Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Острів Великий Північний, Вальковський, Пташиний й усі усі усі…

Парнікоза І.Ю.

«Теченїе реки Днепра быстрое, и оть того почти каждый годь онымь теченїемь положенїе места переменяеть, делая новые острова и косы»

Історичний та географічний опис Київського намісництва, 1787 р.

Він наче велетень з давніх переказів, що широко розкидає Дніпром довгі свої дві руки в намаганні охопити його стрімкі води. Острів Великий. Щоправда в межах Києва островів з такою назвою два. Тож для того щоб їх розрізняти ми запропонували додавати до їх назви додаток, що відображає їх відносне розміщення. Таким чином, герой нашої розповіді став Великим Північним, на відміну від розташованого в районі Південного мосту о. Великого Південного, про який ми вже розповідали вам раніше (). Наш велетень відомий багатьом киянам, але мало хто може сказати про нього щось більше, що він є, чи що на ньому гарно відпочивати. Так, це дійсно досить великий острів в північній частині київського острівного архіпелагу, але він тут не один. Тож, варто познайомитися з ним і його сусідами ближче. Яка історія їх формування, чим цінні вони для нашого міста і яким буде їх майбутнє? Тож запрошуємо усіх допитливих на загублений дніпровський архіпелаг.

Знайомство

Острів Великий Північний (надалі просто Великий) має площу біля 390 га. Він розташований трохи нижче за греблю київської ГЕС. На північ від нього розташовуються невеличкий острівець а скоріше вершина розлогої мілини – о. Пташиний та більший острів біля лівого берега, який називають Вальковським (хоча офіційно таку назву на лоціях носить розташований на північний захід острів у Вишгорода, перетворений в лівий берег виходу з шлюзу Київської ГЕС (надалі о. Шлюзовий – назва наша). З півдня Великий відокремлений від Муромця потужним гирлом Десни, з заходу основним руслом Дніпра, зі сходу дніпровським рукавом Річище. З півдня в острів врізається велика та глибока затока, яку, як ми доведемо нижче, найправильніше буде називати давнім топонімом – затока Журавель.

Схема загального розташування найпівнічніших київських островів: 1. о. Шлюзовий (на лоціях Вальковський), 2 – о. Вальковський, 3 – о. Пташиний, 4 –мілина у голови о. Великий, 5 – о. Великий, 6 – затока Журавель, 7 – протока Річище, 8- Обвідний канал

Історія формування

Як свідчать картографічні матеріали сучасний острів Великий сформувався з двох окремих островів розташованих в зоні контакту Дніпра та Десни. Їх добре видно на мапі Київської та Полтавської губерній 1915 р., складені на основі зйомки 1863 р.

Зображення двох островів попередників Великого Північного, позначено 1 та 2, на фрагменті мапи Київської та Полтавської губерній 1915 р., складені на основі зйомки 1863 р.

Перший з них, розташований навпроти Вишгорода, станом на 1914 р. носив назву острова Вишгородського. В той же час східний острів на мапі 1915 (1863) року та 1914 р. мав в своєму складі озеро Журавель, яке дало назву більшій його частині – урочище Журавель. Протока, що відділяла східний видовжений острів носила назву Річище.

Обидва острова імовірно являли собою частину корінного правого та лівого берега відрізані протоками Дніпра. Звідси такі високі абриси сучасного острова Великий, що є чи не найвищим з усіх київських островів. Більша частина острова, має вигляд хвилястого плато, яке стрімкими береговими кліфами (урвищами) обривається до вод Дніпра. Це плато фактично займає надзаплавне положення, що додатково підтверджує материкове походження островів-попередників, внаслідок мандрування (переміщення) рукавів Дніпра.

Поєднання мапи 1914 р. та сучасної мапи, показує як саме об’єдналися Вишгородський острів та урочище Журавель в сучасний о. Великий

Позначена на мапі 1914 р. дуже вузька протока між обома островами відповідає трасі вузької затоки, яка існувала на острові Великому до її перетворення на кар’єр для гідронамиву, та співпадала за напрямком за давнішим озером Журавель.

