Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

4.4.1. Особливості локусу контролю у структурі копінг-поведінки працівників податкової міліції

Корсун С.І., Ткачук Т.А.

У проведеному дослідженні за основу були прийняті наступні положення:

– інтернальна орієнтація є одним з самих потужних особистісних копінг-ресурсів, яка чинить опір стресогенним впливам;

– особистість може більш успішно здійснювати контроль над середовищем в одних сферах діяльності і менш успішно – в інших;

– як інтернальний, так і екстернальний контроль пом’якшують стресогенний вплив середовища, хоча інтернальний локус контролю дозволяє адаптуватися на більш високому функціональному рівні.

Результати дослідження вікових особливостей локусу контролю курсантів першого та п’ятого курсів факультету податкової міліції, отримані за допомогою методики «Рівень суб’єктивного контролю» Є. Бажина із співавторами [12] представлені у таблиці 4.6.

Таблиця 4.6. Результати дослідження локусу контролю у курсантів факультету податкової міліції

Шкали Середні значення (М ± m) Р
Курсанти 1-го курсу Курсанти 5-го курсу
Інтернальність загальна (Із) 24,45 ± 2,16 26,41 ± 2,17 Р < 0,05
Інтернальність у сфері досягнень (Ід) 5,05 ± 0,54 5,47 ± 0,61
Інтернальність у сфері невдач (Ін) 4,53 ± 0,33 5,59 ± 0,65 Р < 0,05
Інтернальність у сімейних стосунках (Іс) 5,32 ± 0,34 5,09 ± 0,13
Інтернальність у сфері виробничих стосунків (Ів) 5,76 ± 0,14 5,23 ± 0,15
Інтернальність у сфері міжособистісних стосунків (Ім) 2,68 ± 0,13 1,76 ± 0,32 Р < 0,05
Інтернальність у ставленні до здоров’я і хвороби (Іх) 5,34 ± 0,17 4,55 ± 0,37 Р < 0,05

У процесі дослідження рівня суб’єктивного контролю було виявлено чотири значущі відмінності (р<0,05) між групою курсантів першого та п’ятого курсів.

За шкалою інтернальності в сфері невдач показник у групі курсантів п’ятого курсу перевищує аналогічний в групі курсантів першого курсу на 1,06 балів (р<0,05). Цей факт дає право припустити, що відповідальність за неприємності та невдачі випускники у більшій мірі схильні брати на себе, а не звинувачувати в них інших або вважати їх збігом несприятливих обставин або невезіння.

За шкалою інтернальності в міжособистісних стосунках показник у групі курсантів першого курсу перевищує аналогічний в групі випускників на 0,92 бали (р<0,05). Такий результат свідчить про більшу вираженість цієї змінної в групі першокурсників. Для курсантів обох груп характерні такі особливості міжособистісних стосунків, як активність, компетентність та відповідальність за позитивні чи негативні варіанти наслідків цих стосунків, але треба зазначити, що такі особливості все ж таки більш виражені в групі першокурсників, що для професійного становлення офіцера податкової служби має важливе значення.

За інтернальністю здоров’я вищим (на 0,79 б.) виявився показник в групі першокурсників у порівнянні з групою випускників (р<0,05). Тобто, курсанти п’ятого курсу менш прискіпливо ставляться до свого здоров’я, схильні вважати здоров’я й хвороби випадковими, а в одужанні сподіваються на лікарів. Водночас першокурсники більш схильні до особистої відповідальності за стан свого здоров’я, у разі хвороби звинувачують у цьому самі себе й вважають, що одужання залежить від їхніх особистих зусиль.

За шкалою загальної інтернальності показники виявилися наступними: у першокурсників – 24,45 б., у групі випускників – 26,41 б. Тобто, даний показник у курсантів п’ятого курсу на 1,96 б. вищий (р<0,05), ніж у першокурсників, що свідчить про меншу вираженість в останніх загальної інтернальності, хоча обидва показники знаходяться в межах середньої норми (12 – 32 б.). Це дає право припустити факт наявності у досліджуваних обох груп відчуття власної сили, компетентності у розв’язанні життєвих проблем, відповідальності за те, що відбувається, самоповаги, соціальної зрілості і самостійності особистості. В одній і тій же ситуації вони приписують (розподіляють) відповідальність як собі, так і учасникам цієї ситуації. Проте, показник за цією шкалою не в значній мірі більш вираженим виявився у п’ятикурсників, що дає право стверджувати, що випускники спроможні більш активно протидіяти, коли ними намагаються маніпулювати, не схильні підкорятись тиску інших, відрізняються способами інтерпретації різних соціальних ситуацій: активно шукають інформацію, завдяки цьому більш про неї інформовані.

