Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Наука / Мовознавство / Рідкісні українські слова / Ш

Рідкісні українські слова

Ш

Шабалтас – ташка, шкіряна торба (І. Франко)

Шабас – єврейська субота; день, вільний від роботи, що пов’язано з виконанням певного ритуалу; суботнє свято, відпочинок, передбачений юдаїзмом (І. Франко; різні автори)

Шабасувати – проводити шабас, святковий суботній день (І. Франко)

Шабаш – суботнє єврейське свято, відпочинок (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський; І. Франко)

Шабашова шапка – шапка, яку, за релігійним ритуалом, одягали євреї в суботній день (шабаш) (І. Франко)

Шабашувати (шабасувати) – святкувати суботу, відпочивати (А. Свидницький)

Шабельтас – перев’язь на якій тримались піхви шаблі (іст.) (Ю. Дячук)

Шабрака – чапрак (І. Франко)

Шаг (шажок) – гріш, дрібна монета вартістю півкопійки (різні автори; Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський; Г. Квітка-Основ’яненко; А. СвидницькийІ. Франко); дрібна монета (І. Котляревський; І. Нечуй-Левицький)

Шайний – 1) грошовий знак, асигнація; 2) сильний, божевільний (І. Франко)

Шайтан – у мусульманській міфології – злий дух, чорт, сатана (І. Франко)

Шаламая – від шаламатня – шум (І. Франко)

Шалевий – зроблений із шалі – тонкої, переважно шерстяної тканини (різні автори; Г. Квітка-Основ’яненко)

Шалінові хустки – великі вовняні хустки (І. Франко)

Шалон – шерстяна тканина (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Шалхвея – шавлія (Г. Квітка-Основ’яненко)

Шальга – скаженість, шаленство, шал, одур (І. Франко)

Шамбелан – таємний радник (І. Франко)

Шамбелян – камергер, почесний придворний чин, таємний радник (І. Франко)

Шамотатися, шемотатися – ворушитися, возитися, рватися (І. Франко)

Шамротіти – беззуба мова або невиразна мова (І. Корсак)

Шамряти – шарудіти, шелестіти (А. Свидницький)

Шандар – жандарм (І. Франко)

Шанець – окоп (різні автори)

Шанжовання – спекуляція грішми, валютою; шахрайство (І. Франко)

Шанталавець – обідранець, пройдисвіт (І. Франко)

Шанталавий – ганебний, негідний, мерзенний (І. Франко)

Шанталевий – обдертий, у лахмітті (І. Франко)

Шанування – оцінка, розцінка; шанування, повага (І. Франко)

Шанці – окопи, вали з ровом (І. Франко)

Шаплик – невисока широка бочка без верхнього дна, чан (І. Франко)

Шаповальське сукно – сукно, виготовлене з вовни способом валяння (І. Котляревський)

Шапокляк – давній твердий високий чоловічий капелюх, якого можна було складати (І. Франко)

Шарабан – стародавній чотириколісний екіпаж з попередніми кількарядними сидіннями (І. Нечуй-Левицький)

Шаравирки – широкі штани особливого крою, які заправляють у чоботи (А. Свидницький)

Шарада – загадка, в якій слово розчленовується на кілька значимих частин (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Шаран – короп (І. Франко)

Шарварки – громадські роботи, одбутки (І. Франко)

Шарварок – 1) додаткова до панщини феодальна повинність або громадська робота по будівництву і ремонту мостів, шляхів, гребель, панських будинків і т. ін.; 2) безлад, метушня (М. Грушевський; І. Нечуй-Левицький; А. Свидницький; І. Франко; різні автори)

Шаржа – військовий чин (І. Франко)

Шармерувати – марширувати (І. Франко)

Шартреза (шартрез) – сорт міцного пахучого лікеру (І. Франко)

Шаруга – буря, заметіль, завірюха (І. Франко)

Шасть-не-прасть – ні з сього ні з того (І. Франко)

Шатай-моргай, шатай-нахвіст, реевеє, барбоське, шальпанська і порчене пиво – перекручені назви напоїв – шато-морго, шато-лафіт, рейнвейн, бордоське, шампанське, портер (Г. Квітка-Основ’яненко)