Вузька протока на острові Великому (1980-ті роки) – релікт колишнього річища між островом Вишгородським та урочищем Журавель

Тут, необхідно зазначити, що в грамоті Петра І від 10.04.1698 р., яка підтверджує право міщан користуватися природними багатствами дніпровських островів у районі Києва, у тому числі, й Труханового (що була підтверджена ще раз 3 березня 1710 р.), говориться: “Їм, київським міщанам, (мати) у Києві вільну торгівлю та використання, і володіти усякими угіддями та сінними покосами, і рибною ловлею, чим здавна володіли, і островом Муромцем, і Осетщиною і Трухановим і Облоньєм і Пдгороддям, і Кожум`яками і Преваркою (суч. Пріорка – авт.), і сінними покосами і тваринним вигоном, і в озерах, і в річці Дніпрі рибними ловлями володіти як і досі, а київських монастирів архімандритам та ігуменам у ті їх угіддя та рибні лови не вступатися, мита й образ не чинити”. Гіпотетично можна пов’язати цей згадуваний острів розташований десь навпроти села Осещина з одним з попередників Великого – урочищем Журавель, проте доказів цьому брак.

На Плані лівого берега р. Дніпро від гирла р. Десни до гирла р. Чорториї, складеному землеміром Сноєвським у 1912 р. помітна скоріше за все лише південна частина урочища Журавель (східного острова).

Зображення південної частини урочища Журавель – попередника острова Великого (північного) на фрагменті плану лівого берега р. Дніпро від гирла р. Десни до гирла р. Чорториї, складений землеміром Сноєвським 1912 р.

Подібну ситуацію бачимо на мапі Києва 1894 р.

А мапі 1914 р. помічаємо також деякі подробиці, зокрема розташоване на території Вишгородського острова оз. Запісоччя (Скряжня), що фактично знаходиться десь в районі сучасної затоки на західному розі острова Великий. Зважаючи на що пропонуємо відродити давній топонім затока Запісоччя для неї. В північній же частині того ж самого острова розташовувалося інше озеро – Тупиково. Натомість на території урочища Журавель показані посадки лози (верби) сільського товариства с. Осещина. Протока річище тут носить назву – протока Річище Старе. В районі ж суч. о. Вальковський показано оз. Кривуши.

Але коли вказані два острови об’єдналися, і чому так сталося? На це питання чітко відповісти важко. Адже картографічних зображень Великого виразно бракує. Невиразний фрагмент острова видно на мапі 1923 р. Щоправда на мапі 1946 р. ми вперше можемо побачити південну частину суч. о. Великий приблизно такою, як вона буде станом на 1980 р. Зокрема помітний вхід в вузьку протоку Журавель.

Фрагмент південної частини сучасного острова Великий на мапі 1946 р., для порівняння наведено фрагмент мапи 1980-рр.

Втім мапа 1953 р. знову подає його як такий що складався з двох частин

Напевне, це пов’язане з тим, що вузька протока між обома частинами суч. о. Великого ще деякий час функціонувала, поки остаточно не замулилася чи була штучно перекрита. При цьому більшої водності набули, як головний рукав Дніпра, що розмивав берег колишнього острова Вишгородського так і старе Річище.

Перше детальне зображення цілісного острова Великий (не підписано) зустрічаємо на топозйомці 1960 р. Хоча на ній він вже цілісний, втім присутні два рукави відмерлої протоки. Посилення діяльності рукава Річище призвело напевне до відокремлення від лівого берега суч. о. Вальковський, який ми теж бачимо на цій мапі (не підписано). Імовірно, щоб заблокувати подальше розмивання між великим та лівим берегом тут звели дамбу, що перекрила рукав Річище. Цікаво також, що станом на 1960 р. на острові були ще відсутні суцільні дачні масиви. Присутні лише окремі літники. На острові господарювали напевне селяни с. Осещина.

Абриси о. Великий, 1960 р. (до будівництва Київської ГЕС): 1-2- рукави відмерлої протоки. 3 – о. Вальковський

Втім, збереглися фото датовані 1964 р., на яких можна розпізнати південну околицю острова Великий, де вже показаний причал (а на одному знімку навіть дебаркадер) для дачників, що освоювали острів. По правий бік від пристані видно білу віху, яку позначено на лоції Дніпра 1982 р. (наразі відсутня).

