29.05.1936 р. [Привітання Іванові Огієнку]
| Львів |
З нагоди святкування тридцятиліття наукової й громадянської діяльності Проф. Івана Огієнка відважуюсь і я післати своє привітання.
Залишивши осторонь усі заслуги Ювілята в багатьох різних царинах громадянського життя й українознавства, мені як поетові не один раз довелось відчути добродійний вплив намагань Високодостойного Професора до усталення й кристалізації нашої літературної мови.
Хай оця коротка заввага буде скромним додатком до напевне докладніших і компетентніших оцінок діяльності й заслуг Ювілята.
Богдан І. Антонич
Примітки
Подається за виданням: Богдан Ігор Антонич Повне зібрання творів. – Льв.: Літопис, 2008 р., с. 720.
6. До невідомої особи
Дорогий Товаришу!
Що у Вас скоїлось, що замовкли й немає від Вас ніяких вісток? Про останнє число «Ми» глухо та й плани розбудови журналу, що саме на них прийшла пора, якось повисли в повітрі. [Закінчення не збереглося. – Упор.].
Примітки
Публікуємо вперше за рукописом (Львівська національна бібліотека, від. рукоп, ф. 10, од. зб. 68 / 3).
Подається за виданням: Богдан Ігор Антонич Повне зібрання творів. – Льв.: Літопис, 2008 р., с. 721.