Запрошення

Богдан-Ігор Антонич

Вже спалюється день на вугіль ночі,

росою вечір трави з попелу полоще

і ляк, мов свердел, твоє серце точить

і місяць тіні згублені полошить.

Самітний друже, мов у ночі пояс,

ти в таємничість світу оповитий.

В цей вечір весняний ходи зо мною

в корчмі на місяці горілку пити.

1931.

Подається за виданням: Антонич Б. І. Зелена Євангелія. – Львів: 1938 р., с. 7.