Фото південного узбережжя о. Великий, 1964 р. Тут була пристань теплоходів, які возили дачників

На лоції 1982 р. ми зустрічаємо першу згадку топоніма о. Великий. Після трансформації в районі Київського гідровузла у західного узбережжя острова Великий якийсь час знаходився невеликий острівець. В подальшому він не зазначається. Напевне діяльність ГЕС призвела до його розмивання. На південно-східному розі о. Великого розташувалися численні дачні ділянки. Рукав Річище підписаний як Старосільский рукав. Помітні також о. Шлюзовий підписаний як о. Вальковський, а також острів, який наразі називають Вальковським.

Острів Великий Північний на лоції 1982 р. Помітні також малий острів у його південно-західного узбережжя (1), Старосільський рукав (2), о. Шлюзовий (3), о. Вальковський (4), а також обвідний канал, який пущено в обхід дамби (5)

Імовірно станом на 80-ті роки островом було прокладено стратегічну дорогу на випадок налагодження через нього понтонної переправи. Подібна дорога пробігає наприклад також островом Трухановим.

На мапі 1990 р. показана також так звана «гатка» – гребля, якою перекрито вхід в Річище, а також заборонена (для плавзасобів) зона в районі острова Великий.

Острів Великий Північний на мапі 1990 р.

Під час намивання північної частини житлового масиву Троєщина (на початку 90-х рр.) о. Великий перетворено у великий піщаний кар’єр. Так, на схемі початку 1990-х рр. показана вже суттєво збільшена центральна затока, а також зона інтенсивного забирання піску. Глибини значно збільшеної затоки Журавель було поглиблено до 10-15 м.

Острів Великий Північний на мапі 1992 р.

Сучасна ситуація досить добре представлена на лоції 2007 р. Втім на ній не показано існуючий тут острів Пташиний.

Лоція 2007 р., яка представляє сучасну ситуацію в районі о. Великий. Зазначено пропоновану сучасну топоніміку (на основі давньої): 1 – Вишгородський ріг, 2 – оз. Запісоччя, 3 – затока Журавель (перетворена на кар’єр), 4– затока Придеснянська, 5 – урочище Журавель, 6 – реліктова затока (релікти по колишній протоці, яка поділяла острів навпіл). На лоції чомусь не показано о. Пташиний -7

Острів Пташиний – верхівка мілини, що формується в голові острова Великий

Окрім того у самого північного узбережжя о. Великого знаходяться ще два невеличких острівці

Природні скарби

Острів Великий напевне один з найсухіших дніпровських островів. На його підвищеннях домінують піщані та супіщані ґрунти, і лише подекуди трапляються слабко-дернові піщані ґрунти. Домінуюча поверхня острова вкрита пісколюбною (псамофітною) рослинністю, зокрема заростями невисокого але жорсткого як щітка злаку – булавоносця сіруватого.

Схема рослинності о. Великий складена Г. Цукановою: 1 – насадження сосни, 2 – тополеві заплавні ліси, 3 – фрагменти дібров, 4 – шелюжники – зарості верби гостролистої, 5 – ділянки сухих лук, 7- антропогенно-освоєні ділянки

Далі на північ архіпелагу цей злак характерний для пісків Полісся зустрічається все рідше.

Пісколюбну рослинність формує булавносць сіруватий

Разом з тим, в таких стаціях зростають типові дніпровські пісколюбні злаки: костриця Беккера та келерія сиза. Цінною рослину таких комплексів є занесені до європейського Червоного списку козельці українські. Трохи нижче зростають куничник наземний, пижма звичайна, гвоздика Борбаша, заяча капуста звичайна та шестирядна та інших пісколюбних рослин без яких дніпровські краєвиди уявити не можна.

Козельці українські – їх жовті зірочки квітують до пізньої осені

Значна площа острова вкрита насадженнями сосни, які первинно напевне були посаджені штучно. Втім, згодом сосна активно розповсюджувалася самосівом сформувавши мальовничі рідколісся, які надають острову неповторної мальовничості.

