4.4.2. Сприйняття соціальної підтримки працівниками податкової міліції

Корсун С.І., Ткачук Т.А.

Як вже зазначалося, соціальна підтримка традиційно розглядається у якості одного із основних чинників, які сприяють успішному подоланню стресових ситуацій. ЇЇ сприймання курсантами першого та п’ятого курсів факультету податкової міліції оцінювалося за допомогою багатомірної шкали сприймання соціальної підтримки Г. Зімета. Результати дослідження представлені у таблиці 4.9.

Таблиця 4.9. Результати дослідження сприйняття соціальної підтримки курсантами факультету податкової міліції

Достовірно вищими (р<0,05) виявилися показники курсантів 1-го курсу порівняно з п’ятикурсниками за шкалою «сім’я», що є свідченням того, що на початку навчання у ВНЗ сім’я для першокурсників залишається найбільш потужним ресурсом соціальної підтримки. У курсантів-першокурсників ще не має достатньої кількості друзів у взводі, яких вони могли б вважати надійної опорою у процесі подолання стресових ситуацій. Варто зауважити, що частота обрання цього виду соціальної підтримки у першокурсників виявилася найбільшою – 35,4 % (таблиця 4.10).

Таблиця 4.10. Частота обрання видів соціальної підтримки курсантами факультету податкової міліції

Друга достовірна відмінність між курсантами 1-го та 5-го курсів була зафіксована за шкалою «друзі». Достовірно вищими виявилися результати за вищезгаданим показником у п’ятикурсників (р<0,05). Це дає право припустити, що до закінчення навчання випускники факультету вже мають сформовану соціально-підтримуючу мережу друзів, на допомогу якої вони можуть розраховувати у складних ситуаціях (таблиця 4.9).

Проте, це ніяк не нівелює значущість батьків, рідних та близьких у житті цієї експериментальної групи, адже частота обрання соціальної підтримки з їх боку залишається досить великою – 34,3 % (таблиця 4.10). На думку автора, це свідчить про те, що, не дивлячись на велике коло друзів, які з’явилися протягом навчання у ВНЗ, сім’я для п’ятикурсників залишається потужним копінг-ресурсом отримання допомоги за умови несприятливих життєвих обставин. Попереду у них проблеми, пов’язані з працевлаштуванням, переїздом на нове місце служби та пов’язані з цим стресогенні ситуації. І за цих умов випускники свою сім’ю найголовнішою опорою, яка допоможе та підтримає не лише у процесі професійного становлення, але й у вирішенні житлових, матеріальних та особистих проблем.

Результати порівняльного дослідження особливостей сприйняття соціальної підтримки малодосвідченими та досвідченим офіцерами за допомогою багатомірної шкали сприймання соціальної підтримки Г. Зімета представлені у таблиці 4.11.

Таблиця 4.11. Результати дослідження сприйняття соціальної підтримки офіцерами податкової міліції

Хоча за шкалою отримання соціальної підтримки з боку сім’ї у малодосвідчених та досвідчених офіцерів-податківців достовірних відмінностей помічено не було, проте частота обрання даного виду підтримки в обох досліджуваних групах є найвищою: 35,7 % у групі малодосвідчених, і 34,2 % у групі досвідчених офіцерів (таблиця 4.12).

Таблиця 4.12. Частота обрання видів соціальної підтримки офіцерами податкової міліції

Цей факт можна пояснити тим, що майже всі офіцери на момент обстеження були одруженими і в їхньому житті неодноразово виникали ситуації, домінуюча роль у конструктивному розв’язанні яких належала членам родини. Саме з цієї причини вони вважали сім’ю найпотужнішим ресурсом подолання стресу. У лонгитюдному дослідженні було встановлено, що сімейна підтримка визначала підвищений рівень попередження стресу з використанням стратегії розв’язання складної ситуації і зменшення ступеня використання уникання, втечі, як методу подолання стресу [241].

Достовірно вищими виявилися показники отримання соціальної підтримки з боку значущих інших у досвідчених офіцерів-податківців (р<0,05) (табл. 4.11). На думку автора, це є свідченням того, що із збільшенням стажу професійної діяльності розширяється коло осіб (колег, знайомих), з якими в офіцерів цієї групи існує немалий досвід взаємодій і від яких вони неодноразово отримували поради та допомогу у подоланні складних життєвих ситуацій. Звернення до них допомагало досліджуваним поліпшувати компетентність у подоланні стресу та психічний стан, змінити уявлення про стрес і можливості його подолання й у цьому розумінні виявляло когнітивну операцію подолання. Допомога значущих інших сприяла редукції стресових і збільшенню позитивних подій, а також позитивній оцінці об’єктивних ознак ситуації та їхнього суб’єктивного значення.

