Здвиг

Клим Поліщук

(На 60-ті роковини смерті Кобзаря)

Задрижала земля від Карпат по Кубань,

Заніміли Кавказькії гори. –

Гей, куди лиш не стань і куди лиш не глянь –

Скрізь і всюди червоні простори…

На червоні поля ллється соняшний світ, –

Низом, яром проходять тумани –

Від Канева, з гори лине віщий привіт:

– О, щасти вам порвати кайдани…

Йдуть титани-борці на простори степів, –

Впереді і назад меж не стало, –

Тільки громом гучним неохоплений спів

Буйне серце в грудях заспівало…

Так із кола легенд і затаєних снів,

Що ховала Чернеча могила,

Вийшов велет-мужик на простори степів,

Встала приспаних лицарів сила…

Може буде ще кров заливати наш спів ?

Може буде?… – Хто се відгадає? –

Але чує душа після наших слідів:

Велич Волі ще дужче засяє.

[Лютий 1921 р.?]

Подається за виданням: Поліщук К. Звуколірність. – Станіслав-Коломия: Бистриця, 1921 р., с. 31.