Розріджені сосняки о. Великого відрізняють його від усіх інших київських островів

Поруч з сосняками, в південно-східній частині острова наявні також невеликі фрагменти дібров.

Діброви зростають на Великому лише невеликими фрагментами

Значні площі о. Великого вкриті також заростями пісколюбної верби гостролистої – шелюги, які ідеально закріплюють піски. Шелюжники (так називаються її зарості) зростають також на ділянках прибережного кліфу.

Біля основи ж кліфу формуються піщані пляжі порослі вологолюбною та прибережно-водною рослинністю. Тут можна знайти розсипи жовтих квіток оману британського, рожеві суцвіття гірчака плямистого та сусака зонтичного, а також багато-багато іншого.

Рослинність у основи кліфу

Найменш поширеними на острові є угруповання вологих лук та болотної рослинності, вони прилягають лише до залишків колишньої затоки Журавель в верхній частині острова, та невеликої затоки в західному мисі острова рештки колишнього озера Запісоччя.

В складі тутешніх рослин зростають і такі регіонально-рідкісні, як вовче тіло болотяне, тирлич звичайний, верба розмаринолиста та цінна рослина – валеріана лікарська.

Тирлич звичайний – окраса заплавних лук в кінці літа

Тваринний світ острова адаптований до його сухих умов. Це справжні пустельники. Тож не дивно, що найкраще тут почувають себе гади: ропуха зелена – надзвичайно посухостійка тварина, ящірка прудка та вуж звичайний.

З птахів на узбережжі острова можна побачити чаплю сіру (на затоках), крижня, сивого мартина. А якщо пощастить, то повз вас пролетить надзвичайно гарний блакитний рибалочка.

Сіра чапля – звичайний птах північного київського архіпелагу

По береговим пляжам соваються туди-сюди невтомні білі плиски, шукаючи викидів прибою. Більш рідкісним є червонокнижний кулик-сорока, що пролітаючи дає всім знати про свою присутність різким криком.

Кулик-сорока –рідкісний червонокнижний вид

З звірів на острові найбільшим є напевне сірий заєць, хіба що зимою по кризі зайде сюди лисиця. Звичайним на острові є кріт, адже піщаний ґрунт дуже сприятливий для його мандрів. По берегам заток тримається бобер, що віддає перевагу ділянкам густих осокорево-вербових заростей, де може знайти корм.

Затока Журавель взимку перетворюється на крижану долину

Неповторними є краєвиди Великого взимку, коли затока Журавель замерзає і перетворюється на широке крижане плато над яким підносяться засипані снігом абриси Великого. А сліди на снігу та на піску видають активність живих істот.

Сліди на снігу та піску – як книга діяльності живих істот

Значну цінність становлять також розташовані на північ від острова Великого – острова Пташиний та Вальковський.

О.Вальковський – як ми вже вказували утворився після відмирання протоки між двома частинами о. Великого. Більша частина його також підвищена і обривається до річища береговим кліфом. Це підтверджує його походження від ділянки лівого берега відмитого водами Дніпра.

Ділянка високого кліфового узбережжя о. Вальковський

На піщаних дюнах поширені угруповання подібні до більшої частини о. Великого – зарості булавоносця сіруватого, костриці Беккера, келерії сивої та куничника наземного. Подекуди трапляється розлогі куртинки вже знайомих нам козельців українських. Як гарно жовтіють вони то там то тут по дюнам.

Пісоколюбні луки на Вальковському перемежовуються з сосняками и шелюжниками

Сосни на Вальковському, як і на Великому не зростають правильними рядами, ці насадження значною мірою від самосіву. Піщані пагорби вкривають також зарості шелюги. Подекуди зустрічаються і фрагменти осокорового лісу. Чорна тополя або осокір – це одне з головних дерев заплави, що поєднує здатність рости на бідних піщаних ґрунтах з можливістю витримувати весняне затоплення. А по піщаним прирусловим грядам зустрічаються зарості кремени.