Отже, представники обстежуваних груп засвідчили суттєво виражений інтернальний локус контролю, що свідчить про наявність у них системи переконань, мотивацій, особистої відповідальності за будь-яку подію, впевненість у власних силах. Майбутні податківці вважають, що більшість подій в їхньому житті – це результат їх власних дій, що вони можуть ними керувати, долати перешкоди і відчувати відповідальність за ці події. Вони емоційно стабільні, вперті, рішучі й відповідальні, відрізняються комунікативністю, самовладанням і стриманістю.

Результати дослідження локусу контролю малодосвідчених та досвідчених офіцерів податкової міліції подані у таблиці 4.7.

Таблиця 4.7. Результати дослідження локусу контролю офіцерів податкової міліції

Середні значення (М ± m)
Шкали Малодосвідчені Досвідчені Р
Інтернальність загальна (Із) 26,58 ± 2,14 24,51 ± 2,13 Р < 0,05
Інтернальність у сфері досягнень (Ід) 7,45 ± 0,12 6,78 ± 0,36
Інтернальність у сфері невдач (Ін) 5,64 ± 0,43 4,66 ± 0,21 Р < 0,05
Інтернальність у сфері сімейних стосунків (Іс) 4,54 ± 0,23 5,56 ± 0,33 Р < 0,05
Інтернальність у сфері виробничих стосунків (Ів) 6,78 ± 0,32 7,67 ± 0,22 Р < 0,05
Інтернальність у сфері міжособистісних стосунків (Ім) 1,76 ± 0,23 2,41 ± 0,12
Інтернальність у ставленні до здоров’я і хвороби (Іх) 5,25 ± 0,56 4,34 ± 0,41 Р < 0,05

В обох досліджуваних групах за більшістю показників суттєво виражена інтернальність, тобто пошук причин і наслідків життєдіяльності з відповідальністю за все, що відбувається.

Показник загальної інтернальності в групі досвідчених офіцерів становить 24,51 б., а малосвідчених – 26,52 б., що на 2,01 б. більше, ніж у досвідчених (р < 0,05). Такі відмінності означають, що для малодосвідчених офіцерів у більшій мірі, ніж для досвідчених притаманна вираженість локусу контролю, який проявляється у впевненості в своїх силах, можливостях, що залежать від самої особистості, активності й особистої відповідальності за все, що відбувається навколо, і за себе.

Статистично значущі відмінності між досліджуваними групами вивлені за шкалою інтернальності в сфері невдач. Цей показник у групі малодосвідчених офіцерів перевищує аналогічний в групі досвідчених на 0,98 б. (р<0,05). На думку автора це можна пояснити більш розвиненим почуттям суб’єктивного контролю у ставленні до негативних подій і ситуацій у малодосвідчених офіцерів, що проявляється у схильності звинувачувати самого себе у неспроможності конструктивно розв’язати складні життєві ситуації.

Показник інтернальності у сфері виробничих відносин в групі досвідчених фахівців становить 7,67 б., а малодосвідчених 6,78 б., що на 0,89 б. менше, ніж у досвідчених (р<0,05). Такі відмінності, на думку автора, означають, що із збільшенням стажу служби офіцери-податківці активніше шукають вихід із складних службових ситуацій, що виявляється в активній спрямованості щодо досягнення мети та подоланні перешкод, а також в наполегливому бажанні знайти конструктивний вихід із складної ситуації навіть у разі невдач.

Прояви інтернального локусу контролю у виробничих відносинах в них найчастіше пов’язані з організацією своєї служби, взаємостосунками у колективі, а також у стилі спілкування з суб’єктами оподаткування. Варто зауважити, що іноді офіцери висували невиправдано завищені вимоги до останніх та колег по роботі, робили різкі зауваження та вказівки.

