Місце друге

Степан Руданський

Коршма, лавки, стіл і шинк.

1

Шинкарка Одарка

(Голос «Наймита»)

Шинкарка

Крячуть, крячуть чорні галки

Зрання до смеркання;

Брешуть, брешуть вражі хлопці,

Що є в них кохання.

Нема в хлопців ні кохання,

Нема ні любові:

Їх кохання, їх любощі

В шаленії крові.

Один ходить та говорить,

Що любить Параску,

А він любить у Параски

Червону запаску.

Другий ходить та й говорить,

Що любить Ялину;

А він любить у Ялини

Червону калину.

Кров шальная, молодая

Пінить, як горілка,

Ох, пропала ж через нюю

Та не одна дівка.

2

Шинкарка і Гордій (на вході)

(Голос знакомий).

Гордій

На городі бузина,

А в Києві дядько,

Тим я її полюбив,

Що на руці перстень.

Ой їхав я через море

Драбинястим возом;

Оглянувся позад себе –

Повна люлька раків.

Ой їхав я по вулиці

Човном, не коритом,

В тебе хата стоїть криво,

Подай мені пива.

(Співаючи, сідає за стіл, та йому подає, і він п’є мовчки).

Тут чути голос за коршмою.

Гордій і шинкарка

Цсссс!

За сценою.

1

(Голос знакомий).

Ялина

Ой казала мені мати:

«Лягай, доню, пора спати!»

Мати – спати, а я з хати

Миленького виглядати.

Ой ти спи, стара нене,

Не дивуйся на мене.

Не дивуйся, моя ненько,

Чого мені веселенько.

Сходить місяць над горою,

Іде милий долиною;

Іде милий… (Страх). Ох, не милий,

Ой то чумак негідливий.

2

Ялина і чумак.

Чумак

Зірко моя вечірняя,

Ранняя зірнице!

Не лякайся, не цурайся

Моїх жалібниців!

Ялина

Відчепися, чумаче,

Відчепися, бурлаче,

Відчепися, гультяю!

Не тебе я виглядаю.

Чумак

Зірко моя, серце моє,

Що ж то за причина?

Чи ти мене не злюбила,

Чи твоя родина?

Ялина

Відчепися, чумаче,

Відчепися, бурлаче

Відчепися, гультяю!

Бо я іншого маю.

Чумак (на відході).

Тяжко мені, нудно мені,

Серце моє рветься…

Одну любив, одну кохав,

І тая сміється.

Чумак іде геть, а з коршми виходить Гордій.

3

Ялина (одна).

Котилися вози з гори

Та все з барилками,

Сякнй-такий чумаченько,

Та й той за дівками.

4

Ялина і Гордій.

Гордій

Котилися вози з гори,

Поламали спиці,

А вже ж йому не співати

Своїх жалібниців.

Ялина

Ой любчику та Гордієньку,

Де ти був-пробував сю неділеньку?

Гордій

Я до міста ходив, я теличку водив,

За теличку невеличку черевички купив.

Обоє разом

Ой ходім у садок та нарвем ягідок,

Будем рвати, приміряти черевички до

Ялина

Не тисни, навісний, – помалесеньку!

Ой цілуй та милуй потихесеньку.

Ой іде хтось, іде, буде лишенько;

Ой нагни, пригорни біле личенько!

5

Чумак

Ой місяцю, місяченьку,

І ти, моя ясна зоре,

Подивіться хоч ви з неба

На лютее та моє горе.

Одну одним кохав-любив,

І та мене покидає

Та нелюба, як голуба,

До серденька та пригортає.

Пригортайся, мій нелюбе,

Нехай тобі щастя буде;

А я піду до шинкарки,

До шинкарки та до Одарки.

Ой прийду я до небоги

Та вдарюся об пороги:

Пропадайте, сірі воли,

Сірі воли та круторогі!

(Входить у коршму)

За сценою дії скінчились.

В коршмі. Одарка і Чумак.

Чумак

(«Ой на горі жито, на долині жито»)

А шинкарка, а Одарка!

Дай горілки, вип’ю чарку;

Вип’ю чарку, вип’ю три,

А ти грошей забери.

Та наливає, він п’є, сідає за столом і співає,

Чом дуб не зелений?

Бо туча прибила.

Чумак невеселий –

Лихая година.

(Далі йде текст першої редакції)

Поправка 1871 року, мая і квітня.