Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Наука / Історичні джерела / Спорт у Західній Україні: 1926 – 1939 рр. / Спорт на Закарпатті до приходу совєтів / 1939 рік

Спорт у Західній Україні: 1926 – 1939 рр.

Спорт на Закарпатті до приходу совєтів

1939 рік

Баняс В.

«Завдання Спортового Клюбу Русь у Хусті.

Як Хуст став столичним городом Карпатської України, на спортивний Клюб Русь в Хусті припадає в будуччині завдання репрезентувати наш спорт. Завелике це завдання на молодий клюб. Виділ свідомий своєї повинності, вже зискав більше грачів від бувшого майстра Карп. України СК Русі Ужгород. Такі найліпші грачі ужгородські Чанчінов, Осип Філяк, П. Криж, Кобзар, Іванчо, Плиска, Палінчак, Федоришка, Желтвай будуть рати за Русь Хуст (хтозна, чи приїжджали ці майстри до нової команди. – В. Б.). Команда хустської Русі доповнена ратинованими ужгородськими грачами напевно успішно буде репрезентувати наш столичний город і нашу державу»

[«Нова свобода» за 03.01.1939].

«Де є наші спортовці?

По узаконенню республіки федеративною державою чехів, словаків і українців, словаки відразу осамостійнили свій спорт заложенням ССФ (Slovensky Svaz Footballovy), так само осамостійнили і гоккей, лещетарство, бокс.

ЧсСК Братислава (тепер Слов. Спорт. Клюб Братислава) не буде більше грати в ціло-державній лізі (statni liga), але весною почне грати в новозаложеній словацькій лізі.

У нас, в Карпатській Україні, однак ще й до сьогодні з організацією спорту й не рушено. В Ужгороді існувала ПРЖФ (Підкарпаторуська Жупа Фоотбалева) вл. пам. дра Брящайка, якої члени і функціонери, по забору Ужгороду (нагадаю, восени 1938-го західна частина Закарпаття відійшла до Мадярщини. – В. Б.), розбіглися і так наш спорт зістався без керівництва.

Наші клюби не можуть навіть грача перерегіструвати. Тут у найкоротшому часі мусить зробитися направа.

Отже колишні функціонери жупи малиб без протягу скликати збори й рішити про дальшу діяльність жупи, евентуально її ліквідації і заложити самостійний Футболевий Союз Карп. України.

Тільки потім можна буде приступити до загального реорганізування спорту в Карпатській Україні (наприкінці замітки значиться автор – Михайло Філак. – В. Б.).

* * *

Спортовий Клюб СК Королево над Т., розпущений. Замість старого мадярсько-чеського клюбу буде заложений новий український, правдоподібно Спортовий Клюб «Січ»

[«Нова свобода» за 12.01.1939].

«Назва Спортового Клюбу «Русь» буде змінена.

На посліднім засіданні відділу Спортового Клюбу «Русь» в Хусті було рішено, що на загальних зборах, які відбудуться правдоподібно 12. лютого ц.р. буде дана на програму і зміна дотеперішньої назви клюбу «Русь». Нова назва ще не відома, але буде то характеристична українська національна назва»

[«Нова свобода» за 14.01.1939].

«Перспективи и спортовні потреби С.К. Русь Хуст в наступній сезоні.

З великими територіяльними змінами, які настали в Карпатській Україні після віденського арбітражу, мале провінціаль. містечко стало столицею нашої держави. Воно діждалось неочікуваного розмаху. Населення його збільшилося до 30.000 (навіть сьогодні в Хусті менше мешканців! – В. Б.).

Хуст властиво є сьогодні так само нашим спортивним центром, після розпаду С.К. Русь Ужгород. Із всіх словянських клюбів, що були в Карпатській Україні, осталася тільки хустська «Русь».

Цей симпатичний клюб, що виріс з бідного провіціяльного гуртка грачів, був одним з найліпших клюбів в Східній Словаччині й Карпатській Україні. На жаль, в наслідок недостатку спортового щастя, йому не вдалось дістатися там, куди він справді належав: до дивізії.

