II

Клим Поліщук

Десь за брамою вічного зла,

Десь в безодні трухлявих основ

Преднакресленість віку жила

На припоні космічних оков…

І мовчала затаєність в мглі,

Гасли гасла в промінні зірниць,

Розпинався Христос на землі

І творилося царство рушниць.

Закричало залізо і кров,

Заніміли простори в журбі

І червоно-чудна хоругов

Піднялася в страшній боротьбі…

Засичало каміння, як Змій,

Заридали: «О, Христе… Де ж Бог?…»

А гармати спішилися в бій,

Бо прокинулись Гог і Магог…

Заглушаючи регіт борні,

Заяснівся між зорями Змій

І посипав пекельні вогні,

Викликаючи смертних на бій…

14. II. 1919 р.

Примітки

Подається за виданням: Поліщук К. Звуколірність. – Станіслав-Коломия: Бистриця, 1921 р., с. 22.