Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Синантропна рослинність та флора заплави Дніпра в Києві

Парнікоза І.Ю.

Синантропні рослинні угруповання є продуктом антропогенної діяльності. Вони формуються і утримуються виключно завдяки діяльності людини і супроводжують її поселення та місця активності. Ці угруповання з’являються там, де людини знищила природний рослинний покрив внаслідок розкопування землі, викидання сміття, інтенсивного механічного використання, а також агрозаходів на полях. Синантропна рослинність, таким чином, об’єднує рудеральні угруповання, що виступають на смітниках, придорожніх біотопах, на залишених городах, на відвалах, тобто територіях з поважно-зміненим середовищем існування, та сегетальні угруповання, які пов’язані з сільськогосподарськими територіями. Синантропні рослини, потрапляючи на антропогенно-змінені території, принаймні на початку, не зустрічають опору з боку рослин природних угруповань. Новоутворені синантропні угруповання, таким чином, характеризуються не великим терміном існування, що є результатом низької конкурентоспроможності заносних рослин, які входять до їх складу в порівнянні з видами природної флори. Дикі аборигенні види в випадку припинення антропогенного пресу витісняють синантропні заносні види з екосистем, відновлюється природна рослинність. Отже синантропні угруповання потребують постійного впливу людини (Wysocki, Sikorski, 2009).

Схема утворення синантропних рослинних…

Рис. 3. 132. Схема утворення синантропних рослинних угруповань: 1 – природне угруповання, 2 – площа вільна від рослин після знищення природної рослинності людиною, 3 – на вільну площу проникають апофіти та антропофіти, 4 – апофіти та антропофіти утворюють нове угруповання, а – характерний первинний склад рослинності, b – апофіти, c – антропофіти, d – напрямки проникнення рослин, е – фітосоціологічні зв’язки, за (Wysocki, Sikorski, 2009).

Формування синантропних типів рослинності має свою історію. Вирубуючи ліси, людина висівала на їх місці культурні рослини, з якими приходили нові синантропні види. В передісторичні і ранньоісторичні часи в Європі знайшли новий дім тут, головним чином, рослини з Азії та Південно-Східної Європи (Wysocki, Sikorski, 2009).

Дослідження палеоботанічних матеріалів з розкопу давньоруського часу (Х-ХI ст.) на Подолі, вул. Спаська, 35, див.( ) показало наявність низки бур’янів. Це зокрема пов’язані з культивованим в цей час просом мишій сизий (Setarіa glauca (L.) Beauv) та мишій зелений (Setaria viridis (L.) Beauv). Тут виявлено також такий давній бур’ян як кукіль звичайний (Agrostemma githago L.), лободу білу (Chenopodium album L.), яка могла вживатися в їжу, гірчак березковидний (Fallopia convolvulus (L.) A.Löve.), пов’язаний з витоптуванням гірчак звичайний, спориш (Polygonum aviculare L.), нітрофільна кропива дводомна (Urtica dioica L.), талабан польовий (Thlaspi arvense L.), подорожник ланцетний (Plantago lanceolata L.), жабрій (Galeopsis sp.), куколиця біла (Melandrium album (Mill.) Garcke), та перстач (Potentilla sр.).

З розвитком торгівлі та відкриттям нових земель, зростала кількість новоприбулих рослин, часом з дуже віддалених країн. Види переміщувалися разом з товарами. Значна кількість синантропних видів рослин була занесена, як екзоти до ботанічних садів, наприклад дурман (Datura stramonium L.), елодея канадська (Elodea canadensisRich.), золотушник велетенський (Solidago giganteaAit.). Групу таких видів без сумнівів занесених людиною і чужих нашій флорі називають антропофітами (пришельцями) (Wysocki, Sikorski, 2009).

Частина рослин-пришельців має широку екологічну амплітуду та швидке визрівання насіння, що дозволяє їм освоїти угруповання, які ще не стабілізувалися. Внаслідок цього окремі рослини можуть проходити кілька поколінь на рік. Зазначені рослини також мають великий насіннєвий банк та здатність розмножуватися вегетативно. В районах найбільшого антропогенного пресу поширені угруповання одно-дворічних сегетальних чи рудеральних рослин – порядок Polygono-Chenopidietalia класу Stellarietea media, які існують в умовах щорічної агрокультури. Тут рослини змушені розвиватися дуже швидко. В умовах рудеральних угурповань (ряд Sysymbrietalia class Stellarietea media) – газонів, місць забудови та складування матеріалів, де частота трансформації є такою ж як на полях. Меншому впливу підлягає рослинність на полях зернових та лену (порядок Centauretalia cyani класу Stellarietea media) (Matuszkiewicz, 2008; Wysocki, Sikorski, 2009).

