Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Алювіальна рослинність та флора заплави Дніпра в м. Києві

Парнікоза І.Ю.

Алювіальна рослинність (союз Chenopodion fluviatile та асоціація Rumicetum maritimi союзу Bidention tripartitae з класу Bidenteteatripartiti, асоціація Eleochaito acicularis – Limoselletum aquaticae з союзу Elatini–Eleocharition ovatae класу Isoeto-Nanojuncetea, а також союз Eleocharititon acicularis класу Littorelletea uniflorae) займає проміжне положення між водною та прибережно-водною рослинністю. Вона представлена піонерними комплексами на піщаних та мулистих мілинах, що починають формуватися з середини літа у процесі поступового спаду води (Сенчило, Гончаренко, 2008). Угруповання вільні від води принаймні 3-4 місяці (Matuszkiewicz, 2008). За сприятливих умов алювіальна рослинність є первинною стадією заростання затоплюваних пісків, наступною стадією розвитку є прибережно-водна рослинність, а кінцевою – розвиток лісів з білої верби (про них нижче), які витримують значене затоплення і є стабільними (клімаксними) угрупованнями у даних умовах.

Solanum_dulcamare

Рис. 1.6.15. Фрагмент алювіальної рослинності, урочище Горбачиха

Найкращий опис формування алювіальної рослинності залишив для нас відомий американський екофілософ Олдо Леопольд:

«Деякі образи стали відомими, завдяки тому, що вони являють собою речі тривалі і таким чином придатні для огляду кожного наступного покоління, а в кожній генерації знаходяться люди, які можуть їх оцінити. Знаю полотно таке недовговічне, що рідко коли взагалі кимсь оглядається, хіба що може якимось мандрівним оленем. Артистичним художником є річка, яка перед тим як я встигну закликати приятелів, щоб вони могли подивитися на її витвір, на завжди забирає його від людських очей. Потім існує воно тільки в очах моєї душі…Початком справи є широка смуга мулу, нанесена тонким шаром на пісок відступаючого берега. Коли вона поволі висихає на сонці, щиглики купаються в її калюжах, а олені, чаплі… та черепахи покривають її мереживом своїх слідів. На цьому етапі ще не відомо, чи станеться ще щось більше. Лише коли я бачу, що смуга мулу вкривається ситнягом (Eleocharis -авт.), то з того часу приглядаюся далі уважніше, адже це є сигнал, що річка має настрій до малювання. Майже протягом однієї ночі, ситняг створює густу дернину, таку буйну та густу, що полівки з пагорбів неподалік не можуть встояти перед таким видовищем. Вони масово напливають на зелені пасовища і можна побачити сліди їх нічного плавання в оксамитових глибинах. Лабіринт впорядкованих мишиних стежечок свідчить про їх ентузіазм. На цьому етапі з вологого піску під зеленою смугою виростають проростки рослин, яких є занадто багато, щоб їх порахувати, і занадто малі, щоб можна було їх розпізнати. Якщо хочеш оглянути цей витвір, залиш річку ще на три тижні наодинці, а після того відвідай косу певного ясного ранку, одразу після того як сонце розпорошить ранковий туман. Художник вже наклав барви та закріпив їх росою. Не повертайся більше, щоб вдруге побачити зелене пасовище, тому що його вже там не буде. Або спадаюча вода висушить його, або підвищення рівня води очистить косу, повертаючи йому первинну простоту чистого піску. Проте можеш розмістити його образ в своїй душі і мати надію, що наступного року на річці знову спливе малярська палітра» (Leopold, 2004).

В минулому – до зарегулювання Дніпра в Києві алювіальна рослинність була значно ширше поширена на київській заплаві. Для заплави Дніпра був характерний режим тривалих розливів. Внаслідок цього значна частина заплави протягом двох місяців перебувала під водою. Тривале затоплення приводило до повстання нових піщаних кіс та мулистих відкладів, які після спаду води ставали придатними для формування піонерних псамофітних ценозів. Алювіальні угруповання згадуються Е. (М.) Шарлеманем для Труханового острова 1914 р.:

«У води рясно зростають смикавець Cyperus…і на відмілинах прилеглих до нього домінуючими формами є.., авран лікарський Graciola officinalis L. та ін.» (Шарлемань, 1914).