Зіставлення показників за шкалою інтернальності в сімейних стосунках показує, що вони в обох групах знаходяться в межах середнього рівня. В групі досвідчених офіцерів-податківців менший рівень інтернальності в сімейних стосунках, ніж в групі малодосвідчених (відповідно 4,54 і 5,56 б. при р<0,05). Середній рівень вираженості шкали інтернальності сімейних стосунків вважається М = 3,6 ± 0,5. Цей факт свідчить про те, що в обох групах обстежувані вважають себе відповідальними за події у своєму сімейному житті.

За шкалою інтернальності у ставленні до здоров’я та хвороби відмінності показників були наступними: в групі досвідчених він склав 4,34 б., а у групі малодосвідчених вищий і дорівнює 5,25 б. (р<0,05). Середній рівень вираженості шкали інтернальності здоров’я вважається М = 4,4 ± 0,37. За інтерпретацією цього показника вищий рівень, що спостерігається в групі малодосвідчених офіцерів свідчить про те, що в основному вони вважають себе відповідальними за своє здоров’я. Натомість досвідченим офіцерам, за отриманими результатами, більш притаманно вважати здоров’я і хворобу як наслідок випадку і сподіватися, що одужання прийде в результаті докладання зусиль інших людей, передусім лікарів.

Отже, невеликі відмінності показників у групі малодосвідчених та досвідчених офіцерів-податківців та достатньо високий рівень загальної професійної та інтернальності у сфері досягнень в обох групах групах свідчить про те, що в структурі копінг-поведінки вони розширюють діапазон стратегій досягнень мети й подолання стресу та забезпечують стресостійкість.

Особливості відмінностей інших змінних полягають в більшій вираженості у групі малодосвідчених спеціалістів у порівнянні з досвідченими загальної інтернальності, інтернальності в сфері невдач та інтернальності здоров’я. Це пояснюється тим, що малодосвідчені офіцери-податківці прагнуть до самоствердження, до налагодження соціальних зв’язків, контактів, самостійності, підтвердження своєї професійної компетентності, активності, визнання їх за особистісними й професійними якостями в соціальному середовищі професійних податківців.

Результати дослідження локусу контролю курсантів та офіцерів податкової міліції подані у таблиці 4.8.

Таблиця 4.8. Результати дослідження локусу контролю курсантів та офіцерів податкової міліції

Шкали Середні значення (М ± m) Р
Офіцери Курсанти
Інтернальність загальна (Із) 26,65 ± 2,16 21,56 ± 2,17
Інтернальність у сфері досягнень (Ід) 7,45 ± 0,72 6,37 ± 0,66
Інтернальність у сфері невдач (Ін) 5,73 ± 0,65 4,63 ± 0,33
Інтернальність у сфері сімейних стосунків (Іс) 5,42 ± 0,55 5,02 ± 0,33
Інтернальність у сфері виробничих стосунків (Ів) 7,88 ± 0,33 5,78 ± 0,45 Р < 0,05
Інтернальність у сфері міжособистісних стосунків (Ім) 1,86 ± 0,50 2,51 ± 0,44
Інтернальність у ставленні до здоров’я і хвороби (Іх) 4,21 ± 0,37 4,55 ± 0,47

За результатами проведеного дослідження достовірні відмінності (р<0,5) встановлені лише за шкалою інтернальності у сфері виробничих стосунків (Ів) між показниками курсантів (М = 5,78 ± 0,45) та офіцерів (М = 7,88 ± 0,33). У той час як за шкалами: загальної інтернальності, інтернальності у сфері досягнень, невдач, сімейних, міжособистісних стосунків та ставленні до здоров’я та хвороби між показниками представників обстежуваних контингентів статистично достовірні відмінності не виявлені.

Загальна інтернальність контролю (Із) в офіцерів та курсантів підрозділів податкової міліції є результатом його здійснення у досягненнях, невдачах, ставленні до здоров’я та хвороби, а також соціальних комунікативно значущих сферах – виробничих, сімейних і міжособистісних стосунках. Показники обстежуваних груп за даною шкалою свідчать про те, що вони в цілому вважають себе відповідальними за все, що відбувається у їхньому житті і за рішення, які ними приймаються. Хоча більш низькі показники у курсантів (М = 21,56 ± 2,17) порівняно з офіцерами (М = 26,65 ± 2,16) відображають їх більшу схильність шукати причини невдач у зовнішніх причинах.