Результати порівняльного дослідження особливостей сприйняття соціальної підтримки курсантами та офіцерами податкової міліції за допомогою багатомірної шкали сприймання соціальної підтримки Г. Зімета представлені у таблиці 4.13. Сприймання сімейної підтримки порівняно з дружньою та значущих інших в офіцерів було вираженим більше. Цей факт може бути пов’язаний з тим, що у складних сучасних соціальних умовах вони вважають свою сім’ю найбільш надійною соціальною опорою, на підтримку якої вони найчастіше розраховують і від якої її отримують. Підтримка системи сімейних зв’язків для офіцерів є найважливішим джерелом досвіду, емоційної та дійової допомоги для розв’язання сімейно-побутових та деяких соціальних стресових ситуацій.

Таблиця 4.13. Результати дослідження сприйняття соціальної підтримки курсантами та офіцерами податкової міліції

Нижчі показники сприйняття соціальної підтримки у курсантів порівняно з офіцерами можна пояснити тим, що курсанти ще не мають власних сімей і чимала частина з них під час навчання у вузі живуть далеко від своїх батьків. З огляду на це вони не завжди можуть використати цей вид підтримки, коли виникають складні життєві ситуації. Курсанти, які жили з своїми батьками, не завжди і не з усіма проблемами зверталися до них за підтримкою і порадами, а обирали самостійний спосіб їх розв’язання.

Другою по значущості системою соціальних зв’язків, до якої досліджувані зверталися за підтримкою були значущі для них особи (колеги, однокурсники, представники протилежної статі), з якими у них встановлені емоційно-теплі, неформальні стосунки, що дозволяло розраховувати на розуміння і сприяння у розв’язанні стресових ситуацій. Звернення за соціальною підтримкою до системи стосунків значущих осіб збагачувало досвід розв’язання складних життєвих ситуацій, з якими у щоденному житті стикалися представники обстежуваних контингентів. Відмінності між показниками сприйняття соціальної підтримки від значущих осіб офіцерів (М = 3,6 ± 0,12) та курсантів (М = 3,1 ± 0,16) може свідчити про те, що офіцери мали ширше коло таких осіб і контакти з ним, що сприяло більш ефективному використанню видів і способів допомоги з їх боку при розв’язанні проблемних та емоційно-стресових ситуацій порівняно з курсантами.

Проведений аналіз способів пошуку і сприйняття соціальної підтримки, виявлений у ході опитування обстежуваних контингентів показав, що приблизно половина офіцерів та курсантів розказували про свої проблеми значущим для них особам і обговорювали з ними способи їх розв’язання, просили у них поради як їх виправити або подолати.

Третьою за значущістю системою соціальних зв’язків, до якої офіцери та курсанти зверталися за допомогою, є соціальна підтримка друзів. Нижчі показники сприйняття дружньої підтримки порівняно з сімейною та значущих осіб може свідчити про те, що до друзів досліджувані обстежуваних контингентів рідше зверталися за допомогою і порадами для розв’язання емоційно-стресових ситуацій. Проте, дещо вищі показники дружньої підтримки офіцерів (М = 3,1 ± 0,21) порівняно з курсантами (М = 2,8 ± 0,19) можуть бути пов’язані з більш стабільними стосунками у дружній соціально-підтримуючій системі офіцерів, що сприяли її більш ефективному функціонуванню порівняно з дружньою соціально-підтримуючою системою курсантів, якій притаманно наявність ширших, але менш стабільних емоційно-підтримуючих взаємовідносин, характерних для представників юнацькою вікової групи.

Аналіз способів пошуку і сприйняття соціальної підтримки від соціально-підтримуючої мережі показав загальну для представників обстежуваних груп тенденцію. Вона виражалася у тому, що більшість з них ділилися своїми почуттями і переживаннями з членами сім’ї, друзями та значущими іншими, обговорювали з ними власні проблеми, що дозволяло їм краще долати стресогенні життєві події. У деяких проблемних ситуаціях вони приймали від них дієву допомогу, а у випадках невдачі – шукали заспокоєння, втіхи і приймали їх співчуття.

Буферна роль соціальної підтримки підсилюється по мірі збільшення сили стресу і особливої важливості вона набуває у юнацькому віці. Проте, як свідчать результати опитування, враховуючи умови життя в Україні, не менш важливою, є також матеріальна та інформаційна (знання, поради) підтримка, а також стан здоров’я.

Таким чином, все вищевикладене дає право резюмувати, що досліджувані ефективні у копінгу за умови, коли мають позитивні копінг-ресурси, такі як підтримка сім’ї, друзів та значущих осіб, а також здоров’я і матеріальні ресурси.