Переклад Лариси Білик

На телеграму Вашу Міністерство закордонних справ повідомляє, що регулярні війська Совітської Росії, а саме: 9 Курська дивізія, 4 Брянська дивізія, 17 стрілецька дивізія, направлені на Україну. Попереду регулярних військ посилаються партизанські загони, що їх постачає зброєю та засобами воєнне командування. Вже зайняті Валуйки, Куп᾽янськ, Білгород, Новгород-Сіверський та інші міста, що знаходяться на українській території. Не передбачаючи воювати, Уряд Української Народної Республіки не посилав військ для оборони зайнятої території. Вивозиться цукор з чотирьох заводів. Мешканці зазнають грабунків і смерті. Вирізано, наприклад, усю сім᾽ю письменниці Олександри Єфименко. Директорія Української Народної Республіки, що скинула владу гетьмана і контрреволюції в Україні, визнає повноту політичних прав і владу лише за трудовим народом: робітниками й селянами. Відновлюються ради робітничих і селянських депутатів, тому наступ на Україну в той момент, коли робітничо-селянський пролетаріат витримав щойно важку боротьбу з контрреволюцією, може викликати лише нову окупацію. Міністерство закордонних справ сподівається, що совітський Уряд негайно призупинить подальше пролиття крові братнього трудового народу. Впевнений, що було б злочином тепер вирішувати стосунки між соціалістичними республіками багнетом. Мирне вирішення цілком можливе.

Народний Міністр закордонних справ

Володимир Чехівський

Опубліковано

Архів Української Народної Республіки. Міністерство закордонних справ. Дипломатичні документи від Версальського до Ризького мирних договорів (1919–1921) / Упоряд.: Валентин Кавунник. – Київ: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, 2016. – С. 155-156.