Новобудови Славутича

Л.Добровольський, кор.«Київської правди»

Завершується спорудження бетонного заводу, ведеться наладка обладнання. З введенням його у дію, в літопис будівництва міста Славутича буде записано ще одну сторінку трудових перемог.

Чудовий настрій у мулярів тресту «Славутичатоменергобуд» комуніста Івана Івановича Зазимка та Володимира Васильовича Шнурка, які щодня перевиконують норми виробітку.

Лік часу тут ведеться не на дні, тижні і місяці, а за зданими об’єктами. Часто доводилося мені чути: «Син у мене народився якраз коли ми справляли новосілля у селищі Якір. Тож і ім’я дав йому російського флотоводця адмірала Нахімова – Павлом назвали, і по батькові підходяще – Степанович». Або ж: «Останній лист від матері одержав після здачі їдальні у вахтовому селищі будівельників. Пише, що молодший брат теж хоче приїхати сюди на новобудову…»

Закладання фундаменту чергового дев'ятиповерхового будинку ведуть працівники домобудівного комбінату тресту «Чернігівпромбуд».

Тепло і затишно будівельникам у селищі Якір. До їх послуг – тринадцять суден Волзького, Дніпровського та Камського пароплавств, де створено всі умови для відпочинку. Тут розмістилося близько трьох тисяч будівельників, а люди прибувають на будову щодня. Росте місто, зростає й кількість будівельників. Для них завершується спорудження вахтового селища, бетонована дорога від якого вже пролягла до будівельних майданчиків. Трудова напруга на них не спадає ні на хвилину. Адже до кінця року заплановано здати в експлуатацію половину усіх житлових будинків, дитсадків, готель, лазню з басейном, магазини, кафе, їдальні.

Селище Якір прокидається рано.

Так, соціально-культурному будівництву приділяють тут першочергову увагу. Майбутні жителі міста не повинні відчувати нестачу цих об’єктів навіть у перші дні проживання тут. Таким будується місто майбутнього, таким буде Славутич.

Київська правда, 1987 р., 4.04, № 79 (18864).