Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

1

Степан Руданський

Варіанти тексту

За горами, за морями

Єсть велике царство:

Могучого Соловея

Сильне государство.

І в тім царстві круту гору

Річка підмиває;

Над горою – Соловея

Пишний палац сяє.

Стіль – шкляная, в діамантах,

Стіни – криштальові,

Скрізь підлога золотая,

Двері – брильянтові.

У палацу на високім

Золотім помості

Стоїть престол Соловея

З слонової кості.

І на нім лежить держава,

Скіпетр і корона,

І шайки правдиві висять

На вагах закона.

І брилює царський палац,

Грає, як зірниця,

А навколо розвинулась

Пишная столиця.

І столиця вся обвита

Крепкими мурами,

І ті мури замикають

Дві желізних брами.

І від мідної дороги

З брами, як віднога,

Йде до самого палацу

Срібная дорога.

І землі ж мав Соловей-цар –

Боже, твоя воле!

На полудень степ тягнувся,

На опівніч – поле.

І як степ той, так і поле

Упирали в море;

На заході цілу землю

Розділяли гори.

І на північ від тих горів

Землю пущі вкрили,

На полудень росла травка

І джерела били.

І щасливо царював він:

Ворогів не було;

На заході було тихо,

Ніби сном заснуло;

З опівночі і з полудня

Брилювало море,

Да й з восходу йому було

Не велике горе.

Хоть Канчук, царевич сильний,

По степу шатався,

Но і той із Соловейком

Воювать боявся.

Примітки

Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1973 р., т. 2, с. 117 – 119.