Шатан – шайтан, злий дух; чорт, диявол (І. Франко)

Шати – наряд, розкішне вбрання; одяг взагалі чи одяг певного призначення; багате, розкішне святкове вбрання (М. Грушевський; Ю. Дячук)

Шафар – економ, ключник (І. Франко); мажордом, ключар (заст.) (Ю. Дячук); обдаровувач (М. Грушевський)

Шафарка – ключниця (І. Франко)

Шафарувати – збирати, розподіляти (І. Франко)

Шафір – сапфір (М. Грушевський)

Шафовання – розпорядження (М. Грушевський); розтринькування (І. Франко)

Шафовать – тринькати (І. Котляревський)

Шафот – ешафот (І. Франко)

Шафувати – витрачати (М. Грушевський); розкидатися (І. Франко)

Шахмейстер – керівник ремісничого цеху (різні автори)

Шахта – зміна (І. Франко)

Шахувати – загрожувати, тримати під загрозою (М. Грушевський)

Шацунковий – оціночний (І. Франко)

Шацунок – оцінення (І. Франко)

Шваб – глумлива народна назва німця (І. Франко)

Шваба – зневага, презирство (заст.) (Ю. Дячук); образа; швабувати – покарати (І. Котляревський)

Шваба підпустити – збрехати (І. Франко)

Швабах (швабахер) – один із чотирьох стилів (3-ій) готичного письма, ломане письмо з округлим окресленням деяких літер (І. Франко)

Швабська – німецька (А. Свидницький)

Швабщина – німеччина (різні автори)

Швагер – зять (чоловік сестри), шурин (брат жінки), дівер (брат чоловіка) (І. Франко; різні автори)

Швагрова – своячка; зовиця (чоловікова сестра); братова (дружина брата) (різні автори)

Швадрони – ескадрони (І. Франко)

Швайггельд – плата за мовчання (з нім.), тобто корупційна послуга за недонесення про зловживання або ж скоєння злочину (І. Франко)

Швайгельд – грошова плата за мовчання (І. Франко)

Швальцгербер – переносно; людина, лояльна до австрійської цісарської держави (власне шварц-гельбер, чорно-жовтий, від кольорів австрійського прапора) (І. Франко)

Швандорування – базікання, балаканина (І. Франко)

Шванкувати – будувати, страждати (І. Франко)

Швара – висока гостролиста трава в полонині; шувар, або очерет (І. Франко)

Шваркотіти – говорити (іронічно) (І. Франко)

Шверцер – контрабандист (І. Франко)

Швиндлерський – шахрайський (І. Франко)

Швіндель (швиндль) – авантюрна бізнесова чи фінансова справа; афера, темна справа, шахрайство, крутійство ,трюк (І. Франко; різні автори)

Швіндлер – шахрай (І. Франко)

Шволежери – легка кавалерія (І. Франко)

Шворка – ремінь, шнур, на якому водять тварин (Ю. Дячук)

Швякнути – вдарити швидко прутом (І. Франко)

Шебернути – тиснути, відізватися (І. Франко)

Шеберх (шеберхнути) – зашелестіти, зашарудіти (А. Свидницький)

Шельварок – обов’язкове лагодження доріг (І. Франко)

Шельвах – вартовий, дозорець (І. Франко)

Шеляг (шелюг) – старовинна польська дрібна монета (М. Грушевський; І. Франко; різні автори); грош, копійка (Ю. Дячук)

Шемат – схема (І. Франко)

Шематизм – список духовних осіб; статистичний опис римо-католицьких та греко-католицьких дієцезій (єпархій). Шематизми як офіційні довідкові видання з’являються в Галичині в кінці XVIII ст. (І. Франко)

Шеметатися – хитатися (І. Франко)

Шеметіння – борсання (І. Франко)

Шемрати – шепотіти, гомоніти, обурюватися, (І. Франко)

Шемріт – шелест, шепіт (І. Франко)

Шенкеля – внутрішня поверхня ніг від ступні до коліна (Ю. Дячук)

Шербет – напій з овочів (І. Франко)