В наступній сезоні С.К. Русь Хуст стоїть перед великою задачею спортового репрезентанта Карп. України. Нема причин, не вірити, що «Русь» виконає це своє завдання. Футболева команда буде посилена декілька новими грачами з бувших ужгородських клюбів, спеціально з С.К. Русь Ужгород. Перейдуть до нас: Кобзар, Палинчак, Чанчінов, Павел Криж, Плиська, Джубан. Крім того до клюбу вертається старий наш грач Осип Філяк. Ці нові грачі дають разом з домашніми добрий матеріял грачів. Після тренінгу й зіграння вони можуть дуже добре репрезентувати спорт Карпатської України.

Діяльність клюбу буде розширена ще на відділи легкої атлетики, гокею та лещетарства.

По організаційній сторінці клюб має добрих і свідомих співпрацівників, як др. Олександр Попович, брати Філяки та інші, що мають великі заслуги в піднесенню клюбу. Надіємось, що при реорганізації клюбу нам так само допоможуть старі спортовці, як панове Лавришин, Федак, Лацанич та інші, що перейшли, або остали на території Карпатської України.

Одним з головних питань реорганізації є питання площі. Дотеперішню площу ми приневолені будемо покинути. Так що в наступній весняній сезоні ми останемо без площі. Це питання потрібно вирішити чим скорше, тому що без відповідної площі праця на спортовому полі є неможлива. Ми одначе переконані, що як влада Карпатської України, так само головне місто (калька з чеської мови: словосполучення hlavnі mеsto означає «столиця». – В. Б.) вийдуть на зустріч свойому спортовому репрезентантові й приділять йому відповідну площу.

Дальшою дуже пекучою задачею є питання рівноцінних противників. Здається, що після страти клюбів, що остались на окупованій землі, прийдеться нам старатись про навязання спортових зносин з конкурентами за границею (отже, варіант заснування самостійного чемпіонату Карпатської України резонно не розглядався. – В. Б.), головно зі спортовими клюбами в Румунії, не тільки тому, що ми найдемо в них добрих партнерів, але і про добре комунікаційне сполучення та приятельське відношення нашої держави з румунами.

Все залежить від спортової публіки, щоб вона підтримала свій єдиний український клюб.

Як бачимо, спортові перспективи С.К. Русь Хуст дуже гарні. Потрібна тільки підтримка компетентних чинників, головно – реферату міністерства здоровля й фізичного виховання.

Закликуємо всіх спортовців, щоб приголосились до співпраці при реорганізації й побудованню сильного українського клюбу. Просимо, щоб стремління управи підтримували і поширювали ідею спорту з новим запалом, новим захопленням і енергією (підпис – Карло Колаж. – В. Б.

[«Нова свобода» за 05.02.1939].

«Перегляд заслужених спортових працівників (Др. Микола Долинай).

Хто зі спортовців Карпатської України не знає довголітнього урядуючого предсідника б. (бувшого, тобто вже неіснуючого. – В. Б.) С.К. Русь Ужгород, нині начальника міністерства здоровля і тілесного виховання – п. дра Миколу Долиная?

Не було змагань Руси, на якому не було би його. Найточніше ходив на засідання управи, може дякувати С.К. Русь, що одержала від краю великі субвенції, які перевищили 60.000 Кч і в цей спосіб уможливила декіль. добрим грачам доповнити І. дружину. Для грачів Руси орденував безплатно, давав їм ліки й був їм добрим батьком.

Його золоте серце знає кожен наш спортовець. Весь свій вільний (а багато разів і урядовий) час присвятив С.К. Русі (через «и», через «і»… – В. Б.), десяткам грачів обставав працю, його старанням дісталися наші молоді до вчительської семінарії, так, що Карпатська Україна мала ще не так давно славну дружину «літаючих вчителів», то в скоршій мірі йому маємо дякувати.

На його новому пості бажаємо йому багато успіхів для дальшої корисної праці в Карпатській Україні (надзвичайно важлива для історії та нащадків стаття, котра багато чого пояснює, підкріпляючи істину: без грошей, без матеріального підгрунтя великий спорт не заснувати. – В. Б.).

