Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

3

Степан Руданський

Варіанти тексту

І приходить кінь до ясел,

І став сіно брати.

І зачав він Христа-бога

В яслах розкривати.

І побачив віл нужденний,

І коня зганяє.

І став, дихає над богом,

Бога зогріває.

І говорить свята діва

Доброму волові:

«Будеш же ти ситий в бога,

Мати хліб готовий.

А ти, коню, будеш їсти,

Їсти не покинеш,

Доки сам ти коло їдла

Лопнеш та не згинеш…»

З того часу віл пасеться.

А прийде додому –

Він завсігди божу жуйку

Має в роті свому.

А кінь їсть і все голоден,

Кілько хто не кине;

І як буде – не покине,

Поки сам не згине!..

А тим часом радість стала,

Яка не бувала,

Над вертепом зоря ясна

Світло засіяла.

І над небом і землею

Ангели літають.

«Слава богу і мир людям», –

Весело співають.

Примітки

Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1973 р., т. 2, с. 88 – 89.