Показники інтернальності у галузі досягнень (Ід) в офіцерів (М = 7,45 ± 0,72) та курсантів (М = 6,37 ± 0,66) податкової міліції свідчать про схильність досліджуваних груп брати на себе відповідальність за поведінку, емоційний стан і реалізацію копінг-стратегій в ситуаціях, які призводять до успіху, а також про здійснення контролю за змінами, що відбуваються у їхньому житті та можливістю їх використати для досягнення поставлених цілей і самоствердження. Для цього офіцери та курсанти-податківці найчастіше використовували копінг-стратегії, спрямовані як на розв’язання проблем, так і на пошук соціальної підтримки від системи соціально-підтримуючої мережі, в якій прогнозували отримання очікуваного результату: освіти, престижної роботи з високою оплатою праці, чергового офіцерського звання, досягнення матеріального, морального і сімейного благополуччя тощо. Представники обстежуваних груп були схильні пояснювати успіхи і досягнення поставлених цілей своїми зусиллями і проявом особистісних якостей, підкреслювали значущість досягнень, у той час як недоліки пояснювали несприятливими зовнішніми обставинами, нерозумінням і ворожістю оточуючих. Вони вважали, що їх успіхи – це результат власних зусиль і що і надалі вони спроможні успішно досягати поставлених цілей.

Щодо невдач (Ін), то інтернальність курсантів (М = 4,63 ± 0,33) та офіцерів-податківців (М = 5,73 ± 0,65) виражалася як у схильності шукати причини відсутності успіхів у недостатньо ефективному плануванні і послідовності власних дій та рішень, спрямованих на досягнення цілей, недооцінці своїх особистісних копінг-ресурсів і здатності впоратися з проблемною ситуацією, так і у причинах, які від них не залежали: приписування відповідальності за те, що відбувається іншим людям, або вважали їх результатом невезіння. Сприйняття деяких проблем і стресових ситуацій як таких, що загрожують соціальному престижу і благополуччю провокувало не лише використання активних копінг-стратегій, але і відмову курсантів та офіцерів розв’язувати проблемні ситуації, використовуючи різні механізми уникання.

Порівняння інтернальності у сфері сімейних стосунків (Іс) виявило високу значущість для обстежуваних груп системи сімейних соціально-підтримуючих зв’язків і потребу встановлювати в ній емоційно теплі стосунки, які дозволяють відчувати свою значущість, а також отримувати і надавати підтримку у проблемних та стресових ситуаціях. Підвищений інтерес курсантів (М = 5,02 ± 0,33) до встановлення стосунків у подружжі, розподілу обов’язків між членами родини викликаний тим, що для більшої їх частини створення сім’ї у майбутньому є актуальною подією. Виражений у сфері сімейних стосунків локус контролю в офіцерів (М = 5,42 ± 0,55) відображає значущість здійснення контролю та встановлення емоційно-теплих і підтримуючих стосунків між членами родини і покладання на себе відповідальності за все, що у ній відбувається, оскільки майже всі досліджувані офіцери-податківці мали сім’ї. Низькі показники інтернальності у сімейних стосунках в окремих з них викликані порушенням взаємостосунків з батьками та іншими родичами, нерозумінням їх проблем і невмінням надати їм підтримку.

Інтернальність у сфері виробничих стосунків (Ів) у майбутніх та нині діючих працівників податкової міліції визначається їх роллю у професійній діяльності. У офіцерів вона визначається встановленням стосунків між суб’єктами оподаткування, керівництвом підрозділів. Вираженість інтернальності даної сфери у курсантів більшою мірою визначається навчальним процесом ВНЗу, ніж їх професійною орієнтацією. Достовірність відмінностей у сфері виробничих стосунків (р<0,05), що встановлена між показниками курсантів (М = 5,78 ± 0,45) та офіцерів-податківців (М = 7,88 ± 0,33) свідчить про те, що останні мають професійний досвід і ефективніше контролюють міжособистісні стосунки у даній сфері життєдіяльності порівняно з курсантами. Прояви інтернального локусу контролю у виробничих стосунках в них найчастіше пов’язані з організацією своєї служби, взаємостосунками у колективі, а також у стилі спілкування з суб’єктами оподаткування. Варто зауважити, що іноді офіцери висували невиправдано завищені вимоги до останніх та колег по роботі, робили різкі зауваження та вказівки.