* * *

Спорт для спорту, чи спорт на услугах націй?!

Не мати ніяких замірів і стремлінь, нічого не бажати, це те саме, що не жити. Бо життя це боротьба (цитата з Віктора Гюго. – В. Б.), це вічний гін до волі, це бажання йти все вперед навіть хочби тернистою дорогою. Великого бажати, це основна причина діянь одиниць і націй. Бо немає меж ні стриму в поході на височини до Великої Цілі. Отож молодь, цей мотор нації, мусить кермуватися і мати лиш великі цілі, бо лиш до великого змагаємо ми. Перед українською молоддю ще довгий і тяжкий шлях, на якому нераз будуть кервавитися ноги, і треба буде нераз впасти на це, щоб знову встати та йти дальше. Але цим не повинен ніхто перениматись, бо лиш терневі шляхи ведуть до перемоги, і тому вони нас так манять. Перед українською молоддю повинна вічно стояти перед очима ідея Крутянців (героїв Крут. – В. Б.) і тих, хто своє життя положили під Базаром, і на Маківці, ідея бою під Мотовилівкою. Цього всього вимагає від української молоді Найвищий Імператив Нації.

Однак не може бути мови про виховання молоді, там де немає боротьби, де немає хотіння і волі перемогти, де боротьба є лиш тому, бо така професія.

Перед нами духовне переродження нації і ми мусимо вжити всіх зусиль, щоб молодь була вихована так, як хочемо ми, а не хтось інший, щоб молодь могла виконати всі обовязки які на неї треба буде наложити.

Отож мусимо подбати про те, щоб молодь підлягала таким впливам, яких ми собі бажаємо і щоб так виховувалсь, як цього вимагає ріст Нації.

Різні держави взяли молодь під свою опіку і зорганізували потрібне виховання молоді. В Німеччині і Італії вся молодь від 6-21 року життя виховується в різних організаціях. Навіть азіятські дикуни большевики подумали над своєрідним вихованням молоді.

І нині, коли фашистівські держави кинули клич: «Нація понад усе!», «Все для Нації» і коли націоналізм пробивається у всіх ділянках життя, ми кинули клич «спорт на услугах нації», «спорт в маси». Клич всім добре знаний, однак може не всім зрозумілий.

Дехто скаже: фраза гарна, але в щоденнім житті вона зовсім не до переведення. Ті люди трактують спорт, як своєрідну розвагу, а інші як зарібкову інституцію.

Таке розуміння спорту мусить пійти у нас в забуття. Так могло бути ще тому пів року, але нині буде цілком інакше. Ми виховаємо молодь на таких борців, як гридні Святослава Завойовника чи чубаті козаки запорозькі. Нинішня молодь мусить тямити, що лиш вона мусить і буде творити майбутнутність Українського Народу.

А така молодь може виховатись лиш у спорті. Старинні греки і римляни знали вже, яке значіння має спорт і свою молодь виховували на стадійонах, а матері-спартянки виховували своїх дітей і вчили їх, що вмерти можна лиш на полі бою, та виправлюючи в походи давали їм щити і говорили: «вертай з ним або на нім». І доки в старинних народів було таке виховання молоді, доти вони володіли, коли знову зачали вони забувати про найвищі ідеали і мораль в них впала – вони зникли з лиця землі.

Спорт має призвичаювати молодь до трудів і невигод, дати їй ідею боротьби і шляхотного змагання. Кожен спортовець, який іде до змагань на зеленій мураві мусить тямити про клич «Добути, або вдома не бути» бо не може бути мови між спортовцями про якійсь компроміс.

Спортовець не сміє вибірати золотої середини, а славу повинен здобути лише перемогою, здобутою своєю працею і силою, боротьбою. І нині, коли стоїмо перед реорганізацією спорту в Карпатській Україні, мусимо тямити, що через спорт доходимо до сили і до державницького виховання молоді.

Не може в нас нині бути мови про професіоналізм в спорті, чи трактування його як розваги. Ми розуміємо спорт, як передумову виховання молоді в державницькому дусі, як школу, в які молодь має набрати найкращих прикмет духа і тіла.

