I

Клим Поліщук

Миготять, миготять, миготять… –

Що за дивна така новина ?! –

Ах, вернулась кривава мана

І червонії птахи летять…

Знов пісні у сльозах, у сльозах…

Мріє небо затьмарене злом,

Заплелося терпіння вузлом

І скорботно всміхається жах…

Хтось піднявся до тебе в диму,

Хтось пророчить шрапнельний кінець,

Хтось короною з людських сердець

Возвеличує північ німу…

І злорадно дзвенить кастаньєт,

Божеволіє чудо з чудес.

Та в блакитнім просторі небес

Спопелить його злий фіолет…

12. II. 1919 р.

Примітки

Подається за виданням: Поліщук К. Звуколірність. – Станіслав-Коломия: Бистриця, 1921 р., с. 21.