Алювіальна рослинність Стрілолист
Рис. 1.6.34. Фрагмент алювіальної рослинності, о. Пташиний – невисокий піщаний острівець, що знаходиться в умовах натурального заплавного режиму Рис. 1.6.35. Стрілолист – рослина, яка зростає на межі суто-водної та прибережно-водної рослинності, а також в алювіальних угрупованнях

Флористичне ядро алювіальних угруповань формують чихавка звичайна (Ptarmica vulgaris D. С.), заносний вид – череда листяна (Bidens frondosa), гірчак малий (Polygonum minus Huds.), надзвичайно тендітна болотниця голчаста (Eleocharis acicularis (L.) R. & S.), подорожник середній (Plantago intermedia DC.) – річкова раса усім відомого подорожника великого, смикавець бурий (Cyperus fuscus L.), вероніка джерельна (Veronica anagallis-aquatica L.), і подібна до неї вероніка потокова (Veronica beccabunga L.), що має коротші округлі листки, ситник чорний (Juncus atratus Krock) – з яскраво чорними колосками, незабудка болотяна (Myosotis scorpioides L.) – чарівні блакитні квіточки якої з жовтогарячою серединкою дійсно незабутні, всюдисущій стрілолист, бульбокамиш морський (Bolboschoenus maritimus (L.) Pall.) – з тригранними стеблами та загостреними коричневими колосками, з яких під час квітування стирчать ніби припрошені борошном квітки, водяний хрін земноводний (Rorippa amphibia (L.) Besser), який більше нагадує за квітами звичайну капусту, а соковиті повзучі стеблі викликають асоціації з рослинами тропічних лісів та ін. На мілинах наявні численні проростки верби білої (Salix alba L.) – перша заявка справжнього господаря заплавних екосистем.

В найбільш розвинутому вигляді алювіальні угруповання можна побачити в Києві в пригирловій частині р. Десна, де зберігся природний гідрорежим. У складі тутешніх алювіальних угруповань навіть зустрічаються регіонально-рідкісні види діхостиліс Мікелі (Dichostylis micheliana (L.) Nees) та частуха ланцетна (Alisma lanceolatum), яка відрізняється від подорожникової вужчими листками та рожевими квітами.

Одною з найоригніальніших і досить поширених водних рослин, поширених і у складі алювіальних комплексів є стрілолист, що не тільки утворює різні листки у залежності від глибини заглиблення їх під воду, але й їстівні бульби, що нагадують невелику картоплю. Навесні вони можуть проростати і дають початок новим рослинам.

У червні-серпні стрілолист квітує суцвіттями з надзвичайно гарних білих квіток. Після дозрівання насіння стрілолиста тривалий час плаває поверхнею води і течією розноситься на значні відстані. Це гарантує цій рослині широке поширення.

Дані угруповання дуже чутливі до антропогенного пресу (Matuszkiewicz, 2008). Алювіальна рослинність охороняється також міжнародному рівні, зокрема так звані європейсько-сибірські низькорослі однорічні земноводні угруповання (за винятком угруповань ситнику жаб'ячого) за участю смикавцю бурого Cyperus fuscus – С 3.51 охороняються Додатком 1 до Резолюції №4 Бернської конвенції (БК), а алювіальна рослинність загалом Директивою з охорони біотопів Європейського Союзу як природна евтрофічна рослинність угруповань Chenopodion fluviatile, Bidention tripartitae p. p., Elatino–Eleocharition ovatae p. p. Bidention – код угруповання 3270–1 (, Тлумачний.., 2017).

Для забезпечення охорони алювіальних угруповань заплави Дніпра в Києві необхідне збереження природного гідрорежиму Дінпра там де він ще збергіся та включення місць поширення цих угруповань в заповідну зону та зону регульованої рекреації національного природного парку «Дніпровські острови».