Відносно невеликому пресу підлягають угруповання багаторічних рудеральних рослин. Вони зростають на територіях частково деградованих, як у випадку класів Artemisietea vulgaris та Epilobietea angustifolii. В склад цих фітоценозів входять перш за все витривалі рослини адаптовані до спорадичного – раз на кілька років впливу людини. Часто вони пов’язані з певним чітко окресленим типом середовища – смітником, насипом, придорожніми смугами, кар’єрами тощо. Вони мають велику продуктивність та потребують мінімальних заходів для підтримки в часі.

Галінсога війчаста (Galinsoga… Кропива дводомна (Urtica dioica L) –…
Рис. 3. 133. Галінсога війчаста (Galinsoga ciliata (Rafin.) S.F.Blake) – зразок рослини пришельця з Південної Америки Рис. 3. 134. Кропива дводомна (Urtica dioica L) – зразок аборигенної рослини, що увійшла до синантропних рослинних угруповань

Окрім них в складі синантропних рослинних угруповань виявилися також аборигенні види, які на трансформованих людиною теренах знайшли своє друге середовище існування. Прикладом може слугувати кропива звичайна чи суниці лісові. Групу таких аборигенних видів, які колись зустрічалися лише в природних угрупованнях, а тепер поширені на антропогенних угрупованнях називають апофітами (аборигенні види). Відсутність інформації щодо складу первинного рослинного покриву утруднює остаточне віднесення деяких видів до категорії антропофітів чи апофітів. При цьому вид може бути апофітом для частини країни, в іншій же її частині виступає антропофітом (Wysocki, Sikorski, 2009).

Схема будови синантропного угруповання…

Рис. 3. 89d. Схема будови синантропного угруповання – асоціації Sambucetum nigrae, за (Wysocki, Sikorski, 2009)

На дніпровській заплаві синантропна рослинність вкриває великі площі, чому сприяє інтенсивне пошкодження рослинного покриву внаслідок людської діяльності. Зокрема до кардинальної трансформації заплавної рослинності призводить гідронамив під забудову прибережних територій. На таких піднятих над рівнем Дніпра ділянках спонтанно формується синантропна пісколюбна рослинність, за участі значної кількості бур’янів. У складі таких спонтанних рослинних угруповань поширилася низка дуже небезпечних інвазивних рослин, таких як амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.), що дуже алергогенна, ценхрус (Cenchrus longispinus (Hack) Fern.) (у Києві вперше був виявлений на пісках Оболоні) та ін. (Протопопова, Шевера, 2010). Наразі нами ценхрус виявлений на Запісоччі Північному біля проспекту, на Оболоні біля озера Верблюд та на Бортничах біля ЕДАПС.

Cenchrus Синантропна рослинність
Рис. 1.6.135. Ценхрус довгоостий – дуже небезпечний бур’ян, Запісоччя Північне, лівобережна заплава Рис. 1.6.136. Формування спонтанної рослинності на штучних піщаних дюнах, що повстали внаслідок гідронамиву, Запісоччя Південне

У випадку островів найбільші вкраплення рудеральної рослинності спостерігаються на островах, з якими існує сполучення мостами: Трухановому, Муромеці, Венеціанському, або таких, що сполучаються з прибережними урочищами – Жуковому острові. Адже тут прокладено дороги, порушено природний покрив, що сприяє проникненню адвентивних та рудеральних видів, серед яких найбільш поширеними є гикавка сіра (Berteroa incana (L.) DC.), грицики звичайні (Capsella bursa-pastoris (L.) Medik.), жовтушник розлогий (Erysimum canescens Roth), лобода біла (Chenopodium album L.), герань Роберта (Geranium robertianum L.), чорнокорінь лікарський (Cynoglossum officinale L.), золотушник канадський (Solidago canadensis L.), гаркуша нечуйвітрова (Picris hieracioides L.), злинка канадська (Conyza canadensis (L.) Crong.), стенактіс однорічний (Stenactis annua L), розрив-трава дрібноквіткова (Impatiens parviflora DC), собача кропива (Ballota nigra L.), підмаренник ціпкий (Galium aparine L.). Окрім того спостерігається небезпечне витіснення одним заносним видом близького аборигенного виду. Так, наприкінці 1970-х р. у Києві вперше знайдено у районі пристані череду листяну (Bidens frondosa L.), що походить з Північної Америки. Наразі вона розповсюдилася по всьому Києві. А на берегах Дніпра та островах витіснила аборигенний вид – череду трироздільну (Bidens tripartita, Протопопова, Шевера, 2010).

Незважаючи на всі спроби мешканців розлогих новобудов Позняків та Осокорків розбити тут сади, звичайні дерева тут приживаються дуже погано. Аналогічна проблема спостерігається на житловому масиві Троєщина. Пригнічені деревця, що виросли з часу намивання лівобережних масивів яскраво контрастують з оксамитовим рослинним покривом островів чи залишків природних заплавних урочищ, що виразно демонструє всю «велич» людського генія. Потрібен значний час для накопичення тут перегною необхідного для кращого росту дерев. На не намивних гуртах природна рослинність заплави часто також трансформована такими штучно створеними типами рослинності, як паркові комплекси та ділянки садово-дачних товариств.