Нижчі показники інтернальності у курсантів порівняно з офіцерами-податківцями свідчать про стихійне формування локусу контролю і недостатній його розвиток. У них це проявлялося у невизначеності своєї професійної ролі, небажанні працювати за фахом з огляду на дуже низьку заробітну плату та виникнення закономірних для цих умов стресових ситуацій при взаємодії з майбутніми керівниками підрозділів та суб’єктами оподаткування під час проходження практики. Найнижчі показники інтернальності у даній сфері в окремих курсантів виявили у них виражену потребу у самоствердженні, що проявлялися в асоціальних формах їхньої поведінки: втечах з лекцій та практичних занять, конфліктах з педагогами та друзями, поганою успішністю.

У міжособистісних стосунках (Ім) інтернальність курсантів (М = 2,51 ± 0,44) та офіцерів (М = 1,86 ± 0,50) виражалася у контролі за встановленням неформальних стосунків з оточуючими людьми, спроможності викликати до себе з їх боку інтерес, симпатію та повагу. Вищі оцінки курсантів порівняно з офіцерами характеризують особливість юнацького вікового періоду, якому притаманно розширення кола знайомих, влаштування особистого життя та створення різних систем соціально-підтримуючої мережі.

Порівняння інтернальності у ставленні до здоров’я та хвороби (Іх) у курсантів (М = 4,55 ± 0,47) та офіцерів податкової служби (М = 4,21 ± 0,37) свідчить про те, що вони вважають себе відповідальними за стан здоров’я, який, на їх думку, насамперед залежить від своєчасного звернення за допомогою до спеціалістів за умови поганого самопочуття і захворювань, а також про інтерес до різних методів лікування і оздоровлення, які рекламуються у засобах масової інформації та друкованих виданнях. Уявлення про здоровий спосіб життя у офіцерів та курсантів-податківців було традиційно пов’язане з заняттям різними видами спорту, своєчасним лікуванням захворювань, режимом праці та відпочинку. Цікавим виявився той факт, що поняття збереження здоров’я у нині діючих та майбутніх податківців не пов’язано з ефективним подоланням стресових ситуацій.

Зниження інтернальності у ставленні до здоров’я та хвороб, яке залежить від отримання інформації про захворювання, методи лікування, оздоровлення і заняття спортом, не дозволяло досліджуваним формувати у себе копінг-стратегію, яка сприяла б розвитку здорового способу життя. Зниження інтернальності у ставленні до здоров’я та хвороби у них виражалося також у запереченні негативного впливу алкоголю, тютюнопаління і покладання відповідальності за шкідливий вплив цих речовин на організм у випадку захворювань на медичний персонал та ефективність ліків.

Отже, локус-контролю визначається як міра, з якою особистість відчуває свій контроль над поведінкою або подіями, які відбуваються з нею (інтернальний контроль) у порівнянні з поведінкою і подіями, які відбуваються під впливом долі, випадку, вдачі або інших особистостей (екстернальний контроль). В офіцерів та курсантів підрозділів податкової міліції виражена інтернальність суб’єктивного контролю у сферах досягнень, невдач, сімейних, міжособистісних стосунків та у ставленні до здоров’я і хвороби. Офіцери відрізняються більш вираженим контролем у сфері професійної діяльності, пов’язаним з її досвідом.

Особливості локусу контролю досліджуваних дають підстави стверджувати, що виокремлення особистісної характеристики, яка описує те, в якій мірі професіонал-податківець відчуває себе активним суб’єктом особистої чи професійної діяльності, а в якому – пасивним об’єктом впливу чи дій інших людей і зовнішніх обставин, обгрунтовано емпіричним дослідженням і може сприяти розвитку теорії і практики психологічного забезпечення професійної діяльності в екстремальних умовах, складанню методичних рекомендацій для психокорекції, самовдосконалення, підвищення й розвитку копінг-поведінки особистості в звичайних та екстремальних умовах, професійної орієнтації та професійного психологічного відбору.