По піщаним валам розгортає своє широке листя кремена

Нижня частина острова, де відбувається акумуляція наносів, багатша на водно-болотяну та прибережно-водну рослинність. Тут виявлено соковиті куртини лепешняку великого, осоки прибережної, чистецю болотяного, м’яти польової. Можна виявити тут і самосил часниковий з характерним часничним запахом, регіонально-рідкісні півники болотяні, що в червні вражають красою великих жовтих квіток.

Самосил часниковий

Півники болотяні

Аборигенами острова є ящірка прудка, вуж звичайний, а піщані дюни острова – ідеальний інкубатор для болотяної черепахи.

Вуж – чудовий плавець, тож протоки між островами не становлять для нього проблеми

Під час міграцій цей віддалений і малолюдний острів використовують птахи, зокрема тут зупиняються мігруючі групи сірих куріпок. А по прибережних мілинах відпочивають місцеві та мігруючі птахи.

Скупчення птахів у берега о. Вальковський

З звірів на острові мешкає кам’яна куниця – білодушка. У внутрішній затоці острова мешкають бобри, нагулюється молодь риб.

Внутрішня затока острова Вальковський – цінне місце нагулу молоді риб

Родзинкою природи Вальковського є також рідкісний червонокнижний метелик сатир залізний.

Сатир залізний – рідкісний метелик о. Вальковський

Острів Пташиний, на відміну від Великого та Вальковського має зовсім інше походження – алювіальне. Фактично він являє собою верхівку великої розлогої мілини біля голови о. Великий. Пташиний яскраво демонструє нам послідовність заростання острова алювіального походження. Більша частина острова – це колишні неглибокі затоки між мілинами, наразі суцільно зарослі водно-болотяною рослинністю, з домінуванням заростів очерету. З усіх сторін острів оточений широким шлейфом заростей прибережно-водної рослинності за участю очерету, комишу, бульбокомишу, рогозу, їжачих голівок, осок, м’яти польової, чистецю болотяного та ін.

О. Пташиний оточений шлейфом водно-болотяної рослинності

На відкритих лише під час осіннього меженного періоду мілинах розвиваються тимчасові рослинні комплекси за участю регіонально-рідкісного виду смикавця бурого.

Смикавець бурий – вид, що під осінь розвивається на піщаних косах

Їх існування – свідчення існування на даному відрізку Дніпра гідрорежиму близького до природного. На прибережних мілинах квітують сусак зонтичний, бульбокамиш морський, розвиваються пагони хвоща річкового.

На прогрітих мілководдях розвиваються синьо-зелені водорості

Через острівець тягнеться неглибока протока оточена стіною прибережно-водної рослинності. Ступаючи по її дну з золотого піску, можна потрапити вглиб острова та по спостерігати за життям птаства. В протоці нагулюється молодь риб.

Центральна частина Пташиного займає відносно вище положення. Зважаючи на це тут розвинулася наступна стадія заростання річкового піску – майже чисті зарості верби білої.

Вербняки острова Пташиний

Навесні острівець зазнає повного затоплення, тож ці дерева привчилися переносити повінь, випускаючи повітряні корені. Зарості верби химерно обплітають ліани пасльону солодко-гіркого та дівочого винограду.

Ліани пасльону солодко-гіркого

На стовбурах дерев розвиваються заплавні гриби

В нетрях заплавного лісу помітно сліди діяльності бобрів. Але на найбільш підвищеній ділянці острова домінує «вінець» екологічної піраміди – тут літня стоянка рибалок.

Сліди діяльності бобра

Літня стоянка рибалок на Пташиному

Острів повністю виправдовує свою назву, адже на його крайніх мілинах відпочивають великі скупчення птахів: чапель сірих та великих білих, мартинів річкових та сріблястих, а також бакланів. На мілинах о-ва виявлено також червонокнижних білолобих крячків. Часом тут можна побачити і червонокнижного кулика-сороку.

На відмілинах о. Пташиний масово скупчуються місцеві та пролітні коловодні птахи

Перспективи

Наразі вказаний північний комплекс островів, незважаючи на все зростаючий стихійний наплив відвідувачів, залишається недосяжним для більшості дніпровських рекреантів. Адже потрапити сюди можна лише на власному плавзасобі. Ступінь збереження тутешніх природних комплексів, наявність наочної ілюстрації розвитку руслових процесів Дніпра вимагає взяття даного архіпелагу під охорону в рамках національного природного парку «Дніпровські острови».