Шерітвас – чан, цебер, шаплик (Г. Квітка-Основ’яненко); чан, невисока дерев’яна діжка (різні автори)

Шиб – рудокопна яма (різні автори)

Шибала собою – кидалася (І. Франко)

Шибатися – метатися, кидатися з одного місця в друге (І. Франко; різні автори)

Шибер – тут: локомотив (І. Франко)

Шизма – єресь, розкол (схизма); так католики називають всіх іновірців (І. Франко)

Шикан – причіпка, знущання (І. Франко)

Шикани – знущання, переслідування, причіпки, травля (І. Франко)

Шильд – вивіска, щит, дороговказ (І. Франко)

Шина – рейка (М. Грушевський); тут: розжарене залізо (І. Франко)

Шини – рейки (І. Франко)

Шинквас – прилавок (переважно у шинку) (І. Франко; різні автори)

Шипіт – невеличкий водоспад (І. Франко)

Шипха – опалі голки сосни (І. Корсак)

Ширина – хустка (І. Франко)

Ширинка – хустинка, носовичок (М. Грушевський)

Ширітвас – чан, невисока дерев’яна діжка (різні автори)

Шиф, шифа – корабель, пароплав (І. Франко)

Шифкарта – проїзний документ емігрантів (І. Франко)

Шифувати – гравірувати; наряджатись (І. Франко)

Шихнути – швиденько щось покласти в кишеню чи деінде (І. Корсак)

Шихта – упряжка у підземних робітників; зміна у шахтарів (різні автори)

Шихтарі – робітники зміни (І. Франко)

Шишак – військовий металевий шолом з вістрям та невеликою пулькою (шишаком) на його кіпці (І. Котляревський)

Шільд[а] – вивіска, щит, табличка; тут: непотрібна, дешева річ (І. Франко)

Шільдвах – варта, вартовий, дозорець (І. Франко)

Шіпка – повітка, навіс (шопа) (І. Франко)

Шіроко – сироко, сухий гарячий вітер з африканської пустелі (І. Франко)

Шістка – дрібна монета вартістю 6, згодом 10 крейцарів; (шостак, шестигрошовик) – срібна польська монета, що дорівнювала 6 срібним або 12 мідним грошам (І. Франко; різні автори)

Шкадрон – ескадрон (І. Франко)

Шкальня – шинок (У. Самчук)

Шкалювати – ганьбити, глузувати (І. Франко)

Шкамаття – дрантя, тріски (І. Франко)

Шкандовать – складати (І. Котляревський)

Шкапліp – ладанка, шафка, шкатулка (І. Франко)

Шкаповий – пошитий з кінської шкіри (Г. Квітка-Основ’яненко; І. Котляревський); яловий (І. Франко)

Шкарлат – яскраво-червоний колір, пурпур (І. Франко)

Шкарлатовий – яскраво-червоний, пурпуровий (І. Франко)

Шкарп[а] – схил, кам’яна підпора стіни (муру) (ескарп) (І. Франко)

Шкверендіти – жалібно пищати (І. Франко)

Шквиря – снігова буря; хуртовина (Г. Квітка-Основ’яненко)

Шкіц – нарис, ескіз, начерк (І. Франко)

Шкіцувати – робити ескізи, начерки (І. Франко)

Шкливо – полива, глазур (Ю. Дячук)

Школа – тут: синагога (І. Франко); тут: учні (А. Свидницький)

Шконтр – тут: показник (І. Франко)

Шкорба – тріска (А. Свидницький)

Шкрум – зовсім (І. Франко)

Шкулкіше – дошкульніше (А. Свидницький)

Шкураток – шматок шкіри (Г. Квітка-Основ’яненко)

Шкуратяний – шкіряний (І. Нечуй-Левицький)

Шкургаття – старі, непотрібні шматки шкіри (І. Франко)

Шкурлат – кусок шкіри (А. Свидницький)

Шкут – човен (І. Франко)

Шламазарник (сламазарник) – нездара, недбалець, ледар (І. Франко)

Шлезак – сілезець (І. Франко)

Шлендріан – балаган, недбалість, повільність, халатність (І. Франко)

Шлендріян – недбала, повільна людина (І. Франко)