Не ходить нам про те, щоб ми здобули зараз, завтра якийсь рекорд. Ходить нам про поширення спортового духу і виховання цілих кадрів молоді, а між ними рекордмени знайдуться самі (на виправдання автору статті, котрий вдався до популяризації фашизму, скажу, що цим тоді перехворіли всі східноєвропейські (й не тільки) народи. – В. Б.). […]

* * *

Спортовці Карп. України.

Зашліть своїх уповноважених заступників на установчі загальні збори Карпато-Українського Тіловиховного Союзу (кажучи по-сучасному – Міністерство спорту чи Держкомспорт. – В. Б.), які відбудуться в неділю 12. березня в Хусті пополудня. Точний час і місце опублікуємо в наступнім числі. Рівночасно запрошуємо і представників Карпатської Січі а то як з Хусту, так і з цілої Карпатської України.

* * *

Кандидати на фут. суддів голосіться.

Провід секції фут. суддів підготовляє на 18. і 19. березня приготовчі курси для кандидатів на фут. суддів.

Спортовці, які хотять зголоситися на цей приготовчий курс, нехай подають свої назвиська до 15. ц.м. Зголошення зашліть до спортової редакції «Нової Свободи».

Булоб бажаним, щоб на суддівські іспити зголосилося як найбільше кандидатів, і то зі всіх округів нашої держави.

Іспит відбудеться кінцем березня в Хусті (тут і в трьох останніх номерах газети на спортивній рубриці значилося: «Редагує: Василь Федак». – В. Б.

[«Нова свобода» за 09.03.1939].

«Спортовці Карп. України!

Прийдіть всі на установчі загальні збори Карпато-Українського Тіловиховного Союзу, які відбудуться 12. березня ц.р. в рисунковій залі держ. горожанської школи (нині це гімназія-інтернат. – В. Б.) в Хусті. Початок о год. 10 дополудня.

* * *

Цілодержавна спортова рада.

В Празі відбувається зараз обєднання Всеспортового та Олімпійського Комітетів у нову найвищу цілодержавну організацію – Спортову Раду.

До компетенції Спортової Ради буде входити рішення всіх засадничих питань, цілодержавна репрезентація, міжнародні та олімпійські справи а також і спірні питання поміж поодинокими спортовими союзами.

Організація спорту, після думки нової централі, виглядатиме так: окремі галузі спорту кожної частин держави (Чехії, Словаччини та Карпатської України) входять у поодинокі державні союзи (футболева асоціяція, атлетична унія, боксерська унія, тощо) а ці вже творять Спортову Раду Республіки.

При такій конструкції цілодержавної Спортової Ради, з огляду на переважаючу кількість спортовців у Чехії та Словаччині, нема надії, аби там була рівнозначно заступлена Карпатська Україна. Тому, гадаємо, що було би доцільнішим, аби в кожній частині державної Федерації були створені окремі Спортові Ради, які би висилали своїх заступників у цілодержавну Раду. Лиш таким способом були би вповні забезпечені інтереси спортовців Карпатської України.

Таке рішення справи не виключало би схоронення цілодержавних центрів поодиноких виглядів спорту. Компетенція спортової ряди полягала би в загальному керуванню та координації чинности всіх ділянок спорту, а поодинокі союзи залишили би собі технічне керування справами своєї ділянки.

Теж є на часі аби керуючі спортові чинники Карпатської України обміркували питання своїх заступників перед центральними спортовими організаціями. Дотепер це по більшости рішалося в той спосіб, що заступництво передавалося чеху, що живе в Празі або околицях. Правда, що такі заступники коштували дешевше, ніж коли би мали доїздити кожного разу з Карпатської України до Праги. Але гадаємо, що в інтересі справи є, аби в будучині українських спортовців заступали лише українців. Адже в Чехії живе багато українців – чинних спортовців, котрих можна використати для цієї цілі. […]

* * *

Членам управи У.С.К. Хуст до відома.

Чергове засідання Управу У.С.К. (отже, такою була нова назва головної команди автономії. – В. Б.) Хуст відбудеться в пятницю 10. березня ц.р. о 6. год. вечером в адвокатській канцелярії п. урядуючого предсідника д-ра Поповича.

