Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Наука / Мовознавство / Реєстр репресованих слів

Реєстр репресованих слів

Орися Демська-Кульчицька

Дана стаття була опублікована у збірнику «Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали / Упоряд.: Л. Масенко та ін.» (К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2005). Автор люб’язно надала свій текст для публікації на сайті "Мислене древо", за що ми висловлюємо їй щиру вдячність.

Передмова

Розвиток української мови впродовж усього XX століття мав частіше насильницький, аніж еволюційний характер, і мотивувався ідеєю боротьби з українським буржуазним націоналізмом, обґрунтовуючись пролетарським інтернаціоналізмом та необхідністю зближення націй. У мовознавстві лозунги пролетарського інтернаціоналізму та зближення націй і мов доволі швидко перетворилися на доктрину, систематично опрацьовувану в ідеологічних документах 1930 – 1970-х років, які спричинили значну нівеляційну динаміку лексичного складу української мови. Власне цей процес ми намагаємося репрезентувати у Реєстрі репресованих слів, який швидше покликаний формалізувати проблему необхідності різноаспектного та різнорівневого системного лексикологічного та лексикографічного опрацювання «директивної» динаміки лексики української мови XX століття. Йдеться не лише про заміну цілісної лексичної одиниці, наприклад, виміна на обмін, будущина на майбутнє, гніт на прес, гуртовий на валовий, занапастити на погубити, сьогодення на сучасність, чи повне усунення слів, як-от достеменно, либонь, незгірше, а й про заміну або вилучення «невідповідних» префіксально-суфіксальних утворень: надвиробництво на перевиробництво у значенні «випродукувати щось над норму», чорнявець, гордівниця, та «невідповідної» синтаксичної реалізації лексеми: капітал, що функціонує на функціонуючий капітал, робота дома на робота на дому тощо.

Робота над Реєстром репресованих слів передбачала укладення списку тих лексичних одиниць української мови, що у результаті директивного «унормування» в різний час замінювано або знищувано у ній. Фактичний матеріал – і вихідні слова, і слова-замінники – відібраний лише з документів, поданих у другому розділі дослідження. До списку вихідних слів у результаті наскрізного відбору ввійшла загальновживана та термінологічна лексика, яка зазнавала: а) повної заміни, б) часткової заміни (модифіковано префікс або / і суфікс) чи в) була усунена взагалі. Частково через уведення до вихідного списку і загальновживаних слів, і термінів Реєстр набув певної асистемності, підсиленої також асистемністю самого прикладового матеріалу в джерельних документах, перед авторами яких стояло завдання вилучити / модифікувати одиницю, а не досліджувати її на предмет можливостей збереження у мові.

Загальну структуру Реєстру складають три поля: вихідне слово з коментарем до нього (вказівка на причини усунення або заміни), слово-замінник з коментарем до нього (мотивація заміни) і посилання на текстові джерела, які пропонують або фіксують модифікацію лексикону. Коментарі до вихідного слова, які є цитатами з текстів-джерел, виявили надзвичайну однотипність і фактично зведені до формулювань: діалектизм, штучне слово, архаїзм, полонізм, застаріле, не властиве мовленню мас тощо. Хоча часто ці коментарі є помилковими: наприклад, слово філіжанка кваліфіковано полонізмом, яким воно не є, або слова пролетаріят, матеріял, роля, кляса – як не властиві українському мовцеві, що заперечують хоча б оригінали текстів М. Орлова та М. Скрипника, опубліковані у 30-х роках XX ст. Крім того, коментарі до вихідних слів можуть мати кілька різнотипних кваліфікацій, як, наприклад, штучне, застаріле. Це є причиною інтерпретаційної неоднозначності одиниць реєстру. Так само однотипними є коментарі до слова-замінника, і головно йдеться про необхідність інтернаціоналізації чи зближення мов, що задає і форму замінників.

У Реєстрі подано лексеми, до яких відсутні замінники. Відсутність слів-замінників розглядаємо як ще один зі шляхів нівеляції лексичного складу мови – не через уведення в лексичну систему української мови одиниць, притаманних іншій, активніших у іншій мовній системі, а їх знищенням, як, наприклад, добродій, горішній, долішній, достеменно, часопис.

Посилання сформовано скороченням прізвища автора статті та дати публікації матеріалів. Використано такі скорочення: Василевський Ст. – Вас., Дрінов Д., Сабалдир П. – Дрін. Саб., Єрмоленко С. Я., Русанівський В. М. – Єрм. Рус., Калинович М., Дрінов Д. – Калин. Дрін., Орлов М. – Орл., Панько Т. І. – Пан., Плющ П. – Пл., Резолюції – Рез., Русанівський В. – Рус., Хвиля А. – Хв., Хроніка – Хр., Шамота М. З. – Шам.

Загалом, завданням Реєстру є передовсім виявити одиниці лексичної системи мови, які зазнали «репресій».

Після формування Реєстру стоїть завдання його розширення, доповнення та наукового опрацювання.

Необхідність системного лексикологічного та лексикографічного аналізу директивної динаміки українського лексикону в ХХ ст. мотивована ще й тим, що сама проблема «репресованих» слів української мови надзвичайно не досліджена, ба навіть не формалізована, а без урахування цього аспекту будь-які висновки, теоретичні обґрунтування розвитку лексикону, відображення його у словниках тощо завжди буде неповним.

А – Г | Д – Й | К – О | П – Р | С – Щ

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2017 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 11317

Модифіковано : 18.08.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.