Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Література / Б / Володимир Баняс / Альбом прозових мініатюр / …І колекція перекладів / Людина з Вікера

Альбом прозових мініатюр

…І колекція перекладів

Людина з Вікера

Джарвіс Кокер
переклад Володимира Баняса

Якраз позаду станції, перед одним із острівців безпеки, крізь бетонний канал тече річка. Якось я відвіз тебе туди; здається, після відвідин рок-клубу «Свинцевий млин».

Вода була брудна, смерділо індустріалізацією. Дрібні гравери відхаркували у воду мокроту з легень і кульки крові кольору томатного соку. Втім, річка досі тече. Справді тече…

…Під поверхнею міста, брудними, обкладеними цеглою трубопроводами, сполучаючи білих відьом Болотяного кварталу з прерафаелітами Брумгольського району. Під Треборською кондитерською фабрикою, котра згоріла на початку сімдесятих, залишивши по собі затхлий запах солодощів і печери нуги й карамелі. Справді – нуги й карамелі. А річка все тече…

…Під ногами п’ятнадцятирічних коротунів, звихнутих на замінниках вершків. Розтривожуючи оголені парочки, які лежать поблизу Північної меблевої мануфактури, та запилюжених пенсіонерів, схожих на бутони пластикових тюльпанів. Кінець кінцем, річка підіймається до кав’ярні «Кузня біля греблі» – там ми вперше зустрілись.

Я знову повернувся туди, віддаючи шану минулому, сподіваючись знайти дитячу іграшку – конячку-гойдалку, котра видавала кумедно-трагічний звук. Вона все ще була там, утім, здається, жоден малюк не бажав гойдатися на ній. Кав’ярня досі стояла на старому місці з тим же знайомим прейскурантом та пошарпаними пластмасовими столиками. Тож я сів якомога ближче до місця, де зустрів тебе тієї післяобідньої пори, де після годинних роздумів (так мені здалося), врешті-решт, узяв твоє обличчя руками й уперше поцілував. І відчуття, схоже на електричний струм, пройняло мене: я одразу збагнув, що ввійшов до незнаного світу. Й увесь цей час із дитячого майданчика долинав кумедно-трагічний звук конячки-гойдалки.

На іншому ж кінці міста річка тече під старими залізничними коліями. Якось я прийшов туди з тобою, хіба що ти була з кимось іншим. І ми стояли разом, розглядаючи мутну коричнювату гладінь води. Затим якийсь перехожий сказав, що раніше існував місцевий звичай – стрибати в річку з колій, коли суботньої ночі повертаєшся додому з пивної. А тепер про це вже й не згадують, бо одного разу хтось стрибнув і, приземлившись поряд із берегом, утопився в грязюці. Втопився, перш аніж хто-небудь зумів урятувати його. Не знаю, чи розповів перехожий історію повністю, але ти нізащо не змусиш мене стрибнути з того моста. Без шансів. Навіть через мільйон років.

Річка ж тече під поверхнею міста. Люба, тепер я хотів би спуститись із тобою вниз, слідувати за нею миля за милею, під життями звичайних людей, мимохідь ловлячи місячне сяйво крізь каналізаційні люки вздовж дороги. Так, іноді буде темно, проте, якщо триматимеш мене за руку, думаю, знайду шлях.

О, той шлях, який ми здолали попереднього разу! Та коли пройдемо ще милю, опинимося на галявині, оточеній травою, деревами, естакадами, котрі спрямовують автомобілі до Лідса. А довкола бруньки, що розкриваються від легенького доторку, кропива, що жалить, однак не боляче. Ніколи не переходив цю межу, котра й тепер переді мною. Це правда.

А колись я жив біля річки в закинутому заводі недалеко від Вікера. Річка текла безупинно. «Одного дня, – думав я тоді, – одного дня попливу за течією!» Втім, цей день так і не настав. Я переїхав і загубив слід. Але сьогодні вночі розмірковую над тим, аби повернутись. Я зможу знайти тебе там і пливти за течією. Хоч би куди річка віднесла мене. Хоч би куди річка віднесла нас. Хоч би куди вона хотіла, щоби ми подалися.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2019 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 30

Модифіковано : 12.02.2019

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.