Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Наука / Краєзнавство / Дослідження Дністра / Довгі вали середньої течії Дністра / Перелік довгих валів, позначених на карті

Довгі вали середньої течії Дністра

Перелік довгих валів, позначених на карті

Андрій Доронькін

Картосхема довгих валів у міжріччі Дністра і Прута

Картосхема довгих валів у міжріччі Дністра і Прута

1. “В с.Войнилів від церкви св.Миколая йде вал. Він мав би тягнутися аж до Галича“ [9, 17].

2. “Між селами Торговиця і Сорока є земляні вали” [9, 17, 18].

3. “Біля с.Поточище на правому березі Дністра в лісі є вал завдовжки 800 м” [9, 17, 18].

4. “На полях с.Бабинці над річкою Циганкою в 3 км від лівого берега Дністра є вал, який називається Перейма” [9, 17, 18].

5. “На путівці між селами Іване-Пусте і Кудринці збереглося вздовж дороги близько 350 м валу Траяна. Орієнтація 320(, ширина до 20 м, висота до 2..2.5 м” [18, 19].

6. “В лісі коло Гермаківки починається вал Траяна” [9, 17, 18, 20]. На нашу думку – мабуть, не в лісі. В тому місці, де зараз західний край валу, лісу не було принаймні від 1868 року – це видно на карті Галичини того ж часу. Мережа доріг на південний захід від Гермаківки (щонайменше в радіусі 1.5 км) за останні 130 років не змінилася. Тому з тексту опису валу можна зробити висновок, що західний кінець валу за останні 115 років (від 1878 року, коли вал досліджував Кіркор) не руйнувався і зараз розташований в тому самому місці, де і був за часів дослідження його Кіркором, а зовсім не в лісі. Інша річ, що в лісі над річкою Білками є багато паралельних земляних язиків завширшки і заввишки схожих на вал Траяна в його західній частині і орієнтованих, як і вал Траяна, також на південний захід. Але чи ці земляні язики є природними чи штучними, одразу сказати не можна. Місцеві люди їх валами не вважають.

“Перший його відтинок (6а) починається на південь від Гермаківки. Він іде на схід в напрямку Збруча. Спочатку низький з погляду на прокладену по ньому дорогу, поступово вал набирає висоту. Біля асфальтованої дороги, що веде з Іваня до Гермаківки, вал частково знищений забудовою і перекопом 1878 року. Дуже підмитий в багатьох місцях водою, вал доходить до Збруча і уривається в кількох метрах від річки. Цей відтинок валу має довжину 4.2 км, ширину в підставі 20 м і на гребені 1.7 м, повна висота валу з північного боку, з якого йде широкий рів, доходить до 12 м. Висота валу від підстави в найповніше збережених місцях налічує 6 м. Другий відтинок (6б) починається поблизу Залісся. Вал простягається на південний схід полями, а потім лісом до яру біля Млинівки, який сполучається з дністровським яром (каньйоном). Цей відтинок добре зберігся, має довжину 4 км і висоту 6 м. Третій відтинок (6в) починається коло Кудринців над крутою стінкою балки. Спочатку вал має висоту 1.5 м, а через 50 м стає значно вищим. Він прямує полями і лісом до Завалля, де й закінчується на стінці яру. Цей відтинок має довжину 1.5 км і на цьому протязі його неодноразово перетинають дороги. Четвертий відтинок (6г) починається на березі Збруцького яру (каньйону) і простягається на південь з легким відхиленням на схід в напрямку Білівців. Він закінчується за 140 м перед яром, що доходить до Дністровського каньйону, і налічує 1.8 км довжини. Цей відтинок має висоту 4 м і зі сходу обмежений глибоким ровом. Крім перелічених відтинків, частина дослідників вирізняє між третім (6в) і четвертим (6г) відтинками ще три інших. Перший з них (6д) знаходиться на відстані 2 км від с.Завалля і має довжину 150 м. Починається він над Збручем і закінчується на стінці яру. Другий (6е) схожий на земляний язик, йде біля с.Панівців від стінки яру до Збруча. Третій (6ж) починається над Збручем біля Боришківців і простягається десь на 600 м. Він сильно понищений і має висоту 2 м” [9, 17, 18, 20].

“Вал (6а-6г) насипаний із зібраної землі. Біля залізничної колії в профілі видно верству перепаленої глини площею біля 4 кв. м. Структура валу складається з чорнозему і світлої глини, трапляються де-не-де прошарки дрібного каміння” [21].

