Переклад Георгія Потульницького

Ваше Превосходительство.

Так як в даний час піднято питання російського золота, дозвольте мені, Голові Української Делегації на Мирній Конференції, представити до уваги Верховної Ради наступні міркування.

Російське золото юридично належить всім державам, які розташовані на території колишньої Російської імперії. Проте, Україна сформувала з початку 1918 року уряд, який в даний момент очолює пан Симон Петлюра, і Україна взяла на себе 30% державного боргу колишньої Росії. Тому видається логічним, що певна частина російського золота належить цій новій державі. Крім того, за офіційними даними, частка України в бюджеті колишньої Росії складала 22-25%. Уряд Радянської Росії визнав права України на російське золото спершу в ноті до українського парламенту (Центральної Ради) від 6 грудня 1917 року; згодом, 7 липня на засіданні українсько-російської мирної конференції. У Києві, голова російської делегації Християн Раковський також визнав це право і питання було винесене на пленарну комісію. І, нарешті, в мирному договорі, укладеному в Тарту між Росією і Естонією, стаття XII передбачає, що Естонія отримує 15 мільйонів рублів російського золота. В ході переговорів, що відбуваються в даний час між Москвою і Латвією, Литвою та Фінляндією, також постає питання російського золота.

Україна, найбагатша держава колишньої Росії, завжди бачила як російський уряд робив великі закупівлі, в основному пшениці, на українських землях. Крім того, Україна володіє великими запасами російських банкнот, вартість яких підкріплена саме цим золотом. Український уряд з 1918 року має власну валюту, цінність якої базується на золоті, що належить йому.

Відповідно, від імені Уряду Української Народної Республіки, я категорично заявляю, що Радянський Уряд не має жодного права одноосібно розпоряджатися цим золотом, значна частина якого по праву належить Україні.

Прийміть, Ваше Превосходительство, запевнення в моїй глибокій повазі.

Граф Михайло Тишкевич

Голова Делегації

Опубліковано

Архів Української Народної Республіки. Міністерство закордонних справ. Дипломатичні документи від Версальського до Ризького мирних договорів (1919–1921) / Упоряд.: Валентин Кавунник. – Київ: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, 2016. – С. 330.