Фрагмент спонтанного синантропного… Синантропна рослинність – садово-дачні…
Рис. 1.6.137. Фрагмент спонтанного синантропного угруповання рудеральних багаторічників на вирубці , урочище Горбачиха Рис. 1.6.138. Синантропна рослинність – садово-дачні ділянки Русанівських садів, становить велике значення для різноманіття тварин

Найчастіше угруповання синантропних рослин розглядаються як неужитки без якогось господарського значення (Wysocki, Sikorski, 2009). Проте навіть рудеральні типи рослинності, це не сміття, а своєрідні біотопи, які в сучасному світі теж мають свою цінність. Зокрема велике значення мають вони для зимуючих у нас птахів. Саме тут малі горобині птахи, такі як щогли (Carduelis carduelis), зеленяки (Carduelis chloris), чечітки (Carduelis flammea) знаходять насіння будяку (Cirsium), енотери (Oenothera) та лободи (Chenopodium), на якому тримаються всю зиму. Зрозуміло що чим більші зарості цих бур’янів, тим більше корму мають птахи. Отакий парадокс про який варто пам’ятати.

Садово-дачні ділянки по берегах Дніпра також вже міцно увійшли в трофічні ланцюги на заплаві. Зокрема, важливе значення мають розташовані подекуди по заплаві старі сади (зокрема в дачних масивах на Микільській слобідці та Осокорках). Тут взимку годуються омелюхи (Bombycilla garrulus), дрізд чикотень (Turdus pilaris), снігурі (Pyrrhula pyrrhula), костогризи (Coccothraustes coccothraustes), сирійські дятли (Dendrocopos syriacus) та ін. птахи. Наявність горобиних приваблює сюди хижаків, таких як яструб малий (Accipiter nisus) чи сов.

Заносні та рудеральні види вже так глибоко проникли до ценозів заплави, що почали відігравати не тільки кормову, але й захисну роль для багатьох тварин. В них і на них тварини будують свої гнізда та ховаються. Зважаючи на це, будь-яка боротьба з ними вже не тільки не має практичного сенсу, але і може призвести до наступного порушення вже стабілізованих нових заплавних екосистем.

Певне значення мають синантропні рослинні угруповання і для людини. Так, частина рудеральних видів є цінними лікарськими рослинами, як, наприклад, м’яточник чи собача кропива (Leonurus cardiaca L.). чи чорнокорінь (Cynoglossum officinale L.), тож, їх ресурси у віддалених від доріг натуральних місцезростаннях становлять велику цінність. Аморфа чагарникова (Amorpha fruticosa L.), великі зарості якої, наприклад, поширені на острові Трухановому і досі становить велике значення, як закріплювач дніпровських пісків. В останній час помічено також фіто-санітарне, а також естетичне значення синантропної рослинності. В Голландії, Швейцарії, Німеччині рудеральну рослинність свідомо використовують в озелененні. Кількість площ їх в містах росте. Синантропна рослинність як ніяка ніша пристосована до умов існування в містах (Wysocki, Sikorski, 2009).

Рослини, які входять до синантропних угруповань становлять також значну цінність для людини. Зокрема тут зустрічається багато цінних лікарських рослин. Зокрема, лобода біла (Chenopodium album L.) – «бур’ян для голодних», має багато вітаміну С. Але не рекомендується вживати її сирою, достатньо її запарити окропом, а потім підсмажити. Колись готували її з картоплею і сметаною, або яйцями. При цьому вона смакувала як шпинат. В деяких регіонах додавали її до супу. З насіння лободи можна готувати кашу, або змелити їх на хліб. Листки цикорію (Cichorium intybus L.) являють собою ідеальний замінник кави, молоді листки цієї рослини також їстівні, але треба любити їх трохи гіркий смак. Подрібнене листя синяка звичайного сік цієї рослини пришвидшує загоєння ран. Полин гіркий (Artemisia absinthium L.) має цінні властивості, він сприяє виділенню шлункового соку, покращує апетит та діє проти паразитів. Польовий мак (Papaver rhoeas L.) – його запарені пелюстки мають протизапальний і в’яжучий ефект на верхні дихальні шляхи (Szymańska, 2017).

При створенні національного природного парку «Дніпровські острови» у Києві ділянки з синантропною рослинністю придатні до включення до зон регульованої та стаціонарної рекреації, а також господарської діяльності. Заходи по боротьбі мають вживатися лише у випадку найнебезпечніших карантинних бур’янів, таких як ценхрус, які є ще шанс зупинити.