“На третьому відтинку (6в) вал іде полями, навіть на самому насипу зеленіє озимина. Але саме на цьому відтинку на гребені валу знаходиться багато каменів, навіть досить великих розмірів. Важко сказати, чи це каміння утворювало конструкцію валу, чи його переносили на вал під час очищення прилеглих ланів… Поблизу від цього валу є городища в Дзвенигороді, Вовківцях, Окопах… Багато гарних і коштовних бронзових знахідок з околиць валу Траяна свого часу було відіслано до Відня, Львова, Кракова. Наприклад, корона з Залісся, люстерко й інші гарні бронзові речі з Сапогова, витончені, майстерно зроблені сережки з Вовківців і т.ін… Вал, про який йдеться, загальновідомий під назвою ’вал Траяна’. Так його називають Шафарик, Лелевель, Шайноха, Білівський, Платер, Марчинський та інші… В місці, де вал закінчується, не доходячи до Дністра, біля Білівців, протилежний берег надзвичайно високий і крутий. Чи є там сліди валу, ми перевірити не могли, однак обізнані люди запевняли нас, що вал і в Бесарабії йде далі, а закінчується в селі Сорока, біля Ямполя” [15].

“Верхній Траянів вал, починаючись від Гермаківки в Мельницькому окрузі в Галичині, тягнеться вздовж Збруча і обома берегами Дністра на південь, потім зникає і з'являється біля с.Кіркаєшти (Бендерського повіту Бесарабської губернії) біля тамтешніх боліт, при впадінні р.Ботни в Дністер; йде спочатку лівим нагірним берегом р.Ботни і проходить безперервно на захід поперек всієї Бесарабської губернії до молдавського містечка Леова на Пруті” [16].

7.

“Великий вал проходить через Проскурівський і Кам'янецький повіти з північного заходу на південний схід. Виходячи з Галичини, вал проходить біля таких пунктів : Сатанів, Борщівка, Кремінна, Лісоводи, Яромирка, Карабчіїв (загальною довжиною близько 40 верст)” [22].

Щодо північно-західного відтинку цього Траянова валу всі дослідники визначають трасу одностайно, а щодо південного відтинку, то такої одностайності вже нема. Про те, що вал проходить від Боришківців до Кульчіївців, пишуть і Сіцінський і Гульдман (тому на карті цей відтинок позначений цифрою 7, як і північний відтинок). Щодо траси валу північніше Боришківців і південніше Кульчіївців є різні варіанти :

7а-7-7б. “Далі вал переривається на 25 верст, його замінювала напевно глибока долина р.Мукши. Потім вал з'являється біля Рахнівки і йде біля Боришківців, Калині, Кульчіївців до Дністра і переходить в Бесарабію (довжина цього відтинку валу близько 25 верст)” [22].

7-7б. “Далі вал з'являється поблизу сіл Безносківців [сучасна Абрикосівка – А.Д.], Боришківців і Калині, проходить біля села Оленівки, далі йде між с.Кульчіївцями і Панівцями в напрямку до р.Дністра біля с.Устя… Там, на полях с.Устя, на лівому березі Дністра, ширина валу сягає від 15 до 20 м при висоті від 2 до 3 метрів" [16].

І Гульдман і Сіцінський вважали, що Траянів вал в межах Подільської губернії є частиною більшого довгого валу. Вони вважали, що на захід від Сатанова вал мав би продовження в межах Галичини і тягнувся аж до Магерова [16], а південний кінець валу в районі Баговиці [22] або Устя [16] мав продовження на правому (бесарабському) березі Дністра у відповідних місцях. При описі Траянова валу Гульдман посилається на відомості, взяті в Георга Бандтке (“Історія польської держави”), Марчинського (“Статистика Подільської губернії”), Семенова, і (особливо) в А.Грабянки—проскурівського повітового маршалка в 20-х роках 19 ст. Кіркор намагався знайти Траянів вал на захід від Сатанова, але не знайшов [15]. Стовпянський [27] рішуче висловлює думку, що вал в Подільській губернії був кордоном Римської Дакії. Врешті він додає, що повністю цей вал позначений на стародавній карті Carta Totius Danabus [15]. Найновіші відомості про цей вал дає М.П.Кучера :

