9
Степан Руданський
Варіанти тексту
|
||
Тілько-тілько що царевич
Батюшку відправив
І отець чеснії стопи
За море направив, –
Аж з-за терену густого
Німець показався.
Іде, – Пастух поклонився,
«Звідки?» – запитався.
«Я сем, члечку, вбогий немец,
Фон Австрія з родем,
Жиє собі тілько штукем,
З чужим хлебем-водем.
Як сват сватем, нам Австрія
Хлеба не родзіла,
Тілько з вогнем нас паліла,
З водем нас топіла.
З такем бідем немец нігди
З хлебем не працовал,
Тілько ходзіл із олейкем,
Штуки показовал».
«Що ж то в тебе за олейки?»
«Вшельке, мілий члечку:
І от тего, жеби члечка
Покохал дзівечка,
І од глави, і од очу,
Од боку болення,
От седзення і стоєння,
Піця і єдзення».
«Як такії ж то олейки,
То сховай для себе.
Ще цікавий би я знати,
Що за штуки в тебе?»
«О, я славне умім штуки, –
Хитрий німець каже. –
Тілько заплаць, мілий члечку,
Вшельке ці покаже.
О, то, члечку, і даремне
Маш ламане штуке…»
Перегнувся назад німець,
Падає на руки.
І руками вперся в землю,
Ноги підіймає,
І стоїть ногами вгору, –
Ніби чорт тримає.
І здихнув Пастух-царевич,
Просить німця встати:
«Що ти робиш з себе, німче? –
Став йому казати. –
Не пристало чоловіку
З себе сміх робити.
Чоловіку завше треба
Чоловіком жити.
Я дам тобі, чоловіче,
Всього для початку,
Та возьми, піди додому,
Збудуй собі хатку.
Сій, ори, працюй, трудися.
Як всі добрі люди,
То із тебе помеж люди
І сміху не буде».
Примітки
Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1973 р., т. 2, с. 147 – 149.