Шлеп – шлейф (І. Франко)

Шлик – старовинний круглий або конічний головний убір, обшитий чи оздоблений хутром; конусоподібний верх шапки, що звисає вниз (М. Грушевський; А. Свидницький); тут: спеціальна шлейка (І. Франко); верх папахи, (кучми) (Ю. Дячук)

Шльохати – цвьохкати (І. Франко)

Шлюбувати – давати клятву, дати слово, обіцянку, присягнути; обіцяти, клястися, заприсягати; похідне – одружуватись (І. Франко)

Шлюф – кінець (різні автори)

Шлябант – шлагбаум, застава на дорозі (І. Франко)

Шлябінт – шлагбаум (І. Франко)

Шляг, шляк – удар, апоплексія; шляк трафив – параліч розбив (лайка) (І. Франко)

Шляга – великий дерев’яний молоток, використовується при будівництві з дерева (І. Корсак)

Шляк – удар; шляк трафив – розбив параліч; шляк би тебе трафив – щоб тебе лихо побило (різні автори)

Шляфрок – жіночий одяг типу халата (А. Свидницький); халат (І. Франко)

Шляхта загонова (загородова) – чиншова шляхта, що не мала своєї землі, господарювала на землі дідича, якому оплачувала чинш за користування землею (І. Франко)

Шляхтуз – тут: кінець (І. Франко)

Шмакодявка – (зневажливо) істота (І. Корсак)

Шманати – обшукати, але є ще й «додивитися» (І. Корсак)

Шмарувати – мазати, терти (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Шмата – ганчірка (І. Франко)

Шмаття – білизна (А. Свидницький)

Шмига – як слід, до ладу, до речі (І. Котляревський)

Шнір (до шніру) – до кінця (І. Котляревський)

Шнурівка – корсет (І. Котляревський)

Шнуркувати – ходити взад-вперед (І. Корсак)

Шовковник – шовкопряд (М. Грушевський)

Шокати – шамкати (І. Котляревський)

Шоломийка – повстяна шапка у формі ковпака – «шолома» (І. Франко)

Шолопання – шарудіння, шелестіння (І. Франко)

Шолопати – шарудіти, шелестіти; човгати по чомусь, утворюючи шелесткі звуки (І. Франко; різні автори)

Шолуді – струпи, парші (І. Котляревський)

Шопа – навіс для захисту від сонця, дощу; повітка, сарай (різні автори); хлів, також – навіс з двома чи трьома стінами для возів, знаряддя (М. Грушевський); навіс, сарай з двома стінками, клуня, повітка; покрівля на опорах для зберігання збіжжя (І. Франко)

Шопа, шіпка – повітка (різні автори)

Шост – жердина (А. Свидницький)

Шпада – шпага (М. Грушевський; І. Франко)

Шпакуватий – з сивиною, сивуватий (про людину), темно-сірий (про коня) (М. Грушевський; І. Франко)

Шпалір – тиск, затор (І. Франко)

Шпанга – кайдани, якими сковували в австрійському війську ногу з рукою, караючи жовніра (І. Франко)

Шпанець – іспанець (заст.) (Ю. Дячук); баран (від шпанська вівця) (А. Свидницький)

Шпанка – вівці (різні автори)

Шпанський – іспанський (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Шпарага – спаржа (стрючкова овочева рослина) (І. Франко)

Шпараги – спаржа (І. Франко)

Шпаргали – рукописи, записи (І. Франко)

Шпаріги – спаржа (І. Франко)

Шпарка – щілина (І. Франко)

Шпаркаса – ощадна каса (І. Франко)

Шпарко – швидко (різні автори)

Шпаруна – шматок глини, що відвалився від стіни (Г. Квітка-Основ’яненко)

Шпас – жарт (І. Франко)

Шпасувати – жартувати (І. Франко)

Шпаяти – нашіптувати сумнів, шукати, нишпорити (І. Франко)

Шпектір – інспектор (І. Франко)

Шпеник – невеликий шип, стрижень або його кінець (І. Котляревський)

Шпетненько – як слід, гарненько, показно (Г. Квітка-Основ’яненко)