Північний острівний архіпелаг в рамах проектованого НПП «Дніпровські острови»

При цьому більша частина о-ва Великий та весь о. Вальковський та о. Пташиний мають потрапити у його заповідну зону. Рекреацію на о. Великий треба заборонити адже в сучасному вигляді вона призводить до значного засмічування території та посилення пожежної небезпеки. Окрім всього іншого відбувається вплив на зону головного дніпровського водозабору.

Але, найбільшу загрозу існуванню даного архіпелагу на сьогодні становить продовження видобутку піску з метою гідронамиву. Те що острів формально знаходиться за межами Києва дозволяє безкарно забирати з русла поблизу його берегів пісок. Саме звідси пісок намивається впродовж останніх років для варварського будівництва котеджного містечка на місці заплавних лук та дібров на північ від затоки Верблюд.

Узбережжя о. Великий восени

та взимку

В той же час відомо, що надмірний видобуток алювію веде до нестабільності берегової смуги, розмивання берегів. Періодично виникають також ідеї перенесення на цей острів дніпровського водозабору, у чому кияни не без підстав вбачають спроби обґрунтування його приватної забудови.

Дачні ділянки в південно-східній частині острова Великий

Саме перенесення в свою чергу викликано також виключно бажанням захопити усю теперішню територію для котеджної забудови. Місто хаотично розташованих котеджів. Таким бачать усі київські околиці сучасні тимчасовці. Від котеджної манії зазначені острови поки що рятує відсутність будь-якої інфраструктури та висока собівартість будівництва.

Вид на острів Великий з правого берега

А чим ми самі можемо допомагати цим перлинам дніпровської долини. Перш за все тим, що знаючи про їх цінність не будьмо їх зайвий раз турбувати, дозволяючи дніпровському життю протікати так, як і багато століть тому…

Науковий співробітник історико-архітектурної пам’ятки-музею «Київська фортеця», к.б.н.

Парнікоза І. Ю.

Автор дякує П. Теєстову, А. Силензяк, та Я. Макожур. В статті використано фото автора, А. Силензяк та К. Войцехівського, О. Некрасової. При написанні статті було використано матеріали А.Калити (Цуканової), Ю. Дубровського, а також наступних джерел:

1.

2. Дуборовський Ю В., Дубровська Л. Д., Котенко А. Г., Титар В. М., Цвелих О. М. Збереження островів околиць Києва як важливої складової дніпровського екокоридору // Дніпровський екологічний коридор. – Київ: Wetlands international Black Sea Programme, 2008. – C 78-85.

3. Дубровський Ю., Дубровська Л., Котенко А., Титар В., Цвілих О. Дніпровські острови біля Києва: Стан та природоохоронна цінність. Пропозиції щодо збереження островів як важливої ділянки Дніпровського екокоридору. –Жива Україна. Спецвипуск «Розмай». – 2008 – С. 12-14.

4. Ковалинський В.В. Київські мініатюри. Кн. VІІ. – К.: Купола, 2008. – 596 с.

5. Маштаков П. Л. План левого берега реки Днепра от устья реки Десны до устья реки Черторыи, Составленный Землемером Сноевским // [

6. Цуканова Г. О., Андрієнко Т.Л., Прядко О.І. Рослинний покрив островів Дніпра в межах м. Києва // Укр. ботан. журн. – 2002. – Т. 59, №2. – С. 135 – 140.

7. Цуканова Г.О. Флористичне та ценотичне різноманіття островів Дніпра в межах м.Києва та його охорона Дис… канд. біол. наук: 03.00.05 / Ін-т ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України. — К., 2005. — 162 с.

Подробиці щодо топографії, історичного шляху та живого світу долини Дніпра в місті Києві, а також проблем і загроз її існуванню шукайте незабаром у нашій монографії «Київські острови та прибережні урочища на Дніпрі – погляд крізь століття» на сайті «Мислене древо» в розділі «Києвознавство»