Додаток: Арнольд Марголін, справоздання Олександру Шульгину, Женева, 27 листопада 1920

Справоздання щодо моїх побачень в Женеві 27-го листопаду

1) Мав розмову з юристконсультом Ліги д[окто]ром [Joost’ом] van Hamel’ем, сином покійного знаменитого криміналітса Голландії, з котрим я був добре знайомий в 1902-5 роках. Він дуже щиро обіцяв прийняти участь в редагуванню відповіди на наше прохання до Ліги Націй, разом з проф[есором] [Paul] Mantoux, шефом політичної секції. Моє вражіння таке, що [Joost] van Hamel зробить все з свого боку для прихильного до України тону відповіди, хоч би й в даний мент негативної.

2) Був з О[лександром] Я[ковичем] Шульгиним у проф[есора] [Paul’я] Mantoux’а, де також [Олександр] Шульгин торкнувся питання редакції відповіди й резюмував те, що він говорив в комісії. [Paul] Mantoux сказав, що протокол засідання комісії з докладом [Олександра] Шульгина в цьому засіданні є розісланим членам підкомісії.

3) Мав дуже важне побачення з секретарем англійського делегата Міністра [Herbert’а] Fisher’а – Дюком. Останній ясно мені заявив, що з усіх народів бувш[ої] Росії Англія буде тепер найбільш цікавитись українським. З обміну думок виявилось, що, взагалі, Англія вже зрозуміла всі свої помилки й на будуче зверне всю свою увагу на держави Чорного моря.

Відносно Німеччини він заявив: «Ми народ боксу – і не б’ємо того, хто лежить». Він підкреслив, що тепер Англія вже переконалась, що у українського народа є національна свідомість, і запитав мене: «А як у великоросів»? На це я дав докладну відповідь, смисл котрої є той, що, на жаль, великороси ще не виявляють ознаків почуття своєї національности і продовжують бути імперіялістами. На запитання про Бессарабію й Галичину я дав таку саму відповідь, яку дав [Олександр] Шульгин в підкомісії. На його питання про думки відносно можливости еволюції й зменшення большевизму я дав категоричну негативну відповідь, звернувши його увагу на те, що коли [Володимир] Ленін – [Лев] Троцький покинуть систему терору, то їм зараз буде кінець, бо населення їх ненавидить. Щодо уряду [Християна] Раковського, то дав таку саму характеристику, яку дав [Олександр] Шульгин в підкомісії.

На запитання про те, як ми уявляємо собі становище після остаточного розпаду Уряду [Володимира] Леніна – [Льва] Троцького, я відповів, що в Великоросії буде ще більша анархія на деякий час, а на Україні навпаки – зараз же почнеться будівництво держави на грунті національного підйому всього населення. В цьому будівництві, сказав я йому в кінці бесіди, ми чекаємо помочи від Англії, й прохав його передати всій англійській Делегації вираз найщиріших почувань і симпатій наших до Англії. Взагалі, всі його питання були для нас прихильно редагованими, що в них вже почувалась така сама відповідь, яку я тільки й міг дати. В кінці він заявив мені те саме, що написав Robert Cecil [Олександру] Шульгину, себто, що англійській Делегації незручно приймати нас офіціяльно в такий час, коли наша справа на черзі в комісії. Але ж він разом з тим тепло підкреслив ще раз симпатії англійської Делегації до України й дуже дякував мене за вираз від українського Уряду симпатій і добрих чувств.

Юрисконсульт Міністерства закордонних справ

[Арнольд Марголін]

***

Друкується за оригіналом, машинопис / ЦДАВО України Ф. 3696. – Оп. 2. – Спр. 345. – Арк. 33-34

Опубліковано

Архів Української Народної Республіки. Міністерство закордонних справ. Дипломатичні документи від Версальського до Ризького мирних договорів (1919–1921) / Упоряд.: Валентин Кавунник. – Київ: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, 2016. – С. 366-367.