Шпетний – 1) гарний, чепурний (Г. Квітка-Основ’яненко); тут: ладний (Ю. Дячук); 2) бридкий, поганий (І. Франко)

Шпигальтровий – скріплений (різні автори)

Шпигулець (шпікулець) – невеличкий кинджал (І. Франко)

Шпирати – шукати (М. Грушевський)

Шпирка – сало (І. Корсак)

Шпихлір – комора (різні автори); комора для зерна і борошна; склад (М. Грушевський); велика комора, амбар для збіжжя; громадська комора для збіжжя, гамазей (І. Франко)

Шпичка – шпиг (І. Франко)

Шпіжарня – комірчина (І. Франко)

Шпік (шпик) – кістковий мозок; до шпіку костей: до мозку кісток (І. Франко)

Шпільмарка – гральна марка (фішка) (М. Грушевський)

Шпін – гострий кілок (І. Франко)

Шпіти – роїтися, кипіти (І. Франко)

Шпіхлір – комора (для збіжжя) (І. Франко)

Шпіц – вільне місце в кінці газетної сторінки (І. Франко)

Шпіцель – донощик, шпигун (М. Грушевський; І. Франко)

Шпонька – запонка (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Шпоня – шип в дерев’яному стовпі; кіготь хижої птиці (різні автори)

Шпотатися – шпортатися, копирсатися, робити щось довго, зволікати; спотикатися, запинатися в мові, (І. Франко)

Шпуги – вузькі залізні прути для обковки скринь (І. Франко)

Шпує (шпувати) – діяти, виявлятися з великою силою (І. Котляревський)

Шпундри – підсмажені з цибулею свинина і буряки, зварені в буряковому квасі (І. Котляревський)

Шпунт – поздовжній виступ або паз для з’єднання дощок, брусків, блоків; до шпунту – зовсім, цілком, до решти (І. Франко)

Шпуньки – очі (І. Корсак)

Шріба – гайка, шуруп (І. Франко; різні автори)

Шрібка – шрубка, шуруп, невеликий гвинтик (І. Франко)

Шрот (шріт) – тут: шрапнель (заст.) (Ю. Дячук)

Шруба – гвинт (І. Франко)

Шрубик – гвинтик (різні автори)

Шрубстак – прилад для ремісничої роботи (власне, тиски з гвинтом) (І. Франко)

Шрубування – закручування (М. Грушевський)

Штайрант – податкова управа (І. Франко)

Штальмейстер – завідуючий конюшнею; придворний чиновник (М. Грушевський)

Шталюга – мольберт (І. Франко)

Штанд – становище, наявна кількість (І. Франко)

Штандарт – прапор (М. Грушевський)

Штатсман – державний (політичний) діяч (М. Грушевський)

Штатувати – походжати, гордо виступати, хизуватися (М. Грушевський)

Штафажа – група людей або тварин на картині чи в архітектурному ансамблі (стаффаж) (І. Франко)

Штафета (штафет) – екстренний кінний посланець; естафета, лист (І. Котляревський; І. Франко)

Штахети – загорожа з дерев’яних дощок або металевих прутів (І. Франко)

Штахетки – загорожа з дощечок (різні автори)

Штелюнк – стояти струнко (І. Франко)

Штемп – компрометуючий доказ (від штемпувати – таврувати) (І. Франко)

Штемпувати – таврувати (І. Франко)

Штепненько – охайно, чепурно (різні автори)

Штибно – один з варіантів: стояти, мов правець схопив (І. Корсак)

Штивний – твердий, негнучкий (М. Грушевський); нерухомий; холодний, байдужий; суворий (І. Франко)

Штигар – штейгер (І. Франко)

Штилер – заспокоєння (А. Свидницький)

Штилет (штиліт) – ніж, кинджал, стилет (І. Франко)

Штирбати – іти (іронічно) (І. Корсак)

Штиркати – штрикати; бити; колоти (І. Франко)

Штік – пень (І. Франко)

Шток-інвентарі – перші австрійські господарські описи феодальних маєтків Галичини, складені у 1773 р. з метою стягнення податків та повинностей (І. Франко)

Штокфіш – в’ялена тріска (різні автори)

