Просторовий моніторинг макро- і мікрокомпонентів в донних відкладах Дністровського водосховища

Андрій Сеньковський, Леся Кошіль, Мирослава Кошіль

Оскільки ширина Дністровського водосховища в середньому складає 1 – 2 км, просторовий моніторинг рухливих компонентів в донних відкладах проводився по двох берегах. Для цього побудовано графіки розподілу усіх компонентів, що визначалися, у цьому депонуючому середовищі.

Розподіл копонентів по правому березі.

Візуальний аналіз графіків розподілу привів до наступних висновків :

1. чітко прявляється тренд зменшення концентрацій HCO₃^-, SO₄^2-, Ca²⁺, Mg²⁺;

2. дещо менше проявлена контрасність пониження концентрацій іонів PO₄^3- і NO₃^-;

3. підвищується до с.Нагоряни вміст К-іону, а потім тренд відсутній.

Розподіл копонентів по лівому березі.

Графіки варіацій вмісту компонентів в донних відкладах по лівому березі вказують на те, що

1. проявлений тренд зменшення в східному напрямку NO₃^-, K⁺, Na⁺, NH₄⁺;

2. вміст Mn закономірно зменшується до р.Студениця, а далі зростає;

3. для решти компонентів тренд зміни вмістів визначити неможливо.

В загальному аналіз графіків розподілу компонентів в донних відкладах показав їх стрибкоподібний характер і дав можливість виявити аномальні точки.

Для більш коректних висновків щодо присутності тренду в розподілі компонентів виконаний аналіз поліноміальної регресії (для компонентів, тренд зміни яких візуально визначався по графіках розподілу).

Поліноми розподілу макрокомпонентів групуються по характеру їх зміни в донних відкладах з заходу на схід.

1. Для обох берегів характерне зменшення вмісту кальцію, магнію і гідрокарбонат-іону у донних відкладах, що зумовлене зміною літології корінних порід (доломіти і вапняки силуру змінюються теригенною товщею верхнього венду) (малюнок 5:4).

2. Вміст калію і натрію для обох берегів досягає апогею у центральній частині водосховища, зменшуючись в західному і східному напрямках (малюнки 5:5, 5:6).

3. Крива поліноміальної регресії для сульфат-іону має бімодальний характер, імовірно відображаючи ступінь розповсюдження гіпсо-ангідритової товщі неогену (малюнок 5:7).

4. Збільшення вмісту фосфат-іону в східному напрямку по лівому березі зв’язане з появою верхньовендських фосфоритвміщуючих товщ (малюнок 5:7).

5. Синусоїдальний характер регресії для іону амонію може свідчити про підвищений вміст органіки донних відкладів в західній частині водосховища і зменшення її в східному напрямку, що відображає специфіку процесів розкладання органічної речовини при затопленні (малюнок 5:8).

З метою виявлення можливості забруднення донних відкладів радіонуклідами техногенного походження було проведено гамма-спектрометричний аналіз 20 з 134 відібраних проб намулу р.Дністер на вміст в них цезію-137. Дослідження проводились на паспортизованій і метрологічно перевіреній установці, зібраній на базі аналізатора АМА-ОЗФ та напівпровідникового германій-літієвого детектора гама-випромінювання типу ДГДК-90. Всі роботи виконувались згідно з “Рекомендаціями Української міжвідомчої комісії радіаційного контролю за забрудненням природного середовища” (Київ, 1991. – 37 с.). Набір спектрів здійснювався в режимі живого часу в межах 3600 – 10800 с з метою чіткої ідентифікації Cs137.

Малюнок 5:4. Монотонне зниження вмісту компонентів вздовж водосховища (кальцій, гідрокарбонат)

Малюнок 5:5. Максимум вмісту компонентів у центрі водосховища (калій, натрій)

Малюнок 5:6. Максимум вмісту компонентів у центрі водосховища (калій, натрій, нітрит)

Малюнок 5:7. Монотонне зростання вмісту компонентів вздовж водосховища (фосфат)

Малюнок 5:8. Коливання вмісту компонентів вздовж водосховища (амоній)