Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

22

Степан Руданський

Варіанти тексту

Служба божая кінчилась,

Дзвони залилися,

Люде помолились богу

Да і розійшлися!

Розійшлися і зачали

За обід сідати,

Аж приходить і спаситель

До їдної хати.

І приходить з Петром-Павлом;

Просять його сісти.

Просять його за стіл сісти,

З ними разом їсти.

Сіли вони кінець стола.

Борщ на стіл подали,

Стали їсти всі, і гості

Кілька ложок взяли.

За борщем подали кашу

Да й перепрошають,

Що на стіл подати більше

Нічого не мають.

А бог глянув на полицю:

«Що ж там на полиці?

Вареники, либонь, – каже, –

Або варениці».

«Де там вони узялися? –

Жінка говорила. –

То я вчора півмакітри

Черепах зловила…»

«Нехай будуть черепахи!

Нічого діяти!» –

І з сим словом поклонився

Да й пішов із хати.

Жінці стидно чогось стало,

Беруть її страхи…

Глянь в макітру, а в макітрі

Справді черепахи.

Примітки

Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1973 р., т. 2, с. 106 – 107.