Тому, що розходиться о дуже важній річі, проситься о участь і точну появу»

[«Нова свобода» за 10.03.1939].

«[…] Перегляд заслужених спортових працівників. Августин Лавришин.

Всім спортовим працівникам на Карпатській Україні є дуже добре знаний чоловік, що найбільше працював над розбудовою українського спорту в Карпатській України, як основатель і довголітній провідник футболевого відділу б. С.К. «Русь» Ужгород, футб. суддя, член Словацько-Карпатоукраїнської дивізії, нині директор краєвого дружественного союзу п. Августин Лавришин. Він не лише заложив, але і успішно вів ужгородську Русь, спочатку слабого і малого українського клюбу, аж до державної ліги. Імя п. Лавришина тісно звязане з розвитком С.К. Руси взагалі і карпато-української футболевої жупи зокрема. Недармо назвали його «футболевим диктатором», бо це імя зовсім собі заслужив. Через своє рішуче і остре, але все справедлива поступовання.

Надіємося, що наш «диктатор» Лавришин і при свому великому занятті як директор Дружественного союзу не забуде про карпато-українське спортове життя та активно візьме участь як в К.У.Т.С., так і у футболевому союзі.

* * *

Футболеві судді увага!

Появіться в неділю 12. березня на установчих загальних зборах К.У.Т.С., де буде рішатися теж про вашу дальшу долю.

Після установчих загальних зборів К.У.Т.С.-у відбудуться установчі загальні збори Союзу Українських Суддів (беремо до уваги цю дату. – В. Б.). Збори відбудуться в українській горожанській школі в Хусті, початок о год. 10-ій рано.

* * *

Футболевим клюбам під розвагу!

До нашої спортової редакції часто засилають спортові товариства прохання, щоби заслати їм взірцеві статути для ново-заложених клюбів. О скільки такі прохання належатимуть до компетенції футболевого союзу, то просимо в подібних справах туди звертатися. Футболевий союз зачне вже в неділю 12. березня ц.р. свою діяльність (ось коли (за планом) мала бути заснована футбольна Асоціація Карпатської України! – В. Б.). Тому просимо всіх наших провінціональних спортових працівників, щоб в справах чисто футболевих зверталися все до Футболевого союзу. Точну адресу подамо після загальних зборів.

* * *

Спортовці голосіться до праці.

На наш перший виклик зголосилося вже 50 спортовців, які хочуть працювати в спорті і тіло-вихованні, та на жаль при наших далеко сяжних планах це число є дуже мале, тому ще раз просимо всіх спортових працівників зголошуватися до спортової праці. Карпатській Україні потрібно багато спортових каменярів»

[«Нова свобода» за 11.03.1939].

«Напередодні Загальних Зборів Тіловиховного Союзу.

Спорт… слово, яке вбилося в душу кожного молодця і дівчини, що не раз робить чуда і вміє доказати великих річей, має головно велике значіння серед нас українців.

Український нарід на Карпатській Україні, що перейшов тисячолітню неволю, і був використовуваний всякого рода окупантами, нині, коли дочекався волі і став вільним народом, мусить стерти залишки рабства і неволі, мусить стати народом славним і сильним, народом, що свою волю буде диктувати другим слабим народам. Стоїмо перед реорганізацією спорту в Карпатській Україні.

Мусимо створити Тіловиховний Союз, але не на папері, лиш дійсно сильну організацію, що буде мусіти діяти на взір німецького спортового Союзу чи італійського. Спортом мають цікавитися всі. Не лиш ті, що змагаються на зеленій мураві та виступають на всякого рода змаганнях, але усі люди, які є здібні вправляти спорт, повинні ним заниматися, як не активно, то принайменше спомагаючо. Спорт не може бути чужим для широких мас громадянства. Ми українці, мусимо тямити, що маємо перед собою ще багато праці, тому мусимо виховувати свою молодь на твердих витревалих юнаків, що твердо будуть стояти за правду. Тому взиваємо всіх українських громадян щоби мали більше зрозуміння для спорту і давали моральну і матеріяльну піддержку. Спортом можемо здобути більше, як деякими маловажними справами, бо спорт і виховує і робить найкращу пропаганду.

