дячук)

Потрава – знищення (витоптування посівів) (Ю. Дячук)

Потравка – м’ясний соус (І. Франко)

Потрактувати – почастувати (І. Франко)

Потрапити – зуміти; потрапити щось вчинити – спромогтися (М. Грушевський)

Потратувати – понівечити щось (І. Франко)

Потрафити – зуміти, змогти (М. Грушевський)

Потрутити – спонукати, штовхнути (М. Грушевський)

Потручення – вирахування (І. Франко)

Потручувати – спонукати до певної поведінки (М. Грушевський)

Потульний – покірний, поступливий, тихий, смирний, лагідний (І. Франко)

Потурнак – потуречений чоловік (І. Франко)

Потуха – розвага (Г. Квітка-Основ’яненко); розвага, підтримка (М. Грушевський); випити на потуху – пити під кінець, на прощання (Г. Квітка-Основ’яненко)

Потя – пташеня, курчатко (І. Франко)

Потяжка – відтяжка (І. Корсак)

Потята – курчата (І. Франко)

Поуфалий – фамільярний (І. Франко)

Поуфний – конфіденціальний, таємний, секретний (І. Франко)

Поуфно – довірливо, смирно (І. Франко)

Пофалатаний (пофелатаний) – подертий, понівечений, порубаний; пошматований, роздертий (І. Франко)

Похви – ножни, піхви (І. Франко)

Похильний, похилий – слухняний, покірний (І. Франко)

Похідня (похідна, походня) – смолоскип, факел (І. Франко)

Похіснувати – скористатися, мати користь (І. Франко)

Похітний – охочий, сквапний (І. Франко)

Похітніше – радше (І. Франко)

Похоп – потяг, порив; спокушання (М. Грушевський)

Похопний – поспішний, швидкий (І. Франко)

Похорон – поховання (археологічний термін) (М. Грушевський)

Почва – грунт (І. Франко)

Почвара (прочвара) – потвора (І. Франко)

Почварний – потворний (різні автори)

Почвірний – четверний (М. Грушевський)

Почесне – почастування (І. Франко)

По-чеський – по-чесному (А. Свидницький)

Почет – свита (Ю. Дячук)

Починок – пряжа, намотана на веретено, або кількість цієї пряжі, знятої з веретена (І. Франко; різні автори)

Пошкодований – постраждалий (М. Грушевський)

Пошлюбувати – тут: підтвердити (різні автори)

По-штубацки – по-школярськи, по-хлоп'ячому, невміло (М. Грушевський; І. Франко)

Поязд – віз, екіпаж (І. Франко)

Поярковий – зроблений із поярку – вовни від першої стрижки ягнят (А. Свидницький)

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2017 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 2143

Модифіковано : 13.10.2016

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.