“1988 р. ІА АН УРСР розпочав вивчення Траянових валів Середнього Подністров'я. В Городоцькому районі Хмельницької області обстежені залишки валу між Збручем і Смотричем довжиною 20 км. Він проходить з північного заходу на південний схід від с.Юринці до с.Верхівці, далі за 700 м південніше с.Борщівка, між сс.Кремінна і Лісоводи і закінчується на відстані 3 км північніше с.Велика Яромирка. Між сс.Юринці і Борщівка на значній частині валу прокладено шосе. В кількох місцях вал виходить із створу шосе, але внаслідок щорічного розорювання, його насип зберігся на висоту 0.5 – 0.6 м. На полях сіл Кремінна і Лісоводи вал використано під лісосмугу – його насип розгорнуто й посаджено дерева. Вал задовільно зберігся в лісі південніше с.Борщівка на відрізку 2 км та південно-східному кінці між м.Городок і с.Велика Яромирка довжиною 550 м. Висота його 2 – 3 м, ширина 18 – 20 м. Рів з північного сходу вздовж валу заплив і має ширину 8 – 11 м, глибину 0.9 – 1.2 м… У Кам'янець-Подільському районі залишки валу довжиною 1.8 км збереглися на південь від південно-східної околиці с.Боришківці. На більшій частині вал розорюється, лише його південний кінець розташований в лісі й має висоту 0.9 м при ширині 10 м. Ще один вал довжиною 550 м знаходиться в лісі за 1 км на північний схід від с.Слобідка Кульчієвецька Кам'янець-Подільського району. Вал проходить з півдня на північ, висота його 0.5 – 0.8 м, ширина 8 м. Рів зі східного боку зберігся на ширину 5 м при глибині 0.5 – 0.6 м. Всі згадані… вали під назвою Траянових відомі з дореволюційних часів. Вважалося, що вони є залишками одного суцільного валу. Проте розкопками встановлено, що перший (Городоцький) вал далі сучасного кінця біля села Велика Яромирка не продовжувався. З'ясовано також, що майже однаково орієнтовані і найближче розташовані один від одного (3 км) Боришківський і Кульчієвецький вали не з'єднувалися. Типологічно виділяється Городоцький вал. В ньому відкрито посередині частокіл з дубових стовпів, які служили опорою глиняного насипу. Нижні кінці стовпів закріплювались в траншеї глибиною 1.6 м. Початково вал мав ширину 11 м при висоті мінімум 3.5 м. Рів у розрізі мав глибину 5 м, ширину близько 8 м. Інші… вали були значно менші. Початкова їх ширина 6 – 7 м, висота 2 – 2.5 м, глибина рову 2 м. В їх насипу дерев'яних конструкцій не виявлено. Не дивлячись на невеликі розміри, ці вали мали оборонне значення. Вони перетинають підвищення, причому, проходять по їх вершині—місцеположення найзручніше для огляду і захисту. Боришковецький вал на ділянці поблизу с.Калиня споруджено на культурному шарі селища черняхівської культури. Городоцький вал поблизу с.Велика Яромирка перекритий культурним шаром давньоруського селища 12 – 13 ст. Але для датування валів археологічні матеріали ще недостатні.” [26]

8. Опис валу в тексті статті, а також [10, 22, 28].

9. На схід від Шишківців, приблизно в районі річки Черленої позначений Траянів вал, спрямований з півдня на північ [8].

10.

“Вал висотою 1.5 м шириною 8 – 10 м проходить вздовж Дністра біля с.Гордівців. Він починається біля підніжжя високого пагорба, простягається низьким берегом річки і зникає там, де берег Дністра стає високим і крутим” [14].

11.

“Більш як на 4 км простягається земляний вал вздовж правого берега Дністра між Хотином і селом Дарабанами. Він проходить там, де берег річки має похилі схили. Своїми кінцями вал впирається у високі, з крутими схилами береги Дністра. Вал має приблизно такі ж розміри, як вал біля Гордівців” [14].

12. На південний захід від Дарабанів, але східніше дороги Хотин-Мамалига, показаний замкнутий чотирикутний в плані вал [8].

13. “Вал починається в долині Пруту біля с.Подвірного, проходить поблизу с.Стальнівців і прямує на північ, до Дністра. Він порівняно добре зберігся” [14, 8].

14. Між Дрепківцями і Кривою (республіка Молдова) від Пруту на північ відходить довгий вал [8].

15. “Вал від Пруту до Дністра проходить біля с.Росошан“ [14].

16-17. “Траянові вали біля сіл Вороновиці і Макарівки тягнуться понад кілометр. Вони відгороджують від плато луки, утворені Дністром” [14, 8].

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2018 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 2484

Модифіковано : 4.08.2013

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.