Стоїмо перед основуючи ми загальними зборами на порозі нового життя в історії українського спорту, зачинаєм творити нову епоху. Тож тямте, щоб історія не прокляла нас. Йдім до мети твердо, бо світ перед нами. […]

* * *

Спортовий Клюб при Карпатській Січі в Хусті.

Уже досить давно утворився при Карпатській Січі комітет для зорганізування спортового клюбу. Тому, що в Карпатській Січі є багато спортового матеріалу, цей клюб буде зорганізовано зі всіма вимогами сучасного спорту. Секція копаного мяча, спортових ігор та легко-атлетична є вже в стадії організації. Від кількох тижнів вправляють січовики в гімназійній руханковій салі руханку та приладівку кожного вівторка, четверга і суботу від 6:30-9 веч. Закуплено частинний виряд для секції копаного мяча і легкої атлетики. Цей клюб буде зорганізовано на взір військових клюбів і тому належати до нього можуть лише січовики. Установчі Загальні Збори відбудуться в короткому часі. Докладніший час і місце зборів подамо в наступних числах. Український спортовий світ є дуже задоволений, що будемо мати другий спортовий клюб, який побіч УСК-у буде репрезентувати український спорт у Хусті. Чесне спортове суперництво буде імпульсом до здобування все кращих осягів до українських, а опісля світових рекордів. Маймо надію, що в короткому часі побачимо наші спортові клюби в Хусті на спільних змаганнях в копаному мячі.

Всі, що хочуть вписатися до Спортового Клюбу при Карпатській Січі в Хусті, нехай зголошуються в теперішнього провідника клюбу секр. Січі віст. асп. В. Василька, в Головній Команді Січі в Хусті, Румунська 1. і у Володимира Павлюка в редакції Нової Свободи.

* * *

Україна потребує лише здорову молодь!

Дня 5. березня 1939. в Білках основувався Український Спортовий Клюб, завданням якого є виховувати здорову українську молодь, яка була б здібна працювати в користь свого народу й держави, а в дальнішому перебрати належні місця у розбудові України. До виділу ввійшли різні верстви населення, як інтелігенція, так і селяни, торговці й ремісники. Головою обрано дра Івана Очеретька, обв. лікаря, секретарем Остапа Грубого, фах. учит., скарбником Олексу Балога, держ. учит. Клюб подбав про вибір добрих фахівців на провідні місця тренерів, як інж. Вол. Немеш, був. співпрацівник СК Русь Хуст, Мих. Ретій, фах. уч. тілесної вихови, «Кротон» Фірцак Іван, чемпіон тяжкої ваги, інж.-інструктор підбивальної Романченко (дуже представницький склад! – В. Б.) й інш. Збори вибрали першим почесним членом н. премєра дра А. Волошина (після цього числа підшивка газети відсутня: либонь, вона припинила існування… – В. Б.

[«Нова свобода» за 12.03.1939].

«С.К. Русь Ужгород виграв чашу Підкарпатського Краю.

У середу 5 липня ц.р. новий мистець Підкарпаття Русь у складі: Шашовець, Совга – Радик, Повшик – Копчай – Іванчо, Цвекуш – Плиска – Чанчінов – Криж – Юхвид побідив УМТЕ во фіналовій грі о чашу Підкарпаття. Вислід 2:0. Голі дав Чанчінов 2 (мадярські футбольні чиновники, ледь не знищивши весь спадок чехословацьких попередників, вирішили зберегти один «релікт минулого» – кришталевий Кубок краю, що перед тим вручавсь у 1926, 1927 та 1938 роках; а тріумфатор обох першостей Підкарпаття отримував срібний приз, натомість за часів ЧСР переможці регіонального чемпіонату нагороджувалися кришталевою салатницею, котра нагадує відзнаку німецької Бундесліги… – В. Б.

[«Наступ» за 07.07.1939].

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2019 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 194

Модифіковано : 2.05.2018

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.