Штоф – старовинна міра рідини, переважно вина, горілки, яка дорівнює 1/8 або 1/10 відра; чотиригранна скляна посудина з короткою шийкою, яка вміщує таку ж кількість вина, горілки та ін. (Г. Квітка-Основ’яненко; А. Свидницький); чотиригранна пляшка для спиртних напоїв місткістю близько одного літра (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський); пляшка (заст.) (Ю. Дячук)

Штрамеле – єврейська святкова шапка (І. Франко)

Штрека – полотно залізниці (І. Франко)

Штроман – підставна особа (І. Франко)

Штрубацький – школярський, учнівський (І. Франко)

Штубаку – зневажливе прізвисько учнів нижчих класів (І. Франко)

Штудерний – майстерний, хитромудрий (І. Франко)

Штудерник – спекулянт (І. Франко)

Штука – 1) мистецтво, уміння, майстерність; 2) яка-небудь річ, явище, обставина тощо (М. Грушевський; І. Франко; різні автори)

Штукар – митець (І. Франко)

Штукауз – тюрма (І. Франко)

Штуки – шматки (І. Франко)

Штукований – неприродний, штучний (М. Грушевський)

Штукувати – 1) зловживати; 2) складати із шматків (І. Франко)

Штурхати – штовхати (І. Франко)

Штуц (ер) – рід старовинної далекобійної рушниці (І. Франко)

Штуцер – тут: франт, ловкач (І. Франко)

Штучний – тут: мистецький (І. Франко)

Шубравець – мерзотник (І. Франко)

Шувар – болотна трава, аїр, лепеха, татарське зілля (І. Франко)

Шувари – очерет (І. Франко)

Шугалія – човен (І. Корсак)

Шуйця – ліва рука (Г. Квітка-Основ’яненко)

Шулем – будьмо (І. Франко)

Шулик – корж, политий медом з розтертим маком (І. Котляревський; А. Свидницький)

Шульга – ліва рука або нога (різні автори; І. Котляревський)

Шульмейстер – вчитель (у переносному значенні – ментор, педант) (М. Грушевський)

Шульок (шулька) – початок кукурудзи (І. Франко)

Шульпіка – шуліка, хижий птах (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Шулярня – ігорний дім, притон (І. Франко)

Шумеляти – шуміти, наприклад «голова шумеляє» (І. Корсак)

Шумиха – сухозлітка, тобто тонкі золоті пластинки, якими що-небудь оздоблюють (І. Котляревський); тонкі пластинки золота, якими що-небудь оздоблюють; сріблясті або золотисті металеві нитки (Г. Квітка-Основ’яненко)

Шупас – йти по етапу під конвоєм (І. Франко)

Шупасництво – примусове відправлення (І. Франко)

Шуплаття – одяг, білизна; дрібні домашні речі (різні автори)

Шупортатись – шпортатись (А. Свидницький)

Шура – сарай, повітка (А. Свидницький)

Шурувати – забиратися геть (різні автори)

Шурша – яма; в шуршу заганяти – шпетити (А. Свидницький)

Шустаний – очищений від лушпайок (А. Свидницький)

Шустваль – ковальський фартух (І. Франко)

Шустка – дрібна монета, 6 (згодом 10) австрійських крейцерів (І. Франко)

Шутер – щебінь (різні автори)

Шутер[а] – дрібне каміння з піском, жорства, щебінь (І. Франко)

Шутлий (шутий) – тут: міст без звичних поручнів (І. Нечуй-Левицький)

Шутро – річкова галька (І. Франко)

Шутрована дорога – дорога, покрита щебнем (І. Франко)

Шутровий – вкритий дрібними камінцями (І. Франко)

Шуфля – совкова лопата (І. Франко)

Шушвальок – покидьок (І. Франко)

Шушварок – шкварка (І. Корсак)

Шушеренок – сушениця (І. Франко)

Шушон – верхній жіночий одяг (І. Котляревський)

Шушун – старовинний верхній жіночий одяг – кофта, тілогрійка або сарафан особливого покрою (Г. Квітка-Основ’яненко)

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2017 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 1695

Модифіковано : 13.10.2016

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.