Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Додаток: службова записка, Берлін 5 серпня 1920

Дня 5 серпня о 5 годині прийняв Міністр [Walter] Simons радника [Романа Смаль-] Стоцького і делегата на Ризьку конференцію проф[есора] [Соломона] Франкфурта. Д[окто]р [Роман Смаль-] Стоцький на вступі заявив, що Правительство і Міністр закордонних справ України з великою цікавістю слідили за останніми промовами Міністра закордонних справ Німеччини і припоручили йому зі згляду на майбутню конференцію у Лондоні попрохати німецький Уряд о інформації його становиська супроти України.

[Walter] Simons на це сказав слідуюче: «На Ваше запитання я Вам одверто заявляю те, що я із такою самою одвертістю сказав і совітському Послові [Віктору] Коппові перед його від’їздом у Москву. Іменно, що Cовітська Росія від двох літ на всіх фронтах була й є побідна і сильно закріпляє свою владу. Тільки на території України вона дотепер не зуміла укріпитись, і безперестанні повстання проганяли совітські війська. Це мене переконало, що большевики дотепер не уміли зрозуміти потреби України й нав’язання із нею добросусідських відносин. Я звернув увагу Посла [Віктора] Коппа, що це є пекучий інтерес не тільки Cовітської Росії, коли вона хоче відновити економічне життя, а й Німеччини та цілої Европи».

У дальшій балачці висказував Міністер [Walter] Simons слідуючі думки відносно України і східного питання: «Я є того переконання, що остаточна форма Сходу буде якогось роду федерація, чи то російська, чи східно-европейських держав, причім Московщина гратиме ролю Пруссії, а Україна – Баварії. Я переконаний, що большевизм не звалиться, а що він перебуде еволюцію у сторону аграрної республіки».

На запитання д[окто]ра [Романа Смаль-] Стоцького, чи це правда, що совітський Посол [Віктор] Копп повіз із собою проект договору між Німеччиною і Cовітською Росією, [Walter] Simons заявив, що це неправда. Проект мусив би бути ним підписаний, а це що [Adolf von] Maltzan зробив би, це не зобов’язує Уряд (зн[ачить] [Walter] Simons тим запереченням таки признав, що [Adolf von] Maltzan (референт Сходу) про Схід із [Віктором] Коппом балакав і що ці балачки таки достигли до письменої фіксації). На питання д[окто]ра [Романа Смаль-] Стоцького, чи Україна була предметом будь-то політичних чи економічних пертрактацій між Німеччиною а [Віктором] Коппом, [Walter] Simons відповів рішучо заперечуючи. На запитання [Walter’а] Simons’а, яке становище займає дотеперішньої політичної ситуації український Уряд, д[окто]р [Роман Смаль-] Стоцький заявив, що Правительство УНР, помимо великих побід большевиків, стоїть на своїм старім становищі відносно большевизму. Комунізм на Україні є немислимий, бо 90% мужицького населення стремить до державного ладу і соціяльних відносин, які натрапляємо у такій мужицькій країні як, при[міром], Данія. Хоч би й большевицька хвиля й всю Україну залила, то комунізм буде на Україні тілько фіктивно могти існувати, й логіка фактів та економічних відносин перетворить його у ту форму, яка найбільш сприяє розвиткові мужицького населення. Український Уряд але із несупокоєм дивиться на це, що Німеччина всі свої плани відносно ревізії Версальського договору поставила тільки на большевицьку карту. Цей несупокій поділяють і всі окраїнні держави бувшої Росії, тому що український Уряд дуже цінить стару приязнь Німеччини. Д[окто]р [Роман Смаль-] Стоцький має припоручення робити відповідні німецькі чинники уважними, що це ставлення на одну большевицьку карту цілої будучини Німеччини є дуже ризиковане. Бо большевизм всередині спорохнявілий і звалиться, а окраїнні держави, які на його руїнах лишаться, будуть за теперішні німецькі симпатії до большевиків ворожо настроєні до німців. Тому багацько корисніще було б німцям ревізію Версальського договору старатися осягнути порозумінням із окраїнними державами. [Walter] Simons відповів на те, що, справді, по теперішніх большевицьких побідах Версальський договір висить у воздусі й що його ревізія неминуча. Він радітиме із всякої допомоги й співділання окраїнних держав у цім напрямку. До большевизму він сам відноситься як до хвороби. Його попередники лаяли большевиків, а в душі їх боялися. Зате [Walter] Simons їх не лає, а як з реальною силою з ними рахується, але за це їх не боїться. Большевизм є у його руках козир супроти Антанти, як довго Антанта Німеччину всякими способами шиканує.

На запитання радника [Романа Смаль-] Стоцького щодо Чехо-Словакії, то [Walter] Simons сказав, що відносини гарні. Д[окто]р [Роман Смаль-] Стоцький, нав’язуючи до цих добрий відносин, звернув увагу Міністра на Східну Галичину, бо через Чехо-Словакію на Східну Галичину мала би Німеччина транзіт на Схід з обминенням Польщі. Про це питання конферував перед від’їздом до Версалю граф д[окто]р [Ulrich von] Brockdorff-Rantzau із українським Посольством і цінив його велику вагу. [Walter] Simons відповів на це, що, безумовно, для німецького промислу є це дуже важним питанням, і запитав, чи Угорська Русь не буде предметом непорозумінь між Україною а чехами. Бо німці заступатимуть весь час право на цілковите самовизначення народів. Д[окто]р [Роман Смаль-] Стоцький відповів на це, що це питання поки що для української політики неактуальне і що він не має інструкцій до заяви у цій справі. Принципіяльно й український Уряд завсіди заступатиме самовизначення й єдність всіх українських земель.

При кінці авдієнції радник [Роман Смаль-] Стоцький, нав’язуючи до слів Міністра про большевизм, сказав йому, що, коли Версальський договір висить у воздусі, то це тим самим означає, що треба буде найти нову форму для правного, мирного життя народів. Та поки що ситуація Антанти така, що вона навряд чи на переговори піде й поки що старатиметься, може, зброєю правосильність договору забезпечити. Але остаточна розправа між капіталізмом та комунізмом прийде й для України, цікаво, як Німеччина поставиться, коли їй запропонують пацифікацію Сходу за великі концесії щодо договору: поворот Данцига, знищення польського коритаря, повернення Саару і т[ак] д[алі]. На це питання [Walter] Simons сказав: відносно цієї ситуації, яка з певністю прийде, я ніякою відповіддю в’язатися не можу. Я ще тепер сам предвидіти не можу, які рішення інтереси Німеччини вимагатимуть.

Аудієнція тривала півгодини.

***

Друкується за оригіналом, машинопис / ЦДАВО України Ф. 3619. – Оп. 3. – Спр. 29. – Арк. 24-25.


Опубліковано

Архів Української Народної Республіки. Міністерство закордонних справ. Дипломатичні документи від Версальського до Ризького мирних договорів (1919–1921) / Упоряд.: Валентин Кавунник. – Київ